Гуманітарна катастрофа
Гуманіта́рна катастро́фа — порушення усталеного життя значної групи людей (верстви, громади, нації) внаслідок різкого обмеження нормального забезпечення, що виникає як результат воєнних дій, природних стихійних лих, техногенних аварій, економічних і політичних блокад та спричиняє повну втрату засобів до існування і загибель цивільного населення. Надзвичайне кризове, здебільшого незворотне явище.
Причини і характеристика
Гуманітарній катастрофі передує хронічна або гостра гуманітарна криза, яку держава спроможна подолати. Гострі гуманітарні кризи виникають внаслідок природних катаклізмів, поточних і потенційних пандемій, воєнних дій, геноциду, що здебільшого раптово спричиняють нестабільні й небезпечні умови. Зростання гуманітарної кризи до рівня перевищення спроможності держави в її подоланні призводить до гуманітарної катастрофи. Виникнення хронічних гуманітарних криз, що також можуть зумовити гуманітарну катастрофу, пов’язане з окупацією, тривалими проблемами з доступністю до питної води, продовольства, епідеміями та локальними ендемічними захворюваннями.
До гуманітарних криз можуть призводити кілька причин одночасно, що зазвичай прискорює настання гуманітарної катастрофи. Наприклад, пандемія COVID-19 зумовила додаткове навантаження на населення тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей України. Гуманітарна катастрофа, повʼязана з окупацією, негативно позначилася на дітях, які втратили можливість здобути нормальну освіту й налагодити повноцінне життя в майбутньому. У школах на тимчасово окупованих територіях, визначальною тенденцією стало недопущення будь-яких позитивних згадувань про Україну. Від учителів суворо вимагають виховувати школярів лише в дусі «руського міра», викладання українською заборонено, вживання у школі української мови в багатьох випадках розцінюють як «підривну діяльність». Через гуманітарні кризи населення втрачає доступ до базових гуманітарних потреб (забезпечення питною водою і продовольством, захист, охорона здоров’я, санітарія та гігієна) і відчуває погіршення гуманітарних умов. Гуманітарна катастрофа загрожує населенню знищенням унаслідок міграцій, голоду, епідемій і насильства щодо мирних жителів. Гуманітарну катастрофу як явище характеризують підвищена смертність, епідемії (через відсутність питної води, їжі, медичної допомоги). Кількість жертв гуманітарних катастроф порівнювана з кількістю прямих жертв від воєнних дій, природних чи техногенних катастроф.
Причини
Пандемія коронавірусу збіглася з кризою в міжнародній системі гуманітарної допомоги та загострила гуманітарну кризу в глобальному масштабі.
Конфлікти, нескінченні громадянські війни, зміна клімату, беззаконня, безкарність і занепад дипломатії призводять до голоду, хвороб і міграційної кризи в безпрецедентних масштабах. 274 млн людей 2022 потребуватимуть гуманітарної допомоги (Міжнародний комітет порятунку, оцінка). 80 млн людей були змушені покинути свої домівки, 41 млн осіб перебувають на межі голоду. Міжнародний комітет порятунку визначив 20 країн, найбільш схильних до ризику подальшого погіршення кризи. Список очолюють Афганістан, Ефіопія та Ємен, також включено М’янму, Сирію та ще 11 країн Африки. Саме на них припадає 89 % усіх глобальних гуманітарних потреб і 80 % усіх біженців. Масове переміщення населення продовжує зростати.
На початку 21 ст. від гуманітарних криз постраждало більше людей, ніж будь-коли в історії. Кожна шоста дитина живе в безпосередній близькості до зони конфлікту, 70,8 млн людей були змушені втекти зі своїх домівок — найбільша кількість з часів Другої світової війни.
Природні катаклізми в середньому вражають приблизно 200 млн людей щороку. Спалах Еболи в Західній Африці у 2014–2016 продемонстрував, як розвиток інфекційної хвороби може стати міжнародною гуманітарною кризою.
Водна криза виникає, коли доступної питної, незабрудненої води в регіоні менше, ніж необхідно. Близько 5,6 млрд людей, або 80% населення світу живуть у районах із загрозою водній безпеці. Все ще недостатній доступ до безпечної питної води для близько 884 млн людей, а також до каналізації та видалення відходів для 2,5 млрд людей — переважно в бідних і схильних до конфліктів країнах.
За оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, 33 із 193 країн мають критично недостатні запаси продовольства, до 2 млрд людей періодично не мають продовольчої безпеки через різний ступінь бідності. Недоїдання характерне для населення країн, що розвиваються: близько 65 % в Індії, Китаї, Конго, Бангладеш, Індонезії, Пакистані, Ефіопії. Найбільша частка людей недоїдає в країнах Африки на південь від Сахари, де 1 з 3 людей вважають хронічно голодним. Відсутність продовольчої безпеки загрожує гуманітарною кризою, що може перерости в гуманітарну катастрофу.
На початку 21 ст. гуманітарні кризи стали частішими, тривалішими, складнішими та дорожчими.
Література
- Iserson K. V. Tackling the Global Challenge: Humanitarian Catastrophes // The Western Journal of Emergency Medicine. 2014. № 15 (2). P. 231–240. URL: https://escholarship.org/uc/item/3128p4pc
- Kohrt B., Mistry A., Anand N. et al Health Research in Humanitarian Crises: An Urgent Global Imperative // British Medical Journal Global Health. 2019. № 4 (6). P. 1–8.
- Батиргареєва В. С. Основні напрями протидії поширенню дезінформації (на прикладі пандемії COVID-19) // Інформація і право. 2020. № 2 (33). С. 121–131.
- Огляд гуманітарних потреб. Україна. [Б. м.] : Організація Об'єднаних Націй Україна, 2021. 118 с. URL: https://reliefweb.int/sites/reliefweb.int/files/resources/hno_2021-ukr-2021-02-09.pdf
- Ahmed M. Humanitarian Funding in Crisis and the Rise of Innovative Humanitarian Finance. Cham : Palgrave Macmillan, 2021. P. 9–28.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Гуманітарна катастрофа // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гуманітарна катастрофа (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.03.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
