Аббадо, Клаудіо

Абба́до, Кла́удіо (італ. Abbado, Claudio; 26.06.1933, м. Мілан, обл. Ломбардія, Італія — 20.01.2014, м. Болонья, обл. Емілія-Романья, Італія) — диригент, педагог, музичний і громадський діяч, почесний доктор університетів Кембриджа, Феррари, Абердина, Гавани.

Аббадо, Клаудіо (Abbado, Claudio)
Народження	1933
Місце народження	Мілан
Смерть	2014
Місце смерті	Болонья
Alma mater	Міланська консерваторія ім. Дж. Верді
Місце діяльності	Консерваторія Парми
Напрями діяльності	мистецтвознавство, музичне мистецтво

Відзнаки
Премії	Ернста фон Сіменса (2004), Р. Вольфа (2012)

Життєпис

Народився в сім’ї музикантів.

Закінчив Міланську консерваторію ім. Дж. Верді (1953, клас фортепіано В. Калаче; 1955, клас композиції Б. Баттінеллі). Стажувався у Віденській академії музики і сценічного мистецтва (1956–1958, клас оркестрового диригування Г. Сваровськи).

Творчість

Переможець міжнародного конкурсу диригентів ім. С. Куссевицького (1958, маєток Тенглвуд неподалік м. Ленокс, шт. Массачусетс, США).

1961–1963 викладав у Пармській консерваторії (клас камерного ансамблю).

Кар’єру оперного диригента розпочав 1962 з прем’єри опери «Любов до трьох апельсинів» С. Прокоф’єва (м. Трієст, Італія).

1963 став лауреатом конкурсу ім. Д. Митропулоса (м. Нью-Йорк, США).

1965 Г. фон Караян запросив Аббадо диригувати Віденським філармонічним оркестром на Зальцбурзькому фестивалі.

Період 1970-х — початок 2000-х для Аббадо — час активної творчої діяльності в найкращих театрах, концертних залах світу: головний диригент і музичний директор (1971–1977), художній керівник (1977–1986) театру «Ла Скала» (м. Мілан); музичний директор Віденської державної опери (1987–1991); головний диригент Лондонського симфонічного (1979–1987) та Берлінського філармонічного (1989–2002) оркестрів; головний запрошений диригент Віденського філармонічного (1971) та Чиказького симфонічного (1982–1986) оркестрів. Диригент низки оперних постановок у «Ковент-Ґардені», «Метрополітенопера», театрах Барселони, Мюнхена, Единбурґа.

Аббадо співпрацював з режисерами П. Штайном, А. Тарковським, Ю. Любимовим та ін. Аббадо диригував операми композиторів-класиків: у театрі «Ла Скала» — «Капулеті та Монтеккі» (італ. «I Capuleti e i Мontecchi») В. Белліні, «Симон Бокканегра» (італ. «Simon Boccanegra») і «Дон Карлос» (італ. «Don Carlos») Дж. Верді, «Італійка в Алжирі» (італ. «L’italiana in Algeri») Дж. Россіні; у Віденській державній опері — «Хованщина» і «Борис Годунов» М. Мусоргського (за участю українського співака А. Кочерги) та ін.

Утверджував новітню музику, прагнув до оновлення сценічних рішень оперних вистав. Збагатив репертуар театру «Ла Скала» операми композиторів-авангардистів: «Великий мрець» (фр. «Le Grand Macabre») Д. Ш. Ліґеті, «Воццек» (нім. «Wozzeck») А. Берґа, «Під несамовитим сонцем кохання» (італ. «Al gran sole carico d’amore») Л. Ноно, «Загублений рай» (англ. «Paradise Lost», пол. «Raj utracony») К. Пендерецького, «Четвер» з оперного циклу «Світло» (нім. «Donnerstag aus „Licht“») К. Штокгаузена.

Диригентській манері Аббадо притаманні пластичність, чіткість, стриманість жесту (диригував напам’ять); вимогливість і принциповість поєднувались із демократичним і толерантним ставленням до музикантів.

Фундатор низки оркестрів: Молодіжного оркестру Європейського Союзу (1978), Камерного оркестру Ла Скала (1982), Молодіжного оркестру ім. Г. Малера (1986), Люцернського фестивального оркестру (2003).

Організував і очолив фестиваль «Малер, Відень і 20 ст.» (Лондон; 1985), заснував фестиваль мистецтв «Wien Modern» (1988) та Міжнародний конкурс молодих композиторів (1991; обидва — Відень), фестиваль камерної музики «Берлінські зустрічі» (1992; разом із віолончелісткою Н. Гутман); був художнім керівником Зальцбурзького Великоднього фестивалю (з 1994).

Лауреат премій Е. фон Сіменса (2004), Р. Вольфа (2012) та ін.

Додатково

Література

Яковлев М. Наследник Караяна // Музыкальная жизнь. 1993. № 11−12.
Зейфас Н. Клаудио Аббадо — еще 8 лет спустя // Музыкальная академия. 2001. №1.
Бялик М. Для всех я — Клаудио. Памяти великого маестро // Музыкальная жизнь. 2014. № 2.

Автор ВУЕ

Т. В. Сітенко

Покликання на цю статтю: Сітенко Т. В. Аббадо, Клаудіо // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аббадо, Клаудіо (дата звернення: 27.04.2024).