Україна: загальний профіль

Украї́на — держава в центральній частині Східної Європи.

Україна: загальний профіль
Регіон планети	Східна Європа
Столиця	Київ
Територія (кв.км)	603 548 км²
Чисельність населення (тис.осіб)	43 733 000
Офіційна мова	українська мова
Грошова одиниця	гривня

Географічне положення

Україна розташована між 44° і 52° північної широти та 22° і 40° східної довготи. На півдні омивається Чорним морем, на південному сході — Азовським морем.

Найбільша за площею країна, що повністю лежить у Європі. Простягається з півночі на південь на 893 км, із заходу на схід — на 1 316 км. Територія: загальна — 603,5 тис. км², суходіл — 579,3 тис. км², вода — 24,2 тис. км². Станом на 2021 близько 7 % території тимчасово окуповано. Довжина морського узбережжя — 2 759,2 км. Крайні точки: на півночі — с. Грем’яч (Чернігівська область), на півдні — мис Сарич (Автономна Республіка Крим), на заході — околиця м. Чопа (Закарпатська область), на сході — с. Рання Зоря (Луганська область). Географічний центр України — на околицях с. Мар’янівки (Черкаська область). В Україні розташований гіпотетичний географічний центр Європи (с. Ділове, Закарпатська область) — одна з точок, які (відповідно до різних методів обчислень) претендують на статус географічного центру Європи.

Загальна протяжність кордону — 6 992,9 км, з яких сухопутна ділянка — 5 637,9 км, морська — 1 355 км (Чорним морем — 1 056,5 км, Азовським морем — 249,5 км, Керченською протокою — 49 км). Площа виключної (морської) економічної зони України — 72,6 тис. км².

Україна межує на півночі з Республікою Білорусь (довжина сухопутного кордону — 1 084,2 км), на півночі, північному сході та сході — з Російською Федерацією (1 974 км), на південному заході — з Республікою Молдова (1 222 км) і Румунією (580,8 км), на заході — з Угорщиною (136,7 км), Словацькою Республікою (97,8 км), Республікою Польща (542,4 км).

З Румунією і Російською Федерацією також має морські кордони (33 км і 321 км відповідно). Через Чорне море Україна має спільні кордони з Республікою Болгарія, Турецькою Республікою та Грузією.

Адміністративно-територіальний устрій

Адміністративно-територіальний устрій — це територіальна організація держави з поділом її на складові (адміністративно-територіальні одиниці), відповідно до якої створюється і функціонує система органів державної влади та місцевого самоврядування, здійснюється розподіл владних повноважень між центральними і місцевими органами влади. Згідно зі статтею 133 Конституції України, систему адміністративно-територіального устрою України становлять Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища й села. Міста Київ і Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України. Усього 24 області. Столиця України — м. Київ.

Упродовж 2014–2020 впроваджувалася адміністративно-територіальна реформа. Вона передбачала зміну адміністративно-територіального поділу та перерозподіл (децентралізацію) управлінських функцій між органами місцевого самоврядування. Так, було утворено 1 469 об’єднаних територіальних громад (з них 31 територіальна громада на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях), відбулося укрупнення районів (тепер 136 районів, з них 17 районів на тимчасово окупованих територіях: 10 районів — в Автономній Республіці Крим, 3 райони — у Донецькій області, 4 райони — у Луганській області).

Реформа базується на принципі субсидіарності — делегуванні максимальної кількості повноважень, які органи місцевого самоврядування можуть виконати. Зокрема, це передбачає розширення повноважень територіальних громад як суб’єктів надання адміністративних і соціальних послуг населенню та розпорядників надходжень від податків і зборів.

Державні символи

Державний гімн

Державний гімн — національний гімн на музику М. Вербицького зі словами твору П. Чубинського «Ще не вмерла Україна». Вірш уперше опубліковано 1863. Перше публічне виконання відбулося 10.03.1865. Композиція утвердилася за Української революції 1917–1920. У 1939 проголошено гімном Карпатської України. Музичну редакцію затверджено Указом Президії Верховної Ради України від 15.01.1992, текст (слова першого куплету і приспіву) — Законом України «Про Державний Гімн України» 06.03.2003.

Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів: Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду

Державний прапор

Державний прапор. Має прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого кольору. Співвідношення ширини прапора до його довжини 2:3. Уперше використаний як символ національного руху під час революції 1848 р., потім поступово набув популярності й уже під час Лютневої революції став практично загальноприйнятим символом українського руху. Вперше утвердження блакитно-жовтого стяга як державного відбулося із проголошенням Української Народної Республіки 1918. Затверджено Верховною Радою України 28.01.1992. У 2004 встановлено День Державного Прапора України, відзначається щорічно 23 серпня.

Державний герб

Державний герб — тризуб, що виконаний у жовтому кольорі на синьому щиті. За часів Давньої Русі був родовим знаком Рюриковичів. Гербом Української Народної Республіки в 1918 прийнято знак Київської Держави часів Володимира Святого. Затверджено Верховною Радою України 19.02.1992 як малий герб. Його зображення розміщується на печатках органів державної влади й державного управління, грошових знаках і знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ. За Конституцією України великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького.

Державна мова

Державний мова — українська. Перший законодавчий акт, який закріпив державний статус української мови в Україні — затверджений Центральною Радою УНР Закон «Про запровадження української мови у банківській і торговій сфері» (24.03.1918). Цю норму повторно запровадив ухвалений Директорією УНР Закон «Про державну мову в Українській Народній Республіці» від 01.01.1919. Упродовж переважної частини радянського періоду поняття «державна мова» в законодавстві було відсутнє. У 1989 Верховна Рада УРСР затвердила Закон УРСР «Про мови в Українській РСР», який уперше в новітній історії встановив державний статус для української мови. Статус державної мови закріплений у Конституції України. Відповідно до статті 10, держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Пріоритетність використання української мови закріплена та регулюється законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної» 2019. Це стосується, зокрема, сфер державного управління, освіти, науки, культури, засобів масової інформації, рекламної та сфери послуг тощо.

Державні свята

Державні свята — встановлені законодавством святкові дні, пов’язані з видатними історичними, релігійними і традиційними датами. Встановлено державне свято — День Конституції України (28 червня). Державне загальнонародне свято — День незалежності України (24 серпня).

Грошова одиниця

Грошова одиниця — гривня, затверджена Конституцією України (стаття 99). Літерний код валюти — UAH, цифровий код валюти — 980, скорочена назва — грн, графічний символ — ₴. Назва запозичена з грошової системи Давньої Русі. Гривня також була грошовою одиницею Української Народної Республіки та Української Держави (запроваджено 1918 р., перебувала в обігу паралельно з карбованцем УНР і Української Держави). Гривня та її сота частина (копійка) введені в обіг у 1996. Указом Президента України «Про грошову реформу в Україні». Емісійний інститут — Національний банк України. Станом на 2021 в обігу перебувають монети номінальною вартістю 10 копійок, 50 копійок, 1 гривня, 2 гривні, 5 гривень, 10 гривень, а також банкноти — 1 гривня, 2 гривні, 5 гривень, 10 гривень, 20 гривень, 50 гривень, 100 гривень, 200 гривень, 500 гривень, 1 000 гривень.

Державний лад

Україна — унітарна, суверенна й незалежна, демократична, соціальна, правова держава. За формою державного правління — республіка. Основний закон — Конституція України, ухвалена 28.06.1996.

Глава держави — Президент України, який обирається на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 5 років. Він є гарантом суверенітету держави, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, очолює Раду національної безпеки й оборони України. Президент України вносить до Верховної Ради України подання про призначення на посаду Міністра закордонних справ і Міністра оборони, Голови Служби безпеки України, призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора, представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави тощо.

Орган законодавчої влади — однопалатний парламент — Верховна Рада України. Строк повноважень — 5 років. Складається з 450 народних депутатів, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Серед повноважень — внесення змін до Конституції України, ухвалення законів, затвердження Державного бюджету України, призначення за поданням міністрів, Голови Служби безпеки України та інших, визначення засад внутрішньої та зовнішньої політики тощо. Верховна Рада України обирає зі свого складу Голову Верховної Ради України, Першого заступника й заступника Голови Верховної Ради України, відкликає їх із цих посад. Законопроектну діяльність здійснюють комітети Верховної Ради України. Право законодавчої ініціативи належать Президентові України, Кабінету Міністрів України, народним депутатам.

Вищим органом виконавчої влади є Кабінет Міністрів України на чолі з Прем’єр-міністром України. До його складу також входять Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністри й міністри. За пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України Президент України вносить подання про призначення Верховною Радою України Прем’єр-міністра України. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України й Верховною Радою України, підконтрольний та підзвітний Верховній Раді України в межах, передбачених Конституцією України. Здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства та інші органи. Забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики, виконання Конституції та законів України тощо.

Судову систему становлять Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції на чолі з Верховним Судом. Конституційний Суд України — орган конституційної юрисдикції в Україні, що здійснює контроль законів України, правових актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо відповідності Конституції України. Верховний Суд є вищим судом у системі судоустрою. Він складається з Великої Палати Верховного Суду, Касаційного адміністративного суду, Касаційного господарського суду, Касаційного кримінального суду, Касаційного цивільного суду. Систему судоустрою також становлять апеляційні та місцеві суди. Діють вищі спеціалізовані суди: Вищий суд із питань інтелектуальної власності, Вищий антикорупційний суд.

Конституція України

Перший проект Конституції України був підготовлений у 1991 та винесений на всенародне обговорення в 1992. Другий проект Конституції датується 1993. Конституційна криза (1993–1995), пов’язана з розподілом повноважень між Верховною Радою України і Президентом України, спричинила дострокові вибори. Чинною в цей період залишалася Конституція Української Радянської Соціалістичної Республіки від 1978 зі змінами й доповненнями. 08.06.1995 було ухвалено Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України. Загалом до 1996 було запропоновано 15 проектів тексту Конституції.

Конституція України була прийнята 28.06.1996. Вона складалася з преамбули, 15 розділів, 161 статті. Було визначено загальні засади державного ладу, закріплені суверенітет і цілісність України, основні права і свободи громадян, проголошено народ як єдине джерело влади тощо. Відповідно, з її ухваленням втратили чинність Конституція УРСР 1978 і Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України 1995. Відтоді почалося формування нормативних і організаційно-правових механізмів реалізації Основного закону України.

З метою реформування Конституції України 16.04.2000 відбувся всеукраїнський референдум, який містив питання щодо змін окремих статей:

• можливість Президента України достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо вона протягом одного місяця не змогла сформувати парламентську більшість або в разі незатвердження протягом трьох місяців Державного бюджету України;
• обмеження депутатської недоторканності народних депутатів України;
• зменшення кількості народних депутатів України з 450 до 300 осіб;
• формування двопалатного парламенту в Україні.

На всі питання абсолютна більшість громадян України, які голосували, дала ствердні відповіді, проте зміни до Конституції України не були внесені.

У 2004 ухвалено Закон України «Про внесення змін до Конституції України». Правки стосувалися збільшення терміну повноважень Верховної Ради України (з 4 до 5 років), фактичного переходу від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської республіки тощо. Положення набули чинності 2006.

Від 2007 діяла Національна конституційна рада на чолі з Президентом України. Вона мала на меті підготувати концепцію системного оновлення конституційного регулювання суспільних відносин і нової редакції Конституції України. Розпочався суспільний діалог за участю парламентських і позапарламентських політичних партій, громадських організацій, юристів. У 2010 орган було ліквідовано та відновлено Конституцію України в редакції 1996.

У 2011 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», за яким збільшено термін повноважень депутатів та інших виборних осіб до 5 років. Упродовж 2012–2014 для підготовки змін до Основного закону України діяла Конституційна Асамблея як спеціальний допоміжний орган при Президентові України. У 2013 р. схвалено статтю до Конституції України, за якою контроль розширені повноваження Рахункової палати (контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням).

У 2014 були відновлені окремі положення Основного закону України зі змінами від 2004, 2011 і 2013, зокрема посилено роль Верховної Ради України.

У 2015 створено Конституційну Комісію при Президентові України. Розроблено зміни щодо децентралізації влади (відкликано) та правосуддя (ухвалено у 2016), які, своєю чергою, були частиною судової реформи. Зокрема, утворено Вищу раду правосуддя (замість Вищої ради юстиції), змінено порядок призначення суддів, внесено правки щодо прокуратури тощо.

У 2019 у Конституції України було закріплено стратегічний курс держави на набуття повноправного членства в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору. У 2020 внесено зміни щодо недоторканності народних депутатів України.

Автори ВУЕ

В. Л. Бабка,

Ю. В. Богорадова

Покликання на цю статтю: Бабка В. Л., Богорадова Ю. В. Україна: загальний профіль // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Україна: загальний профіль (дата звернення: 29.04.2024).