Цегла
Це́гла (нім. Ziegel, з лат. tēgula, від tego — крию, покриваю) — дрібнорозмірний будівельний виріб, штучний камінь, призначений для мурування будівельних конструкцій.
Характеристика
Зазвичай має форму прямого паралелепіпеда. Окрема одиниця цегли називається цеглиною.
Розрізняють цеглу глиняну та силікатну. Глиняну виготовляють із глин та суглинків із різними добавками (пісок, зола тощо), випалюють у печах (випалена цегла) або висушують на сонці (цегла-сирець, нестійка до руйнівних впливів атмосферних явищ — дощу, снігу, морозу). Силікатну цеглу виготовляють із суміші вапна та піску і зміцнюють пропарюванням в автоклаві.
Промисловість будівельних матеріалів виробляє цеглу різних характеристик, форматів і призначення:
- рядова звичайна розміром 250×120×65 мм;
- потовщена, або модульна розміром 250×120×88 мм;
- лицьова, або облицювальна таких само розмірів — підвищеної міцності, однорідного кольору, з гладенькими гранями, іноді зі спеціальним оздобленням;
- клинчаста;
- карнизна — з фігурними торцевими поверхнями;
- клінкерна — найміцніша, її використовують для найвідповідальніших конструкцій;
- вогнетривка;
- лекальна — із криволінійним зовнішнім контуром поперечика, виконаним за лекалом;
- фігурна тощо.
Цеглина може бути суцільною чи порожнистою з горизонтальними або вертикальними пустотами різної форми, що зменшують масу та теплопровідність. Найбільшу за площею грань цеглини називають постіллю, найдовшу — довжиком, найкоротшу — поперечиком. Переважні кольори цегли: біла, жовта вохра, червона вохра, темно-червона, чорна з синюватими чи зеленуватими відтінками (перевипалена цегла, так званий залізняк).
Використання
Цеглу застосовують для мурування стін (безпосередньо на будівельному майданчику або в заводських умовах у вигляді великих цегляних блоків), пілонів, перегородок, склепінь, куполів, димарів та печей, а також для облицювання залізобетонних і металевих конструкцій.
У Візантійській імперії та Давній Русі застосовували великорозмірну плоску цеглу — плінфу.
Література
- Дехтяр С. Цегла // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 123.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 451.
- Безродний П. Архітектурні терміни: Короткий російсько-український тлумачний словник. 2-ге вид., випр. та допов. Київ : Вища школа, 2008. С. 96.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Цегла // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Цегла (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.08.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
