Віадук

Плебанівський віадук біля м. Теребовлі, Тернопільська обл., Україна

Арковий багатоярусний віадук замку в м. Чеському Крумлові, Південночеський край, Чехія

Віаду́к (від лат. via — шлях, duco — веду) — шляхова інженерна споруда мостового типу, призначена для забезпечення транспортної, пішохідної комунікації через перешкоди — як природні: яри, долини, балки, ущелини, каньйони, так і антропогенні: рови, залізниці, автомагістралі (див. також Шляхопровід).

Від мостів відрізняється тим, що здебільшого не призначений для переходу через водні перешкоди (річки, канали, затоки, фіорди). Від естакади відрізняється значною й неоднаковою висотою опор і різною шириною прогонів. Споруджують у формі багатопрогонових аркових (див. Арка) чи балкових (див. Балка) конструкцій, виконаних з каменю, цегли, металу, залізобетону, дерева. Інколи вони бувають багатоярусними (арковий багатоярусний віадук замку в м. Чеський Крумлов, Південночеський край, Чехія). Аркові кам’яні віадуки відомі з часів Стародавнього Риму. З кінця 19 ст. замість кам’яних віадуків почали споруджувати раціональніші металеві, а пізніше — залізобетонні. Найактивніше віадуки будували в другій половині 19 — першій третині 20 ст. при прокладенні залізниць. Тогочасними зразками в Україні є залізничні віадуки в Карпатах, зокрема в м. Ворохті Івано-Франківської області та біля с. Лавочного Львівської області. Прикладом сучасного пішохідного віадука є споруджений 2018–2019 металево-залізобетонний пішохідно-велосипедний міст через Володимирський узвіз у м. Києві, завдовжки 216 м.

Література

Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 59.
Мистецтво України : в 5 т. Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. Т. 1. С. 334.
Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 89.
Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. 3-тє вид., допов. і перероб. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 67.