Арка
А́рка (від лат. arcus — дуга) — архітектурно-конструктивна форма криволінійного обрису, призначена для перекриття дверних і віконних прорізів у стіні чи простору між двома опорами (стовпами, колонами, пілонами).
Зміст
Історична довідка
Арки відомі в архітектурі від 3 тисячоліття до н. е. (Месопотамія), отримали розвиток в Греції Давній та Римі Стародавньому.
У крито-мікенській архітектурі переважали фальшиві (несправжні) арки; етруски винайшли півциркульну клинчасту арку, що стала основною архітектурною формою Стародавнього Риму, її застосовували в театрах, амфітеатрах, акведуках, мостах, термах, оборонних мурах, субструкціях, тріумфальних арках, палацах тощо.
Характеристика та різновиди
Арка — опорна будівельна конструкція, яка передає на опору вертикальне й горизонтальне навантаження.
Виготовляють арки з каменю, цегли, залізобетону, сталі, дерева.
За конструктивною схемою арки бувають
- двошарнірні;
- тришарнірні;
- безшарнірні.
Якщо опори арки жорстко з’єднати стрижнем, утвориться арка з затяжкою, яка витримує значне навантаження.
Частини арки біля опори називають п’ятами арки, вершину — замком арки.
За геометричними обрисами вирізняють арки
- півциркульні;
- стрілчасті;
- кілеподібні;
- ланцетоподібні;
- трицентрові;
- трилопатеві;
- коробові;
- параболічні;
- еліптичні тощо.
За функціями арки поділяють на
- опорні (підпружні);
- розвантажувальні;
- розпірні;
- декоративні.
Застосування
Арки використовували в архітектурі всіх стильових епох — від візантійської та романської дотепер.
На території України — з 4–2 ст. до н. е. (міська брама Херсонеса Таврійського, м. Севастополь, АР Крим).
В архітектурі 21 ст. використовують складні аркові конструкції під час спорудження мостів, шляхопроводів тощо (Подільсько-Воскресенський мостовий перехід через р. Дніпро в м. Києві).
Література
- Дехтяр С., Пламеницька О. Арка // Архітектура: короткий словник-довідник / За заг. ред. А. П. Мардера, Київ : Будівельник, 1995. С. 22–23.
- Панчишин Л. Арка // Мистецтво України : в 5 т. Київ : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995. Т. 1. С. 77–78.
- Тимофієнко В. І. Арка // Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 36–38.
- Sandaker B., Eggen A., Cruvellier M. The Structural Basis of Architecture. Abingdon; New York : Routledge, 2019. 576 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Арка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арка (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.04.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
