Замок Тевтонського ордену у Мальборку

За́мок Тевто́нського о́рдену в Ма́льборку (англ. Castle of the Teutonic Order in Malbork — архітектурний ансамбль, пам'ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Поморське воєводство, Польща.

Замок Тевтонського ордену в Мальборку

Замок Тевтонського ордену у Мальборку

Країна Польща
Місце розташування Поморське воєводство
Площа 18.038 га
Рік внесення 1997
Критерії (ii)(iii)(iv)


План: 1 — Високий замок; 2 — Середній замок; 3 — Низький замок; 4 — Палац великого магістра; 5 — Мостова брама; 6 — санітарна башта («данскер», гданисько); 7 — каплиця; 8 — Карван (арсенал); 9 — Маслянкова башта; 10 — земляний бастіон; 11 — давня в’їзна брама; 12 — костел Святого Яна; 13 — ратуша; 14 — Маріяцька брама; 15 — Гончарська брама
Макет в експозиції замку. Справа наліво: Високий замок, Середній замок, Низький замок
Замок після руйнувань Другої світової війни. Фото 1945 в експозиції замку
План Високого і Середнього замків
Середній замок
Двір Середнього замку
Палац великого магістра у Середньому замку
Високий замок
План Високого замку
Високий замок
Внутрішній двір Високого замку

Загальні відомості

Мальборк розташований на півночі Польщі за 50 км. від м. Ґданська на правому східному березі р. Ногати — рукава р. Вісли. Початкова німецька назва замку Марієнбург у польській вимові перетворилася на Мальборк. Тепер ансамбль оборонних споруд складається з трьох основних частин, лінійно розташованих уздовж берега р. Ногати: Високого, Середнього, Низького замків та прилеглого з півдня міста. Їхній спільний прямокутний периметр оточено оборонним муром з баштами, брамами, бастеями й бастіоном. Площа пам’ятки 18,038 га, буферної зони — не визначено.

Історична довідка

Виникнення замку зумовлено діяльністю Тевтонського ордену, покликаного польськими королями на початку 13 ст. для допомоги у боротьбі проти язичницьких прусських і литовських племен. Орден отримав у володіння польську Хелмінську землю і шляхом завоювань поширив свої володіння на землі у нижній течії р. Вісли. Тут 1275 розпочато спорудження мурованого замку, який 1280 став резиденцією орденського конвенту — центром управління Тевтонським орденом. З 1309 замок став резиденцією великого магістра Тевтонського ордену, який до того перебував у м. Венеції. Це був новий тип монастирського замку, що поєднував укріплення з монастирськими приміщеннями для лицарів-ченців. Початково складався з двох частин — Високого та Низького замків. Орденський конвент містився у Високому замку — квадратному в плані з внутрішнім двором і стандартним набором основних приміщень: каплиця, капітул (зал зборів), рефекторій (трапезна), дорміторій (загальна спальня), покої магістра та келії лицарів-ченців. Високий замок поєднано переходом із Низьким. Розташоване поряд місто отримало Магдебурзьке право 1276, але цегляний мур довкола нього збудовано тільки 1352–1383. 1309 розпочато розширення замку, викликане необхідністю пристосування його до виконання нових адміністративних функцій. Конвент залишився у старому Високому замку. Низький замок отримав назву Середнього і став резиденцією великого магістра та уряду орденської держави. З північного боку до Середнього замку збудовано новий Низький замок, де розмістили служби та гарнізон, а увесь ансамбль оточили фортечним муром із великою кількістю башт. 1335–1341 через р. Ногат збудовано кам’яний міст із брамою між двома баштами. Після поразки, завданої Тевтонському ордену у Грюнвальдській битві 1410, замок та місто успішно витримали облогу польського війська. Після її зняття зі східного та північного боків збудовано нові укріплення, здатні протистояти вогнепальній зброї.

1457 замок разом з містом перейшов у володіння польських королів і до 1772 був однією з численних королівських резиденцій, якою керували польські старости. Тут перебували в ув’язненні митрополит Київський Йосиф (Нелюбович-Тукальський) 1664–1666 та гетьман України Ю. Хмельницький під іменем ченця Гедеона 1664–1667. Під час воєн зі Швецією у 17 ст. тут збудовано нові споруди та перебудовано подвір’я Високого замку, яке отримало оформлення у стилі бароко. Прусський король Фрідріх II Великий захопив замок 1772 і розмістив у ньому казарми та військові склади. З того часу почалося поступове руйнування замку, яке з початку 19 ст. набуло таких масштабів, що обговорювалося питання про повне знесення всіх замкових споруд.

Масштабні роботи з відбудови замку розпочато у другій половині 19 ст. Це була реакція на поширення у Європі романтичного руху за відновлення середньовічних архітектурних пам'яток у їхньому первісному вигляді шляхом усунення пізніших спотворень. Протягом 19 ст. роботами в замку керували різні архітектори. Найбільший внесок зробив керівник робіт протягом 1882–1914 архітектор К. Е. Штейнбрехт (1849–1923; Німеччина). Він вивчив архітектуру замків, збудованих хрестоносцями, й усунув у Мальборку всі елементи стилів ренесансу та бароко, що виникли за часів польських королів: замість них він або відтворював первісні ґотичні архітектурні форми, або вводив елементи, виконані за власним проєктом.

Окремі частини замку зазнали значних руйнувань під час Другої світової війни. Польські державні органи з охорони пам’яток старовини 1945 розпочали виконання робіт щодо захисту замку від подальших руйнувань: відремонтовано дахи, взято під охорону музейні збірки та архів, розпочато реставрацію споруд. З 1961 ансамбль перебуває у віданні національного музею, який безпосередньо підпорядковано Міністерству культури та національної спадщини Польщі. Замок має статус пам’ятки історії, внесений до Реєстру національної спадщини. На 2023 тут містяться архів, музей і туристичний центр, влаштовуються наукові конференції, виставки, численні просвітницькі та популяризаційні заходи, зокрема історичні реконструкції, пов’язані з середньовіччям (лицарські бої, турніри, змагання).

Характеристика

Монументальний замковий ансамбль у стилі північної (німецької) цегляної ґотики тепер має тридільне розпланування, що включає Високий, Середній та Низький (Зовнішній) замки, кожен з яких чітко окреслено й водночас усі вони цілісно взаємопов'язані. З доби середньовіччя збережено їхні панорами, що розкриваються із заходу і сходу— з р. Ногати й каналу Юранди (Млинувки).

Важливими атрибутами Мальборка, що ілюструють його значення як резиденції великих магістрів Тевтонського ордену, є окремі замкові споруди. Найважливішими серед них є два ґотичні шедеври: Палац великих магістрів і Великий рефекторій (трапезна) у Середньому замку. Функціонування столиці чернечої держави в Пруссії також ілюструє Високий замок, який раніше був головним монастирем Тевтонського ордену в Пруссії. Він має форму квадратного в плані тевтонського конвента з монастирською каплицею, присвяченою Діві Марії, та іншими монастирськими приміщеннями, розташованими на трьох поверхах. Унікальною архітектурною особливістю є «данскер» (гданисько) — масивна й добре укріплена санітарна башта (замковий туалет), яка вперше була побудована в Мальборку, а згодом скопійована в інших орденських замках. Замковий комплекс Мальборка також зберіг чітко виділену зовнішню смугу укріплень, окреслену оборонними мурами й ровами. Низький (Зовнішній) замок створено за принципом гарнізонного оборонного двору. Він має низку збережених споруд, які мали значення для функціонування столиці Ордену. До них належать арсенал, відомий як Карван, і оборонні башти, найважливішими з яких є Маслянкова і Мостова.

Важливими для розвитку реставрації пам’яток архітектури в Європі є приклади застосування тут консерваційних методів кінця 19 ст.: це інтер’єри Високого замку: Капітул (з його точно реконструйованою склепінчастим перекриттям, у яке бездоганно вмонтовано справжні середньовічні деталі), гробниця великих магістрів, кухня, палати сановників, дорміторій, рефекторій (трапезна) й вітальня. Реставраційні здобутки початку 20 ст. в основному демонструють споруди Середньому замку: каплиця Святої Катерини, каплиця Святого Варфоломія, Палац великого магістра (командора), лазарет, а також частини Низького (Зовнішнього) замку включно з каплицею Святого Лаврентія, баштою та Новою брамою.

Згідно з рішенням Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Замок Тевтонського ордену в Мальборку відповідає таким трьом критеріям:

  • замок є архітектурним твором унікального характеру;
  • методи, використані його будівничими для вирішення технічних і мистецьких проблем, суттєво вплинули не тільки на наступні замки Тевтонського ордену, а й на інші ґотичні споруди в регіоні північно-східної Європи;
  • сучасний стан замку засвідчує еволюцію протягом 19–20 ст. методики та практики реставрації та консервації пам’яток архітектури як наукової та мистецької дисципліни, що має важливе соціальне значення.

Замок Мальборк, символ влади та культурної традиції, є найважливішою пам’яткою чернечої держави Тевтонського ордену, унікальним явищем в історії західної цивілізації. Водночас є головним матеріальним проявом хрестових походів у Східній Європі, примусового навернення до християнства балтійських народів та колонізації їхніх племінних територій, що відіграло життєво важливу роль в історії Європи.

Замок Мальборк є видатним прикладом замків Тевтонського ордену, який виник на кордоні середньовічної Західної Європи. Це унікальне, ідеально сплановане архітектурне творіння, рівного якому немає в ґотичній архітектурі. Він побудований із використанням багатого репертуару середньовічних методів будівництва; їх застосовано у великому масштабі, що сприяло створенню вражаючої резиденції великого магістра Тевтонського ордену.

Значення

Замок Тевтонського ордену у Мальборку — збережений і найдосконаліший зразок ґотичного цегляного замкового ансамблю в унікальному стилі Тевтонського ордену. Стиль, пред ставлений тут, розвинувся незалежно від стилю, який переважав у тогочасних замках Західної Європи та Близького Сходу. Це наочне свідчення політики Тевтонського ордену в Пруссії. Окрім спадщини як матеріальних залишків, замок Мальборк також глибоко вкорінений у суспільній свідомості як значущий емоційний символ історії Європи. З огляду на це 1997 Замок Тевтонського ордену в Мальборку внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під № 847.

Галерея

Джерело

  1. UNESCO World Heritage Centre: Castle of the Teutonic Order in Malbork. https://whc.unesco.org/en/list/847/

Література

  1. Guerquin B. Zamek w Malborku. Warszawa : Arkady, 1971. 94 s.
  2. Вечерський В. Курс історії архітектури країн Східної Європи. Київ : АртЕк, 2007. С. 190 –193.
  3. Межвиньски М. Мальборк. Тевтонский замок. Warszawa : Tessa, 2010. 120 s.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Замок Тевтонського ордену у Мальборку // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Замок Тевтонського ордену у Мальборку (дата звернення: 8.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
28.03.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶