Абдуллаєв, Хабіб Мухаммедович
Абдулла́єв, Хабі́б Мухамме́дович (узб. Abdullayev, Habib Muhammedovich; 31.07.1912, кишлак Араван, тепер Ошська обл., Киргизстан — 20.06.1962, м. Ташкент, Узбекистан) — геолог, академік АН УзРСР, член-кореспондент АН СРСР (з 1958).
|
Абдуллаєв, Хабіб Мухаммедович (Abdullayev, Habib Muhammedovich) | |
|---|---|
| Народження | 1912 |
| Місце народження | Араван |
| Смерть | 1962 |
| Місце смерті | Ташкент |
| Alma mater | Ташкентський державний технічний університет |
| Напрями діяльності | геологія |
| Традиція/школа | металогенія |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Ордени | "За великі заслуги" ("Буюк хізматларі учун"), Узбекистан |
| Премії | Ленінська (1959), Державна премія УзРСР (1970) |
Життєпис
1935 закінчив Середньоазіатський індустріальний інститут (тепер Ташкентський державний технічний університет). 1937–1939 навчався в аспірантурі Московського геологорозвідувального інституту; 1939 у цьому ж закладі захистив кандидатську дисертацію на тему «Геологія та генезис лангарського вольфрамового родовища». Після опублікування розроблених Х. Абдуллаєвим карт родовища почалася його експлуатація. Працював у Середньоазіатському індустріальному інституті: з 1940 — доцент кафедри корисних копалин гірничого факультету, а 1940–1941 — директор інституту. З 1941 — завідувач промислового відділу Центрального комітету комуністичної партії Узбецької РСР. 1942–1947 — заступник Голови Ради Міністрів та голова Держплану Узбецької РСР. У роки Другої світової війни курував важку й оборонну промисловість та розміщення евакуйованих підприємств, також опікувався будівництвом Бекабадського металургійного комбінату. 1946 захистив докторську дисертацію «Шеєлітоносні скарни Середньої Азії», яка започаткувала новий напрям у науці — металогенію. Засновник металогенічної наукової школи в Узбекистані. 1947–1955 — віцепрезидент, 1952—1955 — голова відділення технічних і геолохімічних наук, 1956–1961 — президент АН УзРСР.
Праці
Опублікував понад 130 наукових праць, зокрема сім великих монографій. Основні праці Х. Абдуллаєва присвячені петрології рудних родовищ. Висунув теорію закономірностей формування й розподілу в земній корі головних корисних копалин.
Серед праць:
- Геология шеелитоносных скарнов Средней Азии. Ташкент : Издательство Академии наук УзССР, 1947. 400 с.
- Генетическая связь оруденения с гранитоидными интрузиями». Москва : Государственное научно-техническое издательство литературы по геологии и охране недр, 1954. 296 с.
- Дайки и оруденение. Москва : Госгеолтехиздат, 1957. 231 с.
- Магматизм и оруденение Средней Азии. Ташкент : Издательство Академии наук УзССР, 1960. 147 с.
- Принципы выделения структурно-геологических зон, рудно-петрографических провинций и рудных районов // Узбекский геологический журнал. 1961. № 4. С. 46–58.
- Собрание сочинений : в 7 т. Ташкент : Наука, 1964–1969.
Відзнаки
- Ленінська премія за монографію «Генетичний зв’язок зруденіння з гранітоїдними інтрузіями» (1959);
- Державна премія УзРСР за монографію «Металогенія — геологічна основа пошуків родовищ корисних копалин» (1970, посмертно).
- Був обраний членом Геологічного товариства Франції та дійсним членом Мінералогічного товариства Великої Британії (1960);
- Ім’я Х. Абдуллаєва присвоєно Інституту геології і геофізики АН УзРСР, в якому відкрито його меморіальний музей, геологічному факультету Ташкентського державного університету;
- 1992 засновано Золоту медаль ім. Х. Абдуллаєва, якою нагороджують геологів за важливі відкриття;
- Нагороджений узбецьким орденом «За великі заслуги» («Буюк хізматларі учун»; 2002, посмертно).
Література
- Qahhorov A., G‘afforova M. Akademik Habib Abdullayev. Toshkеnt, 1981.
- Каюмов А. Академики Узбекистана. Ташкент : Мумтоз соз. 2014.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вергельська Н. В. Абдуллаєв, Хабіб Мухаммедович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Абдуллаєв, Хабіб Мухаммедович (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.12.2017
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
