Трапезна
Тра́пе́зна (від грец. τράπεζα — стіл) — тип монастирської споруди, що включає церкву, зал для спільних трапез ченців і допоміжні приміщення.
У римо-католицьких монастирях та орденських замках трапезна називається рефекторієм. Рефекторій складається з одного великого залу.
З кінця 18 ст. у російській сакральній архітектурі трапезною називають понижену простору західну прибудову до церкви, призначену для збільшення місткості храму під час великих релігійних свят і для інших потреб парафії.
Історична довідка
Трапезні відомі в монастирях західної (бенедиктинські абатства, див. Бенедиктинці) і східної (монастирі Візантійської імперії) релігійних традицій з 8 ст. У Давній Русі їх будували в монастирях як окремі споруди (мурована трапезна Києво-Печерського монастиря 1108, не збережено). Багато мурованих трапезних зведено у монастирях України протягом 17–18 ст. (Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові, Спасо-Преображенського монастиря в Новгороді-Сіверському, Софійського, Михайлівського Золотоверхого і Видубицького монастирів у м. Києві, Густинського, Гамаліївського, Максаківського, Софроніївського тощо). У 19 — на початку 20 ст. у провідних монастирях зведено найбільші трапезні (трапезна церква Святих Антонія і Феодосія Печерських з палатою у Києво-Печерській лаврі, 1895–1903). Збережені в Україні монастирські трапезні збудовано у стилях українського бароко, класицизму, історизму.
Характеристика
У більшості монастирів України традиційне розташування трапезної — перед південним фасадом собору. Це зумовлено монастирським розпорядком: братія ішла на трапезу з собору; праворуч від входу в трапезну чернець, який очолював процесію, зупинявся і читав молитву. При цьому ченці не мали стояти спиною до соборного храму.
Трапезні є одноповерховими на підвалах спорудами комбінованого функціонального типу. Вони поєднують церкву, трапезний зал і господарські приміщення. Архітектурна композиція лінійна, розвинена в широтному напрямку (по лінії захід — схід), із розміщенням архітектурного акценту (однієї або двох бань) над східним кінцем видовженого корпусу, де містилася церква з апсидою. Посередині корпусу був безстовпний однопрогоновий трапезний зал, а із заходу — численні допоміжні приміщення, які від трапезного залу відділялися великими сіньми. Головний вхід з ґанком влаштовували на головному фасаді, зверненому до монастирського собору. За такими принципами збудовано більшість трапезних.
Проте деякі з них мають відмінності: Харлампіївська трапезна (тепла) церква Гамаліївського монастиря впритул прилягає до монастирського муру і об’єднана з настоятельським корпусом; Введенська трапезна церква Максаківського монастиря двоповерхова, з теплим храмом унизу й холодним угорі. Ускладненими варіантами цього ж типу були великі двоповерхові трапезні Києво-Печерської лаври (17 ст., не збережено) та Софійського монастиря у Києві.
Іншу композицію мали трапезні, зведені за московськими взірцями у Микільському монастирі в Києві (не збережено) та в Софроніївському монастирі: трапезний зал перекрито склепіннями, опертими на один або два масивні стовпи посередині.
Значення
Трапезна є другою за значенням (після собору) громадською спорудою спільножитійного (кіновійного; див Кіновія) монастиря. Її специфіка полягає в тому, що це споруда сакральна й водночас утилітарна — як місце спільних трапез братії, що мали глибокий духовний зміст, асоціюючись із Таємною вечерею.
Література
- Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 289.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 414.
- Вечерський В. Українські монастирі. Київ : Наш час, 2008. 400 с.
- Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 124.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Трапезна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Трапезна (дата звернення: 3.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.09.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
