Абазинська мова
Абази́нська мо́ва (абаз. абаза бызшва ) — мова абазинів, належить до абхазо-абазинської (за іншою класифікацією — абзахо-адизької) підгрупи західнокавказької групи північнокавказької мовної родини.
Поширена в РФ (Карачаєво-Черкесія та Ставропольський край) і Туреччині. Має бл. 47 тис. носіїв (2014, оцінка), із них бл. 37 тис. — у РФ (2010, перепис) й бл. 10 тис. — у Туреччині (2014, оцінка).
Поділяється на два діалекти: ашкарський (ашкарауа) і тапантський (тапанта), кожен із яких включає дві говірки.
Абазинська мова має два варіанти писемності: на основі кирилиці (з 1938, поширена в РФ) й латиниці (з 1932, використовується в Туреччині); у 19 ст. використовувався варіант на основі арабської писемної графіки.
Відео
| Абазинська народна пісня |
|---|
Література
- Bouda K. Das Abasinische, eine unbekannte abchasische Mundart // ZDMG. Bd. 94. № 2 (Neue Folge, Bd. 19). Berlin, Leipzig, 1940.
- Ломтатидзе К. В. Тапантский диалект абхазского языка. Тбилиси, 1944.
- Ломтатидзе К. В. Ашхарский диалект и его место среди других абхазско-абазинских диалектов. Тбилиси, 1954.
- Генко А. Н. Абазинский язык: Грамматический очерк наречия Тапанта. Москва, Ленинград, 1955.
- Allen W. S. Structure and system in the Abaza verbal complex // Transactions of the Philological Society (Hertford). Oxford, 1956.
- Мальбахова-Табулова Н. Т. Грамматика абазинского языка: Фонетика и морфология. Черкесск, 1976.
- Чирикба В. А. Абазинский язык. Языки Российской Федерации и соседних государств: В 3 т. Москва, 1997. Т. 1. А–И.
