Індустріалізація
Індустріаліза́ція — процес прискореного соціально-економічного переходу від традиційної аграрної економіки до господарювання з переважанням промислового виробництва.
Характеристика
Цей процес пов’язаний з розвитком нових технологій, особливо в енергетиці та металургії. Використання сучасних технологій та наукових відкриттів забезпечило прискорене зростання виробництва і доходів населення. Це сприяло розширенню світового ринку продукції та послуг, що в свою чергу стимулювало інвестиції та подальше економічне зростання.
У середині 19 ст. промислова революція (індустріалізація) відбулася у Великій Британії, на початку 1920-х процес охопив Францію, наприкінці 19 — на початку 20 ст. — Росію, в останні роки 20 ст. — Східну Азію, зокрема м. Гонконг.
В СРСР
«Соціалістична індустріалізація» (авторство терміну належить Л. Троцькому) в СРСР припадає на 1930-ті. Вона звелася до ліквідації відсталості в економіці країни, передбачала вкрай форсовані темпи реалізації задач, за рахунок крайнього напруження матеріальних і людських ресурсів, а також шляхом мілітаризації та повної мобілізації економіки, в якій переважали галузі важкої та оборонної промисловості.
Прискорена індустріалізація в Радянському Союзі здійснювалася згідно з п’ятирічними планами. Напружене виконання і постійно деклароване «перевиконання» цих планів перетворювало СРСР на сучасну наддержаву, рівень обороноздатності якої мав гарантувати перемогу в майбутніх війнах. Як правило, йшлося про утопічну ідею самозабезпечення та економічну самодостатність радянської держави. Такий курс ігнорував соціальні проблеми, був негуманним, полягав у нещадному визиску людських ресурсів, вилився в «боротьбу» за виконання напружених завдань «за всяку ціну».
Індустріалізація передбачала використання таких джерел фінансування, як використання в промисловості ресурсів аграрного сектору, орієнтацію на дешеву робочу силу «мобілізованих» на новобудови та працю в’язнів, ігнорувала матеріально-фінансового рівня життя населення. Систематично грабувалися церкви та монастирі, з яких вилучалися кошти на користь держави. Діяв жорсткий режим економії. Усе це дозволяє говорити про феодальну позаекономічну експлуатацію суспільних ресурсів, зокрема продуктивних сил.
Поряд із сучасним індустріальним «Заходом» СРСР та країни «соціалістичного табору» виглядали історичним анахронізмом. Змагання двох систем спричинило стан тривалої «холодної війни», підсумком котрої був крах соціалістичної системи.
Провідними індустріальними країнами сучасного світу залишаються США, Японія, Китай та передові країни Європи.
Література
- Кульчицкий С. Внутренние ресурсы социалистической индустриализации СССР (1926–1937). Київ : Наук. думка, 1979. 256 с.
- Горін Н. О. Шляхи засвоєння передових технологій Заходу: досвід радянської індустріалізації // Формування ринкових відносин в Україні. 2012. № 4. С. 212–215. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/frvu_2012_4_48/
- Кривоконь О. Г. Соціально-економічні передумови індустріалізації України початку ХХ сторіччя // Вісник Дніпропетровського університету. Серія : Історія і філософія науки і техніки. 2013. Т. 21. Вип. 21. С. 168–180. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vduifnt_2013_21_21_25
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Киридон П. В. Індустріалізація // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Індустріалізація (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.05.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
