Бангладеш

Руїни буддійського монастиря Сомапура Махавіхара (Великий монастир) у Пахарпурі

Національна асамблея Бангладеш у м. Дацці, архітектор Луїс Кан

Бангладе́ш, Банґладеш (бенг. বাংলাদেশ, Bānglādesh), Народна Республіка Бангладеш (бенг. গণপ্রজাতন্ত্রী বাংলাদেশ, Gôno Projātontrī Bānglādesh) — держава на півдні Азії.

Бангладеш (গণপ্রজাতন্ত্রী বাংলাদেশ)
Регіон планети	Азія
Столиця	Дакка
Форма державного правління	республіка парламентська
Територія (кв.км)	148460
Чисельність населення (тис.осіб)	165158,616
Офіційна мова	бенгальська мова
Грошова одиниця	така
Країни-сусіди	Індія, М'янма

Географічне положення

Розташовано в Південній Азії, у дельтах річок Гангу і Брахмапутри.

Межує на заході, півночі та сході з Індією (4 156 км, за іншими даними — 4 142 км), на південному сході — з М’янмою (271 км). Омивається водами Бенгальської затоки.

Територія: загальна — 148 460 км² (за іншими даними — 147 570 км²), суходіл — 130 170 км², вода — 18 290 км². Довжина сухопутного кордону — 4 427 км (за іншими даними — 4 413 км), берегової лінії — 580 км. Води територіальні — 12 морських миль.

Адміністративно-територіальний поділ

Складається з 8 адміністративно-територіальних одиниць (бібхагів): Барісал, Дакка, Кхулна, Майменсінгх, Раджшахі, Рангпур, Сілхет, Читтагонг. Кожен бібхаг поділено на 64 округи (зіли).

Столиця — м. Дакка.

Державні символи

Державний гімн

Державний гімн — «Моя золота Бенгалія» (перші 10 рядків; бенг. আমার সোনার বাংলা), ухвалено 1971 та затверджено 1972. Автор слів — Р. Тагор, сучасного аранжування — С. Дас.

Державний прапор

Полотнище складається із червоного диска, зміщеного від центру ліворуч, на темно-зеленому тлі. Червоний колір уособлює сонце, що сходить, жертву заради незалежності, зелений — ландшафт. Співвідношення ширини прапора до його довжини становить 10:6. Затверджено 1972.

Державний герб

Герб складається з декількох елементів жовто-помаранчевого кольору. У центрі круглої емблеми — латаття (національна квітка) на воді, облямоване рисовим колоссям та увінчане трилисником джуту з двома зірками з кожного боку. Рис і джут символізують економіку країни, основні сільськогосподарські культури. Зірки позначають принципи, закріплені в першій редакції Конституції держави: націоналізм, соціалізм, демократія, секуляризація. Затверджено 1971.

Державна мова

Державна мова — бенгальська мова.

Грошова одиниця

Грошова одиниця — така.

Національне свято

Національно свято — День незалежності (26 березня).

Державний лад

Згідно з Конституцією (ухвалено 1972), Бангладеш — унітарна, незалежна, суверенна республіка. Форма правління — республіка парламентська.

Президент — глава держави, обраний членами парламенту терміном на 5 років, верховний головнокомандувач Збройних сил Бангладеш. Діє за рекомендаціями прем’єр-міністра, якого призначає за результатами парламентських виборів як особу, що має підтримку більшості депутатів.

Відповідно, виконавчу владу здійснює прем’єр-міністр, який очолює Кабінет Бангладеш. Уряд діє від імені президента та несе колективну відповідальність перед парламентом.

Законодавча влада належить однопалатній Національній асамблеї. Складається з 350 депутатів, обраних шляхом прямих виборів терміном на 5 років, 50 місць зарезервовано для представництва жінок. Парламент очолює спікер.

Верховний суд Бангладеш, очолюваний головним суддею за призначенням президента, є найвищою судовою інстанцією. Включає Апеляційну палату й Високий суд. Належить до англосаксонської правової системи.

Участь у міжнародних організаціях

Бангладеш — член Організації Об’єднаних Націй (з 1974) та інших міжнародних організацій.

Загальнополітичні організації	Організація Об'єднаних Націй; Рух Неприєднання; Група 48; Група 77; Співдружність Націй; Міжпарламентський союз
Військово-політичні та правоохоронні організації	Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол); Міжнародний кримінальний суд; Організація із заборони хімічної зброї
Міжнародні економічні об’єднання	Світова організація торгівлі; Продовольча та сільськогосподарська організація ООН; Всесвітня митна організація; Міжнародна асоціація розвитку; Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку; Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО); Міжнародна організація праці; Міжнародна конфедерація профспілок; Всесвітня федерація профспілок; Всесвітня конфедерація праці; Конференція ООН з торгівлі та розвитку; Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій
Регіональні організації	Організація ісламського співробітництва; Асоціація регіонального співробітництва Південної Азії; Ініціатива країн Бенгальської затоки щодо багатогалузевого технічного та економічного співробітництва; Ісламська вісімка
Валютно-фінансові організації	Азійський банк розвитку; Ісламський банк розвитку; Міжнародна фінансова корпорація; Міжнародний валютний фонд; Міжнародний банк реконструкції і розвитку
Гуманітарні організації	Організація об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО); Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця; Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця; Всесвітня організація охорони здоров’я; Всесвітня туристична організація; Програма екологічної співпраці Південної Азії; Міжнародна організація з міграції
Інші міжнародні організації	МАГАТЕ; Міжнародна організація цивільної авіації; Міжнародна гідрографічна організація; Міжнародний союз електрозв’язку; Міжнародна морська організація; Міжнародний Олімпійський комітет; Всесвітній поштовий союз; Всесвітня організація інтелектуальної власності; Всесвітня метеорологічна організація; Міжнародна організація зі стандартизації

Історична довідка

Перші державні утворення виникли в 7–6 ст. до н. е. Зокрема, відома держава Ванга (пізніше — Бангла; звідси сучасна назва країни). У 4 ст. до н. е. — 5 ст. н. е. територія Бангладеш входила до складу різних давньоіндійських імперій.

У 6 ст. було утворено феодальну (див. Феодалізм) бенгальську державу, у якій панував індуїзм. Подальше поширення ісламу зумовлено утвердженням Делійського султанату. У 16 ст. землі завоював Акбар Великий.

Початок 18 ст. ознаменувався фактичною незалежністю Бангладеш. З 1757 — під владою Британської Ост-Індської компанії, згодом — у складі колонії Британської імперії (див. також у ст. Індія). У 1860-х розпочався національно-визвольний рух.

У період колоніалізму бенгальське населення кількаразово страждало від голоду, зокрема 1943, коли, згідно з різними оцінками, загинуло до 3,8 млн осіб.

Після проголошення незалежності Індії 1947 Східну Бенгалію, заселену переважно мусульманами, було включено до Пакистану як його провінцію. Нерівноправне суспільно-політичне становище бенгальців зумовило посилення національно-визвольного руху.

26.03.1971 проголошено Народну Республіку Бангладеш. Війна за незалежність тривала до грудня 1971.

1975 відбулася серія переворотів державних. Влада перейшла до тимчасової адміністрації воєнного стану. Політичну діяльність було заборонено.

1981 стався військовий заколот, 1982 — черговий переворот.

Парламентську демократію відновлено в 1990-х.

Політична ситуація в Бангладеш кількаразово загострювалася наприкінці 20 ст. — на початку 21 ст.

Політичні партії

Фактично діє двопартійна система. Домінують такі політичні партії:

• Авамі Ліг (Народна ліга), лівоцентристська, утворена 1949, керівна впродовж 1973–1975 (усунуто від влади), 1996–2001, від 2009.
• Націоналістична партія Бангладеш, правоцентристська, утворена 1978, формувала більшість 1979–1982, 1991–1996, 2001–2006.

Однією з провідних партій також є консервативна Джатія (Національна партія), утворена 1986, урядуща 1986–1991, формувала коаліцію парламентську з Авамі Ліг.

Природа

Рельєф і корисні копалини

Близько 90 % території займає Бенгальська рівнина, яка є східною частиною Індо-Гангської рівнини. У прибережних районах — заболочена (див. Болото) низовина, розчленована численними рукавами річок і протоками. У північно-західній та центральній частинах країни виокремлюються пагорби й височини. На північному й південному сході простягаються пагорби Сілхет і гірські хребти Читтагонг.

Однією з найвищих точок вважають г. Сака Хафонг (1 052 м; відома також як Моудок) на кордоні з М’янмою.

Є поклади кам’яного вугілля, природного газу, залізної руди, титанової руди, каоліну, торфу, будівельних матеріалів.

Клімат

Клімат субекваторіальний мусонний та тропічний. Зима м’яка й суха (жовтень — березень), літо спекотне й вологе (березень — червень). У сезон мусонів (червень — жовтень) випадає найбільша кількість опадів.

Середня температура січня — +15–25 °С, липня — +26–34 °С.

Середньорічна кількість опадів — близько 2 000 мм, на сході — понад 3 000 мм. Характерні тропічні циклони, урагани.

Внутрішні води

Розвинена річкова мережа. Виділяють головні річкові системи: Джамуна — Брахмапутра (загальна довжина — 150 км), Падма — Ганг (355 км), Мегхна — Сурма (575 км). Загалом нараховують понад 500 річок, серед яких 57 — міжнародні або транскордонні. Характерні часті повені, які завдають значних руйнувань.

Найбільше озеро Каптай є штучним, утворене за будівництва греблі. Його площа непостійна, у сезон дощів сягає близько 740 км².

Ґрунти

Домінують потужні алювіальні ґрунти (переважно супіщані, піщані та суглинисті), родючі. Є також червоноземи й жовтоземи. Подекуди ґрунти заболочені.

Рослинний світ

Рослинний покрив значно трансформований, має значну частку рудеральних рослинних угруповань. Серед природних комплексів найбільшу площу займають лісовий та водно-болотний, з антропогенних — сільськогосподарські угіддя.

Рослинний світ Бангладеш багатий та різноманітний: флору становлять більш як 6 тис. видів, з яких понад 3,5 тис. видів покритонасінних і 7 видів голонасінних. Представлені також інші групи, зокрема 250 видів папоротеподібних, близько 250 видів мохоподібних, мінімум 300 видів прісноводних водоростей, 275 видів грибів. Понад 300 видів рослин вважають екзотичними й малопоширеними на інших територіях, серед них — 8 ендеміків. 95 рідкісних видів перебувають під загрозою зникнення. Близько 320 видів квіткових рослин мають господарську цінність, практичне значення для економіки — 150 культур.

Природний рослинний покрив здебільшого утворено лісовою рослинністю з вологих лісів тропічних, вічнозелених лісів і напіввічнозелених із листяних порід дерев, мангрових та прісноводних болотних лісів, а також фітоценозами саван, що формуються на місцях, які зазнали антропогенного тиску. Зростають ліани, багато епіфітів, орхідних, деревні папороті з роду ціатея (Cyathea) тощо.

Водні та водно-болотні екосистеми, широко представлені в Бангладеш, є також оселищами численних квіткових рослин-гідрофітів. Серед них види таких родів, як-от рдесник (Potamogeton), ряска (Lemna), водяний салат (Pistia); комахоїдні рослини з роду пухирник (Utricularia); плавучі папороті сальвінія плаваюча (Salvinia natans), азола (Azolla) тощо. Повсюдно в штучних і природних водоймах зростає інтродукований (див. Інтродукція) у Бангладеш водяний гіацинт (Eichornia crassipes). У наземних екосистемах представлені різні види пальмових і бамбука, представники родини тонконогових тощо.

Тваринний світ

Тваринний світ характеризує значне таксономічне різноманіття безхребетних і хребетних (повністю не інвентаризовані). У фауні Бангладеш є паразитичні (див. Паразити) види найпростіших, прісноводних і морських губок, коралів, багато паразитичних нематод і гельмінтів. В ентомофауні також представлені 30 видів попелиць, 18 видів бджіл (включно з медоносними), 35 видів жуків-гнойовиків (найбільше з роду Onthophagus) родини пластинчастовусих. Наявні також 113 видів комарів, понад 400 видів павуків, 80 видів корисних сонечок і близько 13 видів сонечок-фітофагів. Поширені промислово важливі ракоподібні: щонайменше 10 прісноводних та 19 морських видів креветок, 6 видів омарів, з яких Panulirus polyphagus і Thenus orientalis — комерційно найцінніші. У зоопланктоні переважають веслоногі раки (20 видів).

Фауна хребетних тварин нараховує близько 1 600 видів, багато з них перебуває під критичною загрозою або зникло протягом останнього століття, наприклад, носоріг індійський (Rhinoceros unicornis), носоріг яванський (Rhinoceros sondaicus), бантенг, барасинга та інші. Усього 54 види риб, 8 — земноводних, 58 — рептилій, 41 — птахів, 40 — ссавців було занесено до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи.

Населення

Загальна кількість населення (2022, перепис) — 165 158 616 осіб, густота —1 112 осіб/км².

За етнічними групами населення: бенгальці (близько 99 %) та інші.

За релігійними групами: мусульмани (91 %), індуїсти (близько 8 %) тощо.

За віковими групами: до 14 років — 28,6 % осіб, від 15 до 24 років — 19,1 %, від 25 до 54 років — 39,5 %, від 55 до 64 років — 6,9 %, від 65 років — 5,9 %.

Середній вік населення — 27,9 року (2020, оцінка).

За статевими групами (2022, перепис): чоловіки (49 %), жінки (51 %).

Рівень урбанізації — близько 32 %. Найбільше місто — Дакка (10 млн осіб).

Коефіцієнт народжуваності (2022, оцінка) — 17,7 ‰, смертності — 5,5 ‰.

Міграційний приріст — –2,9 на 1 000 осіб.

Населення зростає, 2011 становило 144 млн осіб.

Господарство

Економіка спирається переважно на промисловість і сільське господарство. З 1990-х характерне значне економічне зростання та зниження рівня бідності. Натепер пріоритетним вважають індустріалізацію, орієнтовану на експорт, і диверсифікацію економіки. За класифікацією ООН, Бангладеш відносять до категорії найменш розвинених країн.

Реальний валовий внутрішній продукт за паритетом купівельної спроможності становив близько 1 трлн дол. США (2021, оцінка). ВВП на душу населення — 5,9 тис. дол. США. Рівень зростання ВВП — 6,9 %, інфляції — 5,5 %.

Структура ВВП за секторами (2017, оцінка): промисловість — 29,3 %, сільське господарство — 14,2 %, послуги — 56,5 %.

Більшість населення працює в агропромисловому секторі. Рівень безробіття (2021, оцінка) — 5,2 %.

Промисловість

Провідні галузі промисловості: металургійна, хімічна, фармацевтична, харчова й легка та інші. Ключову роль в економічному розвитку Бангладеш відіграють швейна, текстильна та шкіряна галузі. Так, Бангладеш посідає друге місце після Китаю за експортом текстилю, що становить від 80 % відповідних надходжень. Розвинено автомобілебудування, суднобудування, промисловість будівельних матеріалів, лісову й електротехнічну галузі тощо.

Налічують понад 46 тис. підприємств, з них 12,7 тис. виробників текстилю, 9 тис. — харчових продуктів, 5 тис. — неметалевої мінеральної продукції, 3 тис. — меблів тощо. Серед місцевих провідних металургійних компаній — «Бі-Ес-Ер-Ем» («BSRM») і «Абул Хайр Стіл» («Abul Khair Steel»; усе — м. Читтагонг); суднобудівних — «Кхулна Шип’ярд» («Khulna Shipyard»; м. Кхулна) і «Читтагонг Драй Док» («Chittagong Dry Dock»; м. Читтагонг); електротехнічних — «Волтон Гай-Тек Індастріз» («Walton Hi-Tech Industries»); фармацевтичних — «Бексімко Фармасьютікалз» («Beximco Pharmaceuticals») і «Сквейр Фармасьютікалз» («Square Pharmaceuticals»); текстильних — «Дрегон Груп» («Dragon Group») і «Га-мім Груп» («Ha-meem Group»); харчових — «Іспахані Фудз» («Ispahani Foods»; усі — у м. Дацці) та інші. Є низка великих конгломератів: «Партекс Груп» («Partex Group»; охоплює харчову, текстильну, хімічну, меблеву та інші галузі промисловості), «Рангс Груп» («Rangs Group»; автомобільна, електронна, фармацевтична галузі), «Габіб Груп» («Habib Group»; текстильна, металургійна, цементна галузі), «Джамуна Груп» («Jamuna Group»; текстильна, шкіряна, хімічна галузі), «Мегна Груп» («Meghna Group»; хімічна, цементна галузі) тощо.

У Бангладеш також є підрозділи відомих міжнародних компаній «Юнілевер» («Unilever»), «Бритіш Американ Тобакко» («British American Tobacco»; обидві — Велика Британія), «Проктер енд Гембл» («Procter & Gamble»), «ПепсіКо» («PepsiCo»), «Кока-Кола Компані» («Coca-Cola Company»; усі — США), «Нестле» («Nestlé»; Швейцарія) та інші. Наявні заводи з виробництва електроніки й техніки «Самсунг» («Samsung»), «ЕлДжі» («LG»; усе — Південна Корея), «Віво» («Vivo»; Китай).

Поширено кустарне виробництво (килими, посуд, прикраси, сувеніри тощо).

Розвивається електроенергетика, працюють теплові, де генерують понад 90 % усієї електроенергії, та гідроелектростанції. Загальна встановлена потужність — понад 22 тис. МВт. Водночас посилюється роль альтернативної енергетики.

Сільське господарство

Характерний розвинений аграрний сектор. Бангладеш має багаті генетичні ресурси деяких важливих у світі культур, як-от рис, джут, цукрова тростина, чай, картопля, амарант, банан, баклажан, перець чилі, бавовна, боби, лайм, лічі, таро, ямс, бамбук тощо. Площа орних земель — 8,2 млн га (2011, оцінка).

Переважають зернові культури (рис, пшениця, ячмінь і деякі види проса). Окрім того, економічно вигідними є джут, чай та цукрова тростина. Цінними також вважають насіння олійних культур, картоплю, батат, тютюн, бавовник і кілька видів бобових. Поширені плодові культури, серед яких — джекфрут і манго. Вирощують ожину, гуаву, ананас, лічі, банан, кокос, зизифус, папаю, деякі цитрусові, кавун, гранат тощо. До найцінніших олійних рослин належать льон, ріпак, кунжут, чорний горіх, арахіс і сафлор.

Найпоширенішими овочевими (див. Овочі) культурами є гарбуз, баклажан, помідор, бамія, нут, шпинат, редька, капуста, цвітна капуста, амарант, ямс. Серед головних прянощів — імбир, часник, цибуля, мигдаль, коріандр, чорний кмин, чилі, чорний перець, касія.

Розвинено рибальство. Провідні експортні товари: заморожена риба, креветки.

Сфера послуг

Сфера послуг є важливим компонентом економіки Бангладеш. Зокрема, 2021 гуртова й роздрібна торгівля забезпечила 15,2 % ВВП, операції з нерухомим майном — 8,1 %, фінансово-страхова діяльність — 3,2 %, готельне й ресторанне господарство — 1 % тощо.

Характерна змішана банківська система, центральною інституцією є Банк Бангладеш (засновано 1971). Діють понад 9 тис. банківських установ і близько 80 страхових компаній.

Туризм не відіграє значної ролі, Бангладеш відвідують близько 500 тис. осіб щороку. Від 2016 спостерігають збільшення кількості іноземних туристів.

Транспорт

Країна має розвинену транспортну інфраструктуру. Станом на 2018 протяжність автомобільних доріг під управлінням Департаменту автомобільних шляхів становила 21,1 тис. км (з них 19,4 тис. км із твердим покриттям), органів місцевого самоврядування — 353,3 тис. км (116,4 тис. км із твердим покриттям).

Характерна розгалужена залізнична мережа. Довжина шляхів становить близько 3 094 км (2021, оцінка); усі перебувають у власності держави. Загалом діють понад 450 станцій, найбільшою є Камалапур у м. Дацці.

На 2018 Бангладеш мав 4,3 тис. км судноплавних водних шляхів, придатних до використання в сухий сезон, і 6 тис. км — у період мусонів. Серед основних морських портів — Читтагонг і Монґла, річкових — Дакка й Барисал. Більшість вантажних перевезень здійснюють водними шляхами. Один із головних видів транспорту — річкові пороми.

Є національна авіакомпанія «Біман Бангладеш Ейрлайнс» («Biman Bangladesh Airlines»; засновано 1972). Усього 15 аеропортів, зокрема міжнародні «Хазрат Шахджалал» (м. Дакка; має найбільший пасажиропотік — понад 6 млн осіб на рік), «Шах Аманат» (м. Читтагонг), «Османі» (м. Сілхет).

Торгівля

Характерний дефіцитний баланс торговельний.

Обсяги експорту становили 49,3 млрд дол. США, імпорту — 85,3 млрд дол. США (2021, оцінка). Найбільшими торговельними партнерами є Китай та США.

Основні товари експорту: джутові та шкіряні вироби, одяг і взуття. Країни-експортери (2019, оцінка): США (15 %), Німеччина (14 %), Велика Британія (8 %), Іспанія та Франція (по 7 %).

Основні товари імпорту: нафта, пластмаси, чавун і сталь, зернові культури. Країни-імпортери: Китай (31 %), Індія (15 %), Сінгапур (5 %).

Зв’язок

На 2021 кількість мобільних телефонів — 181 млн (107 одиниць на 100 осіб), інтернет-користувачів — 66,3 млн осіб (39 %).

Освіта та наука

Початкова й середня освіта обов’язкова й безоплатна. Тривалість навчання — 12 років. Виділяють початковий (1–5 класи), середній (молодший середній — 6–8 класи, середній — 9–10 класи, вищий середній — 11–12 класи), третинний (вища освіта) рівні.

Усього станом на 2021 нараховували 18,8 тис. закладів середньої освіти, 3,3 тис. коледжів, близько 9,3 тис. медресе, 821 заклад професійної освіти, 160 закладів вищої освіти (з них 50 — державні, 108 — приватні, 2 — міжнародні).

Університет Дакки (засновано 1921) є найстарішим у Бангладеш, найбільшим за кількістю студентів — Національний університет (засновано 1992; м. Газипур), у якому навчаються понад 2 млн осіб. До інших провідних закладів відносять університети Раджшахі (засновано 1953) та Читтагонга (засновано 1966).

Рівень грамотності населення віком від 15 років (2020, оцінка) — 75,6 %.

Серед головних наукових установ країни — Азійське товариство Бангладеш (засновано 1952), Бенгальська академія (засновано 1955), Бангладеська академія наук, Бангладеська рада наукових та промислових досліджень (обидві засновано 1973) тощо. З 2003 було видано 14 томів енциклопедичного видання «Банглапедія: національна енциклопедія Бангладеш».

Культура

Найвідоміші музеї: Варендра дослідницький музей (засновано 1910; м. Раджшахі), Національний музей Бангладеш (засновано 1913), Національний музей науки й техніки (обидва — у м. Дацці), Етнологічний музей Читтагонга (обидва засновано 1965), музеї З. Абедіна (м. Майменсінгх) та народного мистецтва й ремесел (обидва засновано 1975; м. Сонаргаон), Ахсан Манзіл (засновано 1992; м. Дакка), Кхулнський дивізійний музей (засновано 1998) та інші. Загалом нараховують понад 80 музеїв.

У м. Дацці розташовано Національну бібліотеку Бангладеш (засновано 1973), фонд якої налічує близько 500 тис. одиниць зберігання, Національну бібліотеку охорони здоров’я та центр документації (засновано 1974).

Станом на 2022 Бангладеш має три найменування в списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: Багерхат, історичне місто мечетей; Сундарбан; Руїни буддійської Віхари в Пагарпурі.

До традиційних художніх промислів належить розпис сувоїв, ткацтво, плетіння кошиків, кераміка, обробка слонової кістки тощо.

Релігія

Конституція визнає іслам державною релігією, водночас декларує обов’язки держави забезпечити рівний політичний статус різних релігій, свободу віросповідання тих релігій, що дотримуються закону, громадського порядку та моралі; забороняє дискримінацію релігійних меншин. Релігійні спільноти, конфесії мають право створювати відповідні організації. Релігійні групи, які прагнуть створити асоціації з кількома храмовими (культовими) центрами, мають зареєструватися як неурядові організації. Конституція передбачає, що учні не зобов’язані навчатися тієї релігії, до якої вони не належать. Сімейне законодавство закріплює особливості регулювання сімейних відносин для представників різних релігійних груп.

Уряд провадить спрямовану політику серед імамів (інструкції до п’ятничних проповідей, контроль за мечетями, вплив на призначення та усунення імамів) для запобігання нетерпимості релігійної, підбурювання до конфліктів тощо. Утім, релігійна ситуація в країні залишається складною. Правозахисні неурядові організації, міжнародні центри з моніторингу релігійної свободи систематично повідомляють про факти дискримінації та порушення прав представників різних меншин, соціальної ізоляції (зокрема, християн), мусульмано-індуїстські та мусульмано-християнські конфлікти тощо.

Діють об’єднання релігійних меншин, найбільшим із яких є Бангладеська рада індуїстсько-буддійсько-християнської єдності (засновано 1988). Станом на 2020 релігійні меншини мало представлені в політичних структурах та державних органах.

2020 бюджет Міністерства в справах релігій становив 16,93 млрд така (199,2 млн дол. США). Так, 8,12 млрд така (95,5 млн дол. США) було скеровано на розвиток Ісламської фундації (засновано 1975), мета якої — утвердження впливу ісламу, поширення мусульманських освітніх і наукових центрів, інституцій, мечетей. Індуїстський благодійний фонд отримав близько 1,4 млрд така (16,9 млн дол. США), Буддійський благодійний фонд — 46,8 млн така (551 тис. дол. США). Водночас християнську інституцію не профінансовано.

Щороку в Бангладеш проходить кількаденна молитовна зустріч Бішва Ійтема в м. Тонгі, де збираються мусульмани з-понад 150 країн світу.

Преса, радіо, телебачення

Преса

Станом на 2021 виходило 3 140 друкованих засобів масової інформації, з яких 1 255 — щоденні газети. «Протом Ало» (засновано 1998; «Prothom Alo») і «Бангладеш Пратідін» (засновано 2010; «Bangladesh Pratidin») є провідними газетами країни з найбільшими накладами.

Радіо

Радіомовлення почалося 1939. Діє державна радіомовна компанія «Бангладеш Бетар» («Bangladesh Betar»), до 1996 відома як «Радіо Бангладеш». Провідне FM-радіо — «Ей-Бі-Сі Радіо» (засновано 2009; «ABC Radio»). Станом на 2019 нараховували понад 20 радіостанцій.

Телебачення

Бангладеське телебачення запроваджено 1964. Кольорове телебачення в країні з’явилося 1980. Усього понад 30 телевізійних каналів. Доступні міжнародні канали, зокрема Британської телерадіомовної корпорації.

Інформаційні агентства та медіакомпанії

Національне інформаційне агентство Бангладеш (Bangladesh Sangbad Sangstha) засновано 1972.

Література

Поширена бенгальська література.

Архітектура

Джерелами монументальної архітектури є стародавня індуїстська й буддійська архітектура бенгальського регіону Індійського субконтиненту. Серед пам’яток імперії Пала 8–12 ст. залишилися великі архітектурні комплекси буддійських монастирів, з яких найбільший — Сомапура Махавіхара (781–821), пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У відповідних комплексах центром є велика ступа, навколо якої на квадратній у плані основі розташовано чернечі келії та інше. Мури декоровані теракотовими барельєфами зі зображенням Будди. Ці споруди зазнали руйнувань під час завоювання Бенгалії в 13 ст. Відтоді з’явилися муровані із цегли багатоколонні мечеті унікального стилю, у декорі яких відбилися давні бенгальські традиції. Розквіт припадає на середину 15 ст.

Традиції місцевої ісламської архітектури отримали розвиток із другої половини 16 ст., коли Бенгалія перейшла під контроль імперії Великих Моголів. Велике будівництво з 1608 зосередилося в м. Дацці, де за Шах-Джахана збудовано (1644–1646) резиденцію правителя Бара Катра, мечеті (Чоук Базар, Саат, Чото Котра), мавзолеї, палаци та перебудовано оборонні споруди (форт Лалбаг). Основний будівельний матеріал — цегла, застосовувався скульптурний декор. Розрізняють 10 архітектурних типів храмів 18–19 ст., залежно від поверховості, форми даху, кількості та форм веж вінчання.

Від початку 19 ст. бенгальський тип житлового будинку став основою бунгало. У британський колоніальний період поширилася еклектична (див. Еклектика) архітектура, що поєднувала європейський класицизм та мотиви англійської неоготики з формами індійської та ісламської архітектури, що іноді називали індо-сарацинською стилістикою. Її представляють урядові та репрезентативні будівлі: Рожевий палац (палац Ахсан Манзила; 1859–1872) у м. Дацці; палац Таджхат (початок 20 ст.) у м. Рангпурі, збудований для місцевого магараджі.

Найвидатніший архітектор Бангладеш — М. Іслам (1923–2012), який працював у стилістиці архітектури сучасної (модернізму, функціоналізму) та є автором публічної бібліотеки (1955), факультету мистецтв (1953–1954), Інституту державного управління (1964), Національного архіву (1981; усі — у м. Дацці). Він залучав провідних архітекторів та урбаністів світу: Р. Нойтру, П. Рудолфа (1918–1997; США), К. Доксіадіса (1914–1975; Греція). Так, у 1960-х Р. Буї (нар. 1940; США) створив у м. Дацці споруди Національного музею, вокзалу тощо. За проєктом К. Доксіадіса 1961 було збудовано викладацько-студентський центр університету в м. Дацці. Архітектор Луїса Кана (1901–1974; тепер Росія — США) створив знакову для країни будівлю Національної асамблеї в м. Дацці (1962–1984), вирішену в напрямі бруталізму.

Образотворче мистецтво

Зачинателем сучасного мистецтва є З. Абедін (1914–1976), який разом з іншими художниками 1948 заснував художню школу (тепер факультет образотворчих мистецтв Університету Дакки). 1974 було створено Бангладеську академію Шилпака — головний культурний центр країни, який організовує регулярні мистецькі заходи, з Національною художньою галереєю.

Приватний мистецький фонд Самдані (засновано 2011; м. Дакка) налагоджує художні зв’язки між Бангладеш та іншими країнами, підтримує сучасних художників та архітекторів.

Фонд народного мистецтва й ремесел Бангладеш (засновано 1975) займається збереженням мистецтва декоративно-ужиткового, традиційних ремесел.

Відомі художні галереї «Дрік (засновано 1993) та «Читрак», Бенгальська галерея витончених мистецтв (усі засновано 2000) Бенгальського фонду, «Акварель» (засновано 2007), «Афіна» (2012; усі — у м. Дацці).

Скульптуру було започатковано ліпленням. Популярна теракота. Поширено виготовлення кам’яних скульптур божеств і класичних із міді, бронзи, латуні.

Музика

Музика Бангладеш вирізняється традицією баулів — бенгальських менестрелів-містиків. 2008 пісні баулів було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.

Серед відомих митців — співак К. Бояті (нар. 1947), відомий як суперзірка народної музики Бангладеш; співак і композитор А. Р. Бояті (1939–2013); співачка А. Анаділь (нар. 1977), засновниця гурту народної музики «Бангла» («Bangla»), що поєднує бангладеські народні жанри із джазом, блюзом, роком тощо.

Театр

Театр бере початок у 4 ст. н. е. у формі санскритської драми. Завоювання Бенгалії династією Гуптів зумовило проникнення північної індійської культури в стародавню бангладеську культуру.

У театральному мистецтві Бангладеш помітний вплив європейського театру та місцевої народної культури. Виконання також включає танець, інструментальну музику.

Джатра — найпопулярніша форма бенгальського народного театру, натепер переважно поширена в сільській місцевості. Деякі записані пісні з джатри стали популярними піснями.

Кіно

Першу кінокомпанію в Бенгалії було засновано 1898. «Добра дівчина» (1928) — перший бенгальський короткометражний німий (див. Кіно німе) фільм, знятий у регіоні. Від 1930-х почалося виробництво звукового кіно.

Центром бангладеської кіноіндустрії, відомої як Даллівуд, є м. Дакка. У 1950-х активно розвивався жанр паралельного кіно, закладено основи неореалізму. У 1970-ті помітний вплив індійських фільмів, було випущено низку відповідних неофіційних римейків. Відома тогочасна документальна стрічка — «Зупиніть геноцид» (1971; режисер — З. Райхан).

Від початку 21 ст. спостерігають тенденцію до співпраці з режисерами інших країн. Так було створено документальні фільми «Людський масштаб» (2012; режисер — А. Дальсгор) та «Реальна ціна моди» (2015; режисер — А. Морган).

Попри активний розвиток кінематографа фільми Бангладеш не мають світової популярності. Знімають переважно малобюджетні стрічки, зокрема мелодрами. Характерними елементами є танці та пісні, що споріднює бангладеське кіно з індійським.

З 1992 проходить Міжнародний кінофестиваль у м. Дацці.

Спорт

Культивують футбол, крикет, кабадді, плавання, хокей, настільний теніс, шахи, волейбол, баскетбол, гандбол, легку атлетику. Набувають також поширення гольф, дзюдо, карате, стрільба, тхеквондо, сквош, серфінг та інше.

Національний олімпійський комітет засновано 1979 та визнано Міжнародним олімпійським комітетом 1980. Бангладеш бере участь у Літніх Олімпійських іграх від 1984. Станом на 2020 медалей не має. У Зимових Олімпійських іграх участі не бере.

Відомий національний вид спорту — кабадді, також відомий як га-ду-ду.

Від 1978 проходять Бангладеські ігри — найбільший мультиспортивний турнір країни.

Україна та Бангладеш

29.12.1991 Бангладеш визнав незалежність України. Дипломатичні відносини було встановлено 24.02.1992.

Політичні відносини розбудовують у межах міжнародних організацій. 2008 ратифіковано Угоду між Урядом України та Урядом Народної Республіки Бангладеш про торговельно-економічне співробітництво. Товарообіг між країнами 2021 становив 435,4 млн дол. США. Україна має позитивне сальдо торговельного балансу. Експортують підіймально-транспортне та електричне обладнання тощо. Імпортують харчові продукти, джут, текстиль.

Додатково

21.02.1952 влада Пакистану жорстоко придушила демонстрацію бенгальців, які виступали проти урядової заборони щодо використання бенгальської мови. За пропозицією Бангладеш ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.

Джерела

1. Bangladesh Population & Housing Census 2011. Dhaka : Bangladesh Bureau of Statistics, 2014. 495 р.
2. Interactive Data Table: World Muslim Population by Country // Pew Research Center. 2017. URL: https://www.pewforum.org/chart/interactive-data-table-world-muslim-population-by-country/
3. Bangladesh Statistics 2020. Dhaka : Bangladesh Bureau of Statistics, 2020. 52 p.
4. Kemp S. Digital 2021: Bangladesh // Datareportal. 2021. URL: https://datareportal.com/reports/digital-2021-bangladesh
5. 2020 Report on International Religious Freedom: Bangladesh // United States Department of State. 2021. URL: https://www.state.gov/reports/2020-report-on-international-religious-freedom/bangladesh/
6. Population & Housing Census 2022. Preliminary Report. Dhaka : Bangladesh Bureau of Statistics, 2022. 68 p.
7. Statistical Yearbook Bangladesh 2022. Dhaka : Bangladesh Bureau of Statistics, 2023. 589 p.
8. Угода між урядом України та Урядом Народної Республіки Бангладеш про торговельно-економічне співробітництво // Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/050_001#Text

Література

1. Paniker A. K. Medieval Indian Literature : in 4 vol. New Delhi : Sahitya Akademi, 1997–2000.
2. Юрківський В. М. Країни світу. Київ : Либідь, 1999. 364 с.
3. The Oxford India Anthology of Bengali Literature : in 2 vol. / Ed. by K. Bardhan. New Delhi : Oxford University Press, 2010.
4. Jamdani Recognised as Intangible Cultural Heritage by Unesco // The Daily Star. 2013. URL: https://www.thedailystar.net/news/jamdani-recognised-as-intangible-cultural-heritage-by-unesco
5. South Asian Folklore: An Encyclopedia / Ed. by Р. Claus, S. Diamond, М. Mills. New York : Routledge, 2015. 740 р.
6. Jamdani Sari gets GI registration certificate // The Daily Star. 2016. URL: https://www.thedailystar.net/country/jamdani-sari-gets-gi-registration-certificate-1316203
7. Resounding Transcendence: Transitions in Music, Religion, and Ritual / Ed. by J. Engelhardt, Ph. Bohlman. New York : Oxford University Press, 2016. 280 p.
8. Raju Z. H. Bangladesh Cinema and National Identity: In Search of the Modern? London : Routledge, 2017. 244 p.
9. Sen N. Family, School and Nation. The Child and Literary Constructions in 20th-Century Bengal. New Delhi : Routledge, 2017. 242 p.
10. Economic and Social Development of Bangladesh: Miracle and Challenges / Ed. by Y. Sawada, M. Mahmud, N. Kitano. Cham : Palgrave Macmillan, 2018. 311 p.
11. Riaz A., Rahman M. Who Owns the Media in Bangladesh? // The Communication Initiative Network. 2021. URL: https://www.comminit.com/global/content/who-owns-media-bangladesh
12. Ahmed S. K., Rahman Md. S. Protecting the Bengal Tiger in the Sundarbans, Bangladesh: Conservation Measures Reconsidered // International Journal of Environmental Studies. 2023. P. 1–16. URL: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/00207233.2023.2224667?scroll=top&needAccess=true&role=tab
13. Islam Md. Z. Appraisal of Domestic and International Legal Institutions for Promoting Wildlife Conservation in Bangladesh // Biodiversity and Conservation. 2023. № 32 (2). P. 469–487.
14. Azad M. A. Bangladesh // Media Landscapes. URL: https://medialandscapes.org/country/bangladesh
15. Bangladesh Bureau of Educational Information and Statistics. BANBEIS. URL: https://www.banbeis.gov.bd/
16. Bangladesh Islamic Foundation. URL: http://islamicfoundation.gov.bd/
17. Bangladesh Olympic Association. URL: http://www.nocban.org/
18. Bangladesh // UNESCO. World Heritage Convention. URL: https://whc.unesco.org/en/statesparties/bd
19. Varendra Research Museum // Banglapedia. URL: https://en.banglapedia.org/index.php/Varendra_Research_Museum

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Бангладеш // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бангладеш (дата звернення: 10.05.2024).

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 11.08.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів

Офіс Президента України

 Facebook

 Telegram

Верховна Рада України

 Facebook

 Telegram

Кабінет Міністрів України

 Facebook

 Twitter

Служба безпеки України

 Facebook

 Telegram

Міністерство оборони України

 Facebook

 Twitter

Міністерство внутрішніх справ України

 Facebook

 Telegram

Генеральний штаб Збройних сил України

 Facebook

 Twitter

Державна прикордонна служба України

 Facebook

 Twitter

Кіберполіція

 Facebook

Національна поліція України

 Головна сторінка

 Вінницька область

 Волинська область

 Дніпропетровська область

 Донецька область

 Житомирська область

 Запорізька область

 Закарпатська область

 Івано-Франківська область

 Кіровоградська область

 Київська область

 Для звернень громадян

 Для ЗМІ

 м. Київ

 Луганська область

 Львівська область

 Миколаївська область

 Полтавська область

 Одеська область

 Рівненська область

 Сумська область

 Тернопільська область

 Харківська область

 Херсонська область

 Хмельницька область

 Черкаська область

 Чернігівська область

 Чернівецька област

 АР. Крим