Міст
Міст — інженерна споруда, призначена для переведення дороги через перешкоду.
а — балкові (1 — суцільностінний; 2 — ґратчастий з проїздом унизу; 3 — ґратчастий з проїздом угорі);
б — аркові (1 — тришарнірна арка з проїздом угорі; 2 — двошарнірна ґратчаста арка з проїздом угорі; 3 — ґратчаста арка з проїздом посередині; 4 — арка із затяжкою; 5 — нерозрізна арково-балкова система);
в — підвісні тросові (1 — з вертикальними підвісками; — з похилими підвісками);
г — підвісні вантові (1 — з віяловою системою вантів; 2 — з паралельними вантами)
Зміст
Історична довідка
Мости через водні перешкоди люди будували з найдавніших часів — з дерева, природних кам’яних валунів (див. Мікен та Тірінфу археологічні пам’ятки) і навіть з ліан (підвісні мости індіанців Південної Америки). В античності найвправнішими будівничими мостів були архітектори й інженери Стародавнього Риму, які з каменю й бетону споруджували аркові мости, зокрема й багатоярусні. Деякими з них люди послуговується дотепер (античні мости Фабриція 62 до н. е., Мульвія 109 до н. е., Святого Ангела 136 — усі в м. Римі, Італія). Великі мости споруджували з дерева на кам’яних опорах (міст через р. Дунай архітектора Аполлодора з Дамаска 103–105). Римський досвід мостобудування засвоїли і розвинули будівничі Вірменії та Османської імперії (одноарковий Старий міст у Мостарі, багатоарковий міст Мехмед Паші Соколовича). Муровані з каменю й цегли аркові мости (іноді з арками стрілчатої форми) зводили у Європі майстри ґотики (Карлів міст у Празі). Оскільки у середньовічній і ранньомодерній Європі мости були важливими транспортними й пішохідними комунікаціями, то на них зводили будівлі для занять ремеслами й торгівлею (арковий міст Ріальто через Великий канал у м. Венеції) і навіть кількаповерхові будинки [Понте Веккіо (Старий міст) у м. Флоренції, забудований з обох боків триповерховими будинками]. Деякі мости були критими (мали дахи для захисту від негоди). У замках, фортецях, містах перед брамами влаштовували дерев’яні звідні мости через рови (дерев’яний критий міст зі звідною частиною перед головною брамою замку Тевтонського ордену в Мальборку).
З кінця 18 ст. у мостобудуванні почали застосовувати залізо — спершу чавун в аркових мостах, а згодом — сталь у мостах різних конструктивних систем. Від середини 19 ст. набули поширення підвісні й вантові (див. Вант) мости (Ланцюговий міст у Будапешті, Бруклінський міст 1883 у м. Нью-Йорку). З початку 20 ст. розвинуто спорудження залізобетонних (див. Залізобетон) мостів, які в разі застосування в їхніх тримальних конструкціях попередньо напруженої арматури дозволяють перекривати значні прогони без проміжних опор [залізобетонні мости інженера Р. Маяра (1872–1940; Швейцарія)]. Протягом 20 ст. прогони мостів значно збільшилися, сягнувши 1280–1991 м. Найбільші з таких мостів стали світовими зразками інженерного мистецтва (міст «Золоті ворота» у м. Сан-Франциско). Відомими за своїми високими мистецькими якостями стали збудовані на різних континентах мости архітектора С. Калатрави (міст Конституції 2008 у м. Венеції).
Характеристика
Мости класифікують за різними чинниками.
- За типом перешкод, для подолання яких їх споруджено, виокремлюють:
- мости через водні перешкоди — річки, канали, річкові, озерні, морські затоки, протоки, гавані тощо;
- шляхопроводи — через інші дороги, залізниці;
- віадуки — через безводні перешкоди: яри, ущелини, каньйони тощо;
- естакади — через плоскі чи горбисті ділянки рельєфу для організації під’їздів до великих мостів.
- За призначенням виділяють мости: автомобільні, залізничні, пішохідні, суміщені (залізнично-автомобільні, автомобільно-пішохідні), водогінні (акведуки).
- За місцем розташування розрізняють мости у населеному пункті або у природному середовищі.
- За розміщенням проїзної частини відносно тримальних конструкцій бувають мости з їздою зверху, знизу або посередині.
Основними конструктивними елементами мосту є опори (бики, пілони) і прогонова будова, що перекриває простір між опорами — прогін.
Мости можуть бути одно- і багатопрогоновими з балковими (див. Балка), арковими (див. Арка), консольними (див. Консоль), підвісними (на ланцюгах чи вантах) конструкціями прогонової будови. Балка прогонової будови може бути суцільною або ґратчастою, у вигляді ферми.
Мости можуть бути наплавними на понтонах або човнах (зазвичай призначені для тимчасового використання). Складним конструктивним типом є розвідний міст із підйомною, поворотною або такою, що розкривається для пропуску суден, прогоновою будовою (розвідний міст Тауер 1894 у м. Лондоні). Спрощеним варіантом такого мосту є звідний міст, прогонова будова якого зводиться у вертикальне положення за допомогою двох ланцюгів і во́рота.
Конструкційними матеріалами для мостів є дерево, камінь, цегла, бетон, залізобетон, метал, скло, композитні матеріали. З другої половини 20 ст. мости зводять переважно зі збірного і монолітного залізобетону або металу. Поширені раніше кам’яні і дерев’яні мости тепер майже не будують. Завдяки значній різноманітності просторових форм мости активно формують антропогенне, зокрема й міське середовище і нерідко стають невід’ємним та мистецьки значущим складником культурного ландшафту чи архітектурного середовища (мости м. Праги).
Мости в Україні
«Повість минулих літ» в оповіді про події 10 ст. згадує про міст перед брамою м. Овруча. У 12 ст. у м. Києві діяв наплавний міст через р. Дніпро, який експлуатували сезонно, у теплу пору року. Дерев’яні й муровані замки, фортеці, оборонні монастирі в Україні, як і по всій Європі, протягом 12–18 ст. мали муровані та дерев’яні мости через рови або природні перешкоди перед брамами. Найвідомішим з них є добре збережений Замковий міст у Кам’янці-Подільському (див. Міські укріплення Кам’янця-Подільського).
Київські мости
З літописів відомо про існування в часи Давньої Русі в околицях м. Києва кількох мостових переправ через р. Дніпро, серед них — першого (спорудженого 1115) наплавного мосту, що з'єднав береги р. Дніпра біля Видубицького монастиря. Є відомості про наплавний міст через р. Дніпро у 17 ст., а також про дерев'яні мости через численні київські річки — Глибочицю, Киянку, Либідь, Нивку, Почайну, Сирець, Скоморох тощо. 1853 споруджено перший капітальний міст через р. Дніпро — Ланцюговий. Початок будівництву залізничних металевих мостів покладено 1870, коли зведено міст завдовжки близько 1,5 км. через р. Дніпро, згодом названий Дарницьким. Це перший у Російській імперії міст на кесонній основі (див. Кесон). 1915 через Петрівську алею перекинуто пішохідний міст, який з’єднав Царський і Купецький парки. 1929 споруджено другий залізничний металевий міст — Подільський. На початку Німецько-радянської війни 1941–1945 усі дніпровські мости зруйновано. Після вигнання німецьких окупантів із м. Києва 1943 збудовано тимчасові дерев’яні низьководні автомобільний і залізничний мости, які 1944 замінено висоководними дерев’яними. 1945 став до ладу відбудований Подільський залізничний міст.
На 1980 у м. Києві налічували 60 мостів (міських, відомчих, залізничних), із них 6 через р. Дніпро: автошляхові — імені Є. О. Патона (1953) і Московський (тепер Північний; 1976); залізничні — Подільський і Дарницький (1949); міст Метро (1965), продовженням якого є залізобетонний Русанівський міст; пішохідний Парковий міст (1957). Через гавань р. Дніпра на Рибальський півострів 1963 перекинуто залізобетонний вантовий міст завдовжки 480 м — перший в СРСР міст такої конструкції. Венеціанську протоку у Гідропарку перетинає залізобетонний арковий міст завдовжки 144 м, збудований 1966. Більшість київських мостів повоєнної доби споруджено трестом «Мостобуд» № 1 під керівництвом І. Баренбойма.
1990 відкрито рух Південним мостовим переходом (автомобільний і метро). 2004 розпочато будівництво двох нових мостових переходів через р. Дніпро: Дарницького залізнично-автомобільного, відкритого 2011, та Подільсько-Воскресенського автомобільного та метро (на 2023 не завершеного). 25.05.2019 відкрито пішохідно-велосипедний міст через Володимирський узвіз, який російські агресори безуспішно намагалися зруйнувати ракетним ударом 10.10.2022.
Значення
Мости є важливими й незамінними складниками інженерно-транспортної інфраструктури кожних: країни, регіону, населеного пункту. Забезпечення їхнього захисту, збереження і в разі потреби швидкого відновлення під час війни є стратегічним завданням загальнодержавного значення.
Додатково
Мосту через р. Дніпро у м. Києві часів Давньої Русі присвячено роман П. Загребельного «Первоміст» (1972).
Джерело
- ДБН В.2.3-22:2009. Споруди транспорту. Мости та труби. Основні вимоги проектування. Київ : Мінрегіонбуд України, 2009. 73 с. URL: https://document.vobu.ua/wp-content/uploads/DBN/82.1.-DBN-V.2.3-222009.-Sporudi-transportu.-Mosti-ta-tr.pdf
Література
- Виноградова М., Мардер А. Міст // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 174–175.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 277–278.
- Безродний П. Архітектурні терміни: Короткий російсько-український тлумачний словник. 2-ге вид., випр. та допов. Київ : Вища школа, 2008. С. 133.
- Бугаєвський С. О., Бережна К. В., Краснов С. М. та ін. Проєктування мостів. Залізобетонні мости. Кременчук : Новабук, 2023. 322 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Міст // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Міст (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.02.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
