Євробачення
«Євробачення» пісенний конкурс (англ. Eurovision Song Contest, франц. Concours Eurovision de la chanson) — щорічний міжнародний пісенний конкурс (з 1956) між країнами — членами Європейської мовної спілки.
Зміст
Історія створення
Пісенний конкурс «Євробачення» було започатковано як технічний експеримент у телевізійному мовленні: одночасне транснаціональне мовлення в прямому ефірі у 1950-х було новаторством.
Слово «Євробачення» вперше використав у листопаді 1951 журналіст лондонської газети «Івнінг Стендард» («Evening Standard») Дж. Кемпі (1916–2010; Велика Британія) в одній зі своїх статей про європейське телебачення. Ідея конкурсу виникла у письменника і телевізійника С. Пульєзе (1908–1965; Італія). Моделлю (з кількома поправками та доповненнями) став музичний фестиваль у м. Сан-Ремо (Італія), створений 1951. Пропозицію підтримав директор Швейцарського товариства радіомовлення і телебачення М. Безансон (1907–1981; Швейцарія) у січні 1955 під час зустрічі країн Європейської мовної спілки у Монако.
Було розроблено концепцію конкурсу. Рішення про його проведення ухвалено 19.10.1955 на генеральній асамблеї Європейської мовної спілки у м. Римі. Головною метою створення конкурсу стало збереження миру: «Євробачення» засновано в час, коли Європа відновлювалась після Другої світової війни. Відтоді конкурс розширився по всій Європі та за її межами, зокрема його учасниками стали Ізраїль та Австралія.
Перший конкурс відбувся 24.05.1956 у м. Лугано (Швейцарія). У ньому взяли участь сім країн (Нідерланди, Швейцарія, Бельгія, Німеччина, Франція, Люксембург та Італія), кожна з них представила по дві пісні. З 1957 введені обмеження — одна пісня від кожної країни-учасниці. Спочатку конкурс був відомим як «Гран-прі Євробачення європейської пісні» (франц. «Grand Prix Eurovision de la Chanson Européenne»), цю назву прийняли франкомовні країни, а також Данія та Норвегія (відповідно англ. назва — «Eurovision Song Contest Grand Pri»). Згодом від 1973 назву змінили на теперішню.
Щороку конкурс розвивався і набував популярності. За всю історію «Євробачення» його відмінили лише 2020 через пандемію, спричинену коронавірусом.
Характеристика
Символіка
Напередодні конкурсу 2004 було створено загальний логотип «Євробачення». Для кожного окремого конкурсу розробляють унікальне тематичне оформлення та гасло з використанням прапора державного країни-господарки.
Вступна музична тема конкурсу — оркестрова прелюдія «Te Deum» («Тебе, Бога, хвалимо»; близько 1688–1690) композитора М. А. Шарпантьє.
З 2008 переможця нагороджують офіційним призом конкурсу. Трофей виготовлений зі скла і має форму мікрофона.
Правила конкурсу
Правила конкурсу час від часу зазнають змін.
До 2004 конкурс складався тільки з фіналу. У зв’язку зі збільшенням кількості країн-учасниць створено додатковий раунд кваліфікації — півфінал. 2008 доданий другий півфінал.
Від 2000 діє правило «Великої четвірки». До фіналу автоматично, незалежно від зайнятого на конкурсі місця, потрапляють чотири країни-засновниці — Франція, Німеччина, Велика Британія та Іспанія. Саме ці країни вкладають більшу частку фінансів в організацію конкурсу. З поверненням на конкурс від 2011 Італії (тривалий час його бойкотувала) «Велика четвірка» стала «Великою п’ятіркою». Шостим учасником фіналу обов’язково стає країна — переможниця попереднього конкурсу.
Країни надсилають на конкурс по одній пісні. Існує правило, яке забороняє надсилати пісні, що були випущені раніше за визначений період до початку конкурсу. Країни обирають пісні шляхом національного відбору.
Максимальна тривалість кожної пісні — три хвилини. З 1966 за правилами співаки мали виконувати пісню лише державною мовою своєї країни. Від 1999 правила дозволяють виконання будь-якою мовою.
Співаки виконують пісні наживо у телевізійній програмі, яка транслюється Європейською мовною спілкою через мережу «Євробачення» одночасно в усіх країнах.
Під час виступу на сцені має бути не більше шести артистів. На сцену не допускають живих тварин. Виконавці повинні мати вік не менше 16 років на день фіналу. Упродовж року учасник може виступати лише за одну країну.
Після того, як всі пісні було виконано, країни починають процес голосування за пісні інших країн. Голосувати за пісню власної країни не можна.
«Євробачення» є неполітичною подією. Усі учасники несуть за це відповідальність і мають гарантувати, що конкурс не буде політизовано. Країна, пісня якої перемогла, стає наступного року господаркою конкурсу «Євробачення».
Учасники та переможці
З моменту заснування конкурсу в ньому брали участь представники 52 країн. Вигравали конкурс пісні та виконавці з 27 країн.
Ірландія сім разів була першою (більше ніж будь-яка інша країна), а також вигравала конкурс три роки поспіль (1992, 1993, 1994) і стала єдиною країною, якій це вдавалося. Двічі поспіль перемагали три країни: Іспанія (1968 і 1969), Люксембург (1972 і 1973) та Ізраїль (1978 і 1979).
«Євробачення» стало святом різноманітності музичних уподобань континенту.
Першою піснею, яка перемогла на «Євробаченні», стала композиція «Refrain» («Рефрен») у виконанні співачки Ліз Ассія (1924–2018; Швейцарія). 1974 культовий гурт «АББА» вдруге взяв участь у «Євробаченні» й тріумфував з піснею «Waterloo» («Ватерлоо»). За його виступом стежили 500 млн телеглядачів. Серед переможців: канадська співачка С. Діон з піснею «Ne partez pas sans moi» («Не йдіть без мене») — виступала за Швейцарію (1988), фінська хард-рок-група «Лорді» з піснею «Hard Rock Hallelujah» (2006), співак драг-квін (артист, що перевдягається в жіночий одяг) Кончіта Вурст (справжнє ім’я — Т. Нойвірт; нар. 1988; Австрія) з піснею «Rise Like a Phoenix» («Воскресну мов Фенікс»; 2014).
Україна на Євробаченні
Україна дебютувала на пісенному конкурсі 2003 у м. Ризі (Латвія). Представником був О. Пономарьов із піснею «Hasta la vista» («До побачення»), він посів 14 місце.
Першу перемогу для України здобула Руслана (Р. Лижичко) на конкурсі 2004 у м. Стамбулі (Туреччина) з піснею «Дикі танці». Для пісні характерні елементи традиційної гуцульської музики, зокрема гра на трембітах. Завдяки цій перемозі 50-й пісенний конкурс «Євробачення» відбувся в Україні. 2006 «Дикі танці» визнали загалом найкращою піснею «Євробачення».
Євробачення 2004. Виступ Руслани з піснею "Дикі танці"
На 52-му пісенному конкурсі Євробачення 2007 у м. Гельсінкі (Фінляндія) друге місце зайняла Вєрка Сердючка (актор А. Данилко), 2013 у м. Мальме (Швеція) третє місце посіла З. Огнєвіч (нар. 1986, тепер РФ).
Організатори прагнуть відокремолювати попмузику від політики; відверто політичні символи та тексти пісень заборонені. Але глобальна напруженість часто накладалася на змагання. Зокрема, співачка Джамала перемогла на конкурсі 2016 у м. Стокгольмі (Швеція) з піснею «1944», присвяченою депортації кримськотатарського народу. Пісня містить текст кримськотатарською мовою.
Євробачення 2016. Виступ Джамали з піснею "1944"
Гурт «Go_A» з піснею «Шум», заснованою на українській грі-веснянці «Зелений шум», виборов п’яте місце в фіналі «Євробачення» 2021 у м. Роттердамі (Нідерланди). За підсумками глядацького голосування гурт посів друге місце. Згодом композиція вийшла на перше місце у хіт-параді музичних трендів сервісу «Спотіфай» («Spotify»).
Український фолк-реп-гурт «Калуш оркестра» переміг на конкурсі 2022 у м. Турині (Італія) з піснею «Стефанія», піднявши моральний дух країни, яка бореться з російським вторгненням. Наприкінці виступу лідер гурту О. Псюк (нар. 1994, Україна) закликав допомогти м. Маріуполю та «Азовсталі». Заява привернула увагу Європи, водночас викликала дискусію про те, чи має бути мистецтво поза політикою. Заяву виконавців розцінили радше як гуманітарну, ніж політичну.
Євробачення 2023. Виступ "Калуш оркестра" з піснею "Стефанія"
Велика Британія (її пісня посіла друге місце на попередньому конкурсі) прийняла «Євробачення» 2023 від імені України (проведення конкурсу в Україні не було дозволено через війну). Організатори обіцяли зробити це святом українського духу та культури. Співведучою «Євробачення» стала співачка Ю. Саніна (нар. 1990, Україна) з гурту «The Hardkiss».
Значення
«Євробачення» є найбільшою у світі популярною музичною подією, однією з найпопулярніших телевізійних програм у Європі та найпопулярніших неспортивних подій у світі. Глобальна аудиторія конкурсу сягає близько 200 млн осіб.
За даними «Книги рекордів Гіннеса» конкурс «Євробачення» визнано найтривалішим щорічним міжнародним музичним конкурсом у світі.
«Євробачення» надихнуло митців на створення інших конкурсів, присвячених іншим аспектам музики та культури.
Додатково
Український гурт «TVORCHI» на церемонії відкриття конкурсу 2023 у м. Ліверпулі ініціював збір коштів на порятунок українських дітей, передчасно народжених під час російсько-української війни.
Література
- A Song for Europe. Popular Music and Politics in the Eurovision Song Contest / Ed. by R. Tobin, I. Raykoff. London : Routledge, 2007. 216 p.
- Empire of Song. Europe and Nation in the Eurovision Song Contest / Ed. by D. Tragaki. Lanham : Scarecrow Press, 2015. 321 p.
- Vuletic D. Postwar Europe and the Eurovision Song Contest. London : Bloomsbury, 2018. 288 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Чорна М. В. Євробачення // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Євробачення (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.05.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
