Акцент
Акце́нт (лат. accentus — наголос) — багатозначний термін:
1) Те саме, що наголос.
2) Діакритичний знак, за допомогою якого на письмі позначають наголос (рука́, множина: ру́ки). Також називають акут.
3) Своєрідне вимовляння звуків нерідної мови, зумовлене артикуляційною базою рідної мови (іншомовний акцент), або сукупність особливостей вимови, характерних для певного діалекту й не властивих літературній мові, зумовлена недосконалим володінням її нормами (діалектний акцент). Прикладом діалектного акценту може бути вимова ненаголошеного голосного [о] як [у], властива низці південно-західних говорів української мови [гулува́] — «голова», [суло́дкий] — «солодкий»). Акцент є результатом взаємодії фонетичних систем двох мов або літературної мови й діалекту.
4) У музиці — виділення звуку або акорду шляхом його підсилення чи ритмічного подовження, різкої гармонії, нового тембру, напрямку мелодичного руху тощо.
5) В архітектурі — прийом композиції архітектурної, що полягає в посиленні композиційної значущості окремих частин цілого чи елементів
6) перен. Особлива увага до чого-небудь; підкреслення.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Кушка Н. М., Скляренко В. Г. Акцент // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Акцент (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 24.11.2017
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
