Евакуація
Евакуа́ція (з лат. evacuatio від evacuare — видаляти, спустошувати або від лат. vacuus — порожній) — організоване виведення чи вивезення населення, матеріальних і культурних цінностей із зони надзвичайної ситуації, збройного конфлікту, гуманітарної катастрофи в разі загрози життю або здоров’ю, пошкодження або знищення відповідно.
Зміст
Історична довідка
На українських землях перші організовані евакуаційні заходи здійснювала австрійська адміністрація під час Першої світової війни (з Галичини, Буковини), що було спричинено швидким наступом російських військ (див. Галицька битва 1914). Людей і матеріальні цінності організовано вивозили в тилові райони, де було облаштовано спеціальні табори для воєнних переселенців.
1915 Український комітет допомоги (Ю. Романчук) визнано державною структурою з відповідним фінансуванням; від 1916 створено державні організації в Австро-Угорщині — Комітет опіки біженців з Буковини та Український крайовий комітет допомоги біженцям. Українці проживали в спеціальних таборах (Гмюнд, Гредізі), а також спільно з румунами — Оберголлябрун, із поляками — Хоцен. Переселенці були забезпечені необхідним, але їх як робочу силу використовували практично за безцінь. Інтерновані (політично неблагонадійні) виселені мешканці Галичини й Буковини не були забезпечені належними побутовими умовами (концтабір Талергоф).
Після Горлицького прориву 1915 російська влада вдалася до евакуаційних заходів: із Галичини вивезено чи виїхало з різних причин понад 100 тисяч осіб. На території Російської імперії нараховувалося понад 3 млн біженців і вигнанців (наприкінці 1916), допомогу яким надавали громадські благодійні організації — Всеросійський земський союз, Всеросійський союз міст, «Галицько-руське благодійне товариство» (1902–1917, м. Санкт-Петербург) тощо.
Від початку Другої світової війни створено Республіканську комісію з евакуації (25.06.1941) в УРСР (очолив Д. Жила, від 16.07.1941 — М. Шверник). Першочергово в глибокий тил переміщено стратегічні підприємства, сировину, продукти харчування, техніку, збіжжя, реманент, худобу (усе, що не підлягало вивезенню, — знищували).
Серед цивільного населення першочергово евакуювали номенклатуру та молодь призовного віку, а також працівників стратегічних підприємств. Під час війни за межі УРСР виїхало близько 3,5 млн громадян республіки (частина з них відразу поверталася).
Із території УРСР (за приблизними підрахунками) вивезено устаткування 40 об’єктів чорної металургії, 24 будівельні організації (для виконання оборонних і будівельних робіт). Керівництво СРСР після закінчення війни визнало реевакуацію вивезеного промислового обладнання недоцільною.
До 20.10.1941 з колгоспів УРСР виведено для евакуації — 469,9 тис. коней, 2155,1 тис. великої рогатої худоби, 2750 тис. овець, 877,6 тис. свиней. Значну частину не було доставлено до місць призначення, чимало привласнювало місцеве населення.
Евакуації підлягали установи культури, науки, охорони здоров’я, освіти. Після закінчення війни багато надбань українського народу залишилося в російських сховищах та музеях.
Масштабна евакуація (90 784 особи з 81 населенного пункту) зумовлена Чорнобильською катастрофою 1986.
Від початку вторгнення російських військ (див. Російсько-українська війна) керівництво України постійно вело перемовини щодо організації евакуації населення та надання гуманітарних коридорів із тимчасово окупованих територій Донецької області та Луганської області.
Управління Верховного комісара ООН у справах біженців зазначає, що від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації (24.02.2022) станом на 27.03.2022 кордон України для виїзду перетнуло 3 862 797 громадян. Кількість внутрішньо переміщених осіб за різними оцінками складає бл. 6 млн осіб (підрахунок ускладнено тим, що значна кількість внутрішньо переміщених осіб евакуювалися стихійно і не реєструються для отримання допомоги). З 08.03.2022 реалізується програма Кабінету Міністрів України з евакуації підприємств із районів, охоплених активними бойовими діями або таких, що перебувають у зоні ризику, до західних областей України.
Характеристика
Відповідно до українського законодавства рішення про проведення евакуації приймають на:
- державному рівні — Кабінет Міністрів України;
- регіональному рівні — обласні держадміністрації, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим;
- місцевому рівні — районні держадміністрації та відповідні органи місцевого самоврядування;
- рівні суб’єкта господарювання — його керівник.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій (від 2012) є центральним органом, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту здійснює реалізацію державної політики стосовно заходів з евакуації населення, координує діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, суб’єктів господарювання з цих питань.
Види евакуації
Часткова або безповоротна евакуація населення відбувається за надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру:
- обов’язкова (негайна) — у разі виникнення загрози аварії з викидом радіоактивних (див. Ядерна аварія) і небезпечних хімічних речовин, катастрофічного затоплення місцевості, зсувів, масових лісових пожеж, інших геологічних (див. Геологічні процеси) і гідрогеологічних (див. Гідрогеологія) явищ та процесів, збройних конфліктів;
- загальна — із зон радіоактивного забруднення та хімічного забруднення, катастрофічного затоплення населених пунктів у разі руйнування гідротехнічних (гідрозахисних) споруд, хвиля прориву яких може досягнути зазначених населених пунктів менше ніж за чотири години (будівля або населений пункт звільняють повністю);
- часткова — для вивезення категорій населення, які за віком чи станом здоров’я у разі виникнення надзвичайної ситуації не здатні самостійно вжити заходів щодо збереження свого життя або здоров’я, а також осіб, які відповідно до законодавства доглядають (обслуговують) таких осіб. Звільняється частина приміщення, населеного пункту чи адміністративного району; така евакуація може перерости в загальну евакуацію.
Евакуацію матеріальних і культурних цінностей проводять у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій за наявності часу на її проведення.
Джерела
- Кодекс цивільного захисту України: станом на 5 берез. 2020 р. Харків : Право, 2020. 131 с.
- Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій: Постанова Кабінету Міністрів України № 841 від 30 жовтня 2013 р. // Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/841-2013-%D0%BF#n11
Література
- Бушин М. І., Перехрест І. В. Евакуація матеріальних ресурсів та населення України на початку Великої Вітчизняної війни (1941–1945 рр.) // Сторінки воєнної історії України. 2002. Вип. 6. С. 263–266.
- Сердюк О. Біженство в Україні під час Першої світової війни // Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. 2002. № 4. С. 111–132.
- Реєнт О., Сердюк О. Перша світова війна і Україна. Київ : Генеза, 2004. 480 с.
- Добров П. В., Бабенко С. Ю. Евакуація з України в роки Великої Вітчизняної війни (1941–1945 рр). Донецьк : Донецький національний університет, 2008. 160 с.
- Євдін О. М., Могильниченко В. В., Фомін А. І. та ін. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій : в 9 т. Київ : КІМ, 2008. Т. 4. Евакуація населення у надзвичайних ситуаціях. 288 с.
- Мітіна Н. Б., Малиновська Н. В., Воробйова Л. О. та ін. Дослідження евакуаційних заходів у випадку пожежі // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. 2020. № 6. С. 127–132.
- Refugees fleeing Ukraine (since 24 February 2022) // Operational Data Portal. 2022. URL: https://data2.unhcr.org/en/situations/ukraine
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Евакуація // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Евакуація (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.03.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
