Біженці
Біженці — особи, які залишили країну постійного проживання внаслідок надзвичайних обставин (збройних конфліктів, насильства, кліматичних змін тощо).
Біженцем, згідно з Конвенцією ООН про права біженців 1951, є особа, що внаслідок обґрунтованих побоювань стала жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи чи політичних поглядів перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни, або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань; або, не маючи визначеного громадянства і знаходячись за межами країни свого колишнього місця проживання в результаті подібних подій, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок таких побоювань.
Конвенція про статус біженців є основним універсальним документом у міжнародному праві, що закріплює поняття «біженець». Таке визначення було адаптовано до національного законодавства більшості держав, зокрема й України.
У Конвенції закріплено основні права біженців. Забезпечення цих прав бере на себе держава, на території якої знаходиться біженець. Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» від 8 липня 2011 закріплено поняття «біженець».
Встановлено порядок регулювання суспільних відносин у сфері визнання особи біженцем, особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, втрати та позбавлення цього статусу, а також встановлення правового статусу біженців та осіб, які потребують додаткового захисту і яким надано тимчасовий захист в Україні.
Положення про статус біженців
Положення щодо статусу біженців закріплено в багатьох міжнародних документах, зокрема Конвенцією про захист цивільного населення під час війни (1949), Угодою про скасування віз для біженців (1959), Декларацією ООН про територіальний притулок (1967), Конвенцією Організації африканської єдності, яка регулює специфічні аспекти проблеми біженців в Африці (1969) та ін. Зокрема, відповідно до статті 44 Конвенції про захист цивільного населення під час війни (1949), держави не мають права вороже поводитися з біженцями, які фактично не перебувають під захистом жодного уряду, лише на підставі їхньої юридичної належності до держави-супротивниці.
В Угоді про скасування віз для біженців (1959) визначено, що біженці які законно проживають на території однієї з держав-учасниць Угоди, звільняються від зобов’язань щодо набуття візи для в’їзду на територію чи виїзду з території іншої держави через будь-який кордон.
В Декларації ООН про територіальний притулок (1967) закріплено право будь-якої особи, зокрема й біженця, на притулок та використання притулку. Не має права на притулок особа (біженець), відносно якої існують обґрунтовані підозри про злочин проти миру, військовий злочин або злочин проти людства.
Відповідно до Конвенції Організації африканської єдності, термін «біженець» може бути застосований до будь-якої людини, яка через зовнішню агресію, окупацію, іноземне домінування або події, що серйозно порушують громадський порядок на території всієї країни чи її певної частини, була змушена залишити місце свого проживання з метою пошуку притулку в іншому місці поза межами країни свого походження або національності.
Додатково
Відповідно до даних ООН, кількість біженців у всьому світі продовжує зростати. Станом на червень 2021 (оцінка) кількість біженців у світі становила приблизно 84 млн.
Станом на 1 січня 2021 (оцінка) в Україні проживає 2255 біженців та осіб, які потребують додаткового захисту.
Основними формами допомоги біженцям є: місцева інтеграція, за якої уряди, що прийняли біженців, дозволяють їм залишитись у країні, надаючи притулок й забезпечуючи доступ до медичної допомоги, освіти, соціальних виплат, працевлаштування, житла тощо; добровільна репатріація, за якої біженці можуть повернутися в свою рідну країну у випадку, якщо їхньому життю і свободі нічого не загрожує; переселення до третьої країни, якщо репатріація небезпечна, а країна першого притулку відмовляється залишити особу в себе.
Література
- Біженці та шукачі захисту. УВКБ ООН, Агентство ООН у справах біженців. URL: https://www.unhcr.org/ua/wp-content/uploads/sites/38/2021/04/2021-03-UNHCR-UKRAINE-Refugee-and-Asylum-Seekers-Update_FINAL-UKR.pdf
- Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text
- Конвенция о статусе беженцев. URL: https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/refugees.shtml
- Тимченко Л.Д. Міжнародне право :підручник / Л.Д. Тимченко, В.П. Кононенко. К.: Знання, 2012. 631 с.
- Правові механізми регулювання міграційних процесів: монографія / кол. авт.: Н. П. Бортник, В. С. Канцір, М. М. Сірант, Р. І. Радейко, Т. В. Бачинський; За заг. ред. Н.П. Бортник. Львів : НУ «Львівська політехніка». 2016. 892 с.
- Свящук А.Л. Проблеми прав біженців та виклики сучасності : навч.посіб. / А. Л. Свящук. Харків : Вид-во, 2018. 324 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Єнін М. Н. Біженці // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біженці (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.01.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
