Залізний закон олігархії
«Залі́зний зако́н оліга́рхії» — принцип теорії еліт, згідно з яким будь-яка форма масової політичної організації, незалежно від її початкової автократичності або демократичності, вироджується у владу небагатьох обраних — олігархію. «Залізний закон олігархії» вперше сформульований Р. Міхельсом на поч. 20 ст.
Історична довідка
Р. Міхельс, соціаліст за переконаннями, зауважив: ліберальні та соціалістичні партії Європи, хоч і проголошують необхідність найширшої участі мас в політичному житті, насправді залежать від волі «вождів». Він дійшов висновку: соціальне перетворення в напрямі олігархії закладено в самій природі масової політичної організації. У великих спільнотах індивідів демократичне управління є неможливим; чим більшою є організація, тим менше в ній елементів демократії і більше — олігархії.
Р. Міхельс відійшов від соціалізму й підтримав фашистський режим Муссоліні. При цьому не вбачав хибності в олігархічному управлінні, щобільше, вважав його формою послідовної реалізації влади найкращих членів, що благотворно для суспільства в цілому.
Засадничі ідеї
Керівництво великою політичною організацією (наприклад, політичною партією) не може здійснюватися всіма членами (більшість із них є некомпетентними, пасивними, байдужими і до повсякденної діяльності їхньої організації, і до політики загалом). Відтак постає потреба делегувати волю мас уповноваженим представникам.
Ефективне управління діяльністю політичної організації передбачає наявність професійно підготовлених людей, котрі володіють навичками політичної боротьби, формують управлінський апарат, формулюють програми діяльності, здійснюють контроль над формальними засобами комунікації, управляють фінансами і процесом виборів. Правляча еліта поступово виходить з-під контролю рядових членів і підпорядковує політику власним інтересам, дбаючи про збереження свого привілейованого становища.
«Залізний закон олігархії» спрацьовує через об’єктивну необхідність професійного лідерства, виокремлення керівної меншості. Цей закон випливає із самої природи соціальної організації, прагнення лідерів керуватись у своїй діяльності власними інтересами та амбіціями на фоні загальної пасивності народних мас та їхньої довіри до лідерів.
Водночас у партіях можуть посилюватися антиолігархічні тенденції. Однак зрушення на користь демократії, на думку Р. Міхельса, мають радше епізодичний характер і не можуть змінити логіку розвитку, зумовлену «залізним законом олігархії». Причому чим більш розвинена, масова, розгалужена і диференційована політична організація, тим слабшим є безпосередній контроль з боку її рядових членів.
Значення
«Залізний закон олігархії» Р. Міхельса витлумачив демократію як фікцію, ширму, за якою благополучно влаштовується олігархічна група. Цим він суттєво дискредитував ідею демократії в соціологічному і політологічному дискурсі 20 ст.
Автори концепції плюралізму еліт (найвідоміший представник — політолог Р. Даль) спробували спростувати песимістичний погляд Р. Міхельса щодо фатальної невідворотності перетворення організації в бюрократичну олігархічну структуру.
Упродовж 20 ст. у соціально-політичних науках досліджувалися інституціональні чинники приборкання експансіонізму еліти, успішного функціонування і розвитку ліберальної демократії або інших форм суспільного устрою (А. Грамші, Р. Арон, К. Поппер та ін.).
Література
- Михельс Р. Социология политических партий в демократических исследованиях // Диалог. 1990. № 5. С. 3–56; № 9 С. 49–54; 1991. № 4. С. 81–86.
- Малинкин А. Н. Теория политической элиты Р. Михельса // Социологический журнал. 1994. № 3. С. 80–88. URL: http://jour.isras.ru/upload/journals/1/articles/90/submission/original/90-170-1-SM.pdf
- Даль Р. Демократия и её критики / Пер. с англ. Москва : Российская политическая энциклопедия, 2003. 576 с.
- Єнін М. Н. Проблема визначення підходів до виокремлення та аналізу еліти в сучасному науковому дискурсі // Грані. 2007. № 5. С. 111–115.
- Ашин Г. К. Элитология: история, теория, современность. Москва : Московский государственный институт международных отношений, 2010. 600 с.
- Єнін М. Н. Міхельс Р. // Історія соціологічної думки: навчальний енциклопедичний словник-довідник. Львів : Новий світ — 2000, 2016. С. 186–188.
- Michels, Robert. Poltical Parties: A Sociological Study of the Oligarchical Tendencies of Modern Democracy. Eastford : Martino Fine Books, 2016. 380 p.
- Рахманов О. Соціальне підґрунтя олігархічної системи в Україні // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2017. № 3. С. 60–73.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Єнін М. Н. Залізний закон олігархії // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Залізний закон олігархії (дата звернення: 28.04.2024).
Оприлюднено: 26.09.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
