Склепіння (архітектура)

Склепі́ння (пол. sklepienie — звід, підвал) — просторово жорстка мурована тримальна конструкція перекриття або покриття, геометричну форму якої утворено криволінійною поверхнею.

Склепіння. Купольні й склепінчасті конструкції, які застосовували в Україні в пізньосередньовічну й ранньомодерну добу:
а — склепінчасто-купольні конструкції: 1 — на підпружних арках і пандативах; 2 — те саме, з підбанником; 3 — те саме, з заломом; 4 — те саме, на ступінчастих арках;
б — склепіння: 5 — циліндричне; 6 — циліндричне з розпалубками; 7 — хрестове з розпалубками; 8 — зімкнуте; 9 — нервюрне; 10 — нервюрне комбіноване; 11 — система нервюрних хрестових склепінь на опорах; 12 — нервюрне склепіня, поєднане з зімкнутим
Склепіння. Романські й ґотичне склепіння:
а — циліндричне; b — циліндричне на підпружних арках; c, d — хрестові; e — поєднання хрестових склепінь; f — ґотичне ребристе спарушене хрестове

Використовують для перекриття приміщень та покриття будівель і споруд. Склепіння працює переважно на стиск; характерним є наявність розпору. Ці навантаження за допомогою інших тримальних конструкцій передаються на фундаменти будівлі, споруди. Склепіння бувають гладенькими, ребристими, складчастими або хвилястими. Їх мурують із каменю, цегли, бетону, залізобетону.

Історична довідка

Склепіння з цегли і природного каменю з найдавніших часів були одним із найпоширеніших типів покриттів і перекриттів будівель і споруд. Поширені у Давній Месопотамії, Стародавньому Римі, Візантійській імперії (Софійський собор у Константинополі), Давній Русі (Софійський собор у Києві) та загалом у Європі. Конструкції склепінь удосконалили майстри ґотики (за рахунок введення нервюр) та доби Відродження (застосування великопрогонових склепінь — див. Собор Святого Петра в Римі). У сучасному будівництві монолітні й збірні залізобетонні склепіння застосовують для великопрогонових покриттів.

Характеристика

Основні види склепінь:

  • циліндричні, що мають форму горизонтального напівциліндра, чверті циліндра або частини циліндра з профілем поперечного перетину у вигляді частини циркульної кривої, овалу, еліпса або параболи;
  • коробові, профіль поперечного перетину яких утворено трицентровою кривою;
  • хрестові або хрещаті, утворені перетином під прямим кутом двох циліндричних склепінь однакової висоти з еліптичною формою діагональних арок перетину;
  • спарушені — хрестові склепіння з піднятою вгору центральною частиною;
  • нервюрні — характерні для ґотики ребристі склепіння різної геометричної форми (хрестові, спарушені, віялоподібні, зірчасті тощо), у яких статичні навантаження несуть ребра — нервюри;
  • зімкнуті, які є продовженням стін, що сходяться за заданою кривою у горизонтальне ребро (при прямокутному плані приміщення, що перекривається склепінням) або в одну точку (при квадратному плані приміщення);
  • дзеркальні — зімкнуті склепіння, горішня частина яких є горизонтальною площиною (дзеркалом);
  • пандативи;
  • шатрові, конусоподібні (див. Шатро);
  • купольні (див. Купол, Конха).

Склепіння можуть спиратися як по периметру на стіни, так і на окремі опори. Розпір склепіння зазвичай сприймають затяжки, контрфорси, аркбутани, поперечні стіни, а у великих прогонах — рами, розташовані у приміщеннях, які прилягають до прогону, перекритого склепінням, або фундаментами (у разі розміщення п'ят склепіння врівень із землею).

Галерея

Література

  1. Нариси історії архітектури Української РСР (дожовтневий період). Київ : Держбудвидав УРСР, 1957. С. 503–505.
  2. Дехтяр С., Логвин Н. Склепіння // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 263–264.
  3. Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 382–384.
  4. Безродний П. Архітектурні терміни: Короткий російсько-український тлумачний словник. 2-ге вид., випр. та допов. Київ : Вища школа, 2008. С. 196–197.
  5. Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. 3-тє вид., допов. і перероб. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 75, 121–123.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Склепіння (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Склепіння (архітектура) (дата звернення: 27.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
06.02.2024

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶