Капела (архітектура)
2.jpg)
Капе́ла (від лат. capella; італ. cappella — каплиця), каплиця — невелика християнська культова споруда без вівтаря.
Історична довідка
Призначалася для зберігання реліквій, поховань або для задоволення релігійних потреб родини чи представника правлячої верстви. Часто каплиці зводили над місцем престолу втраченої (зруйнованої) церкви.
У ранньому християнстві капели влаштовували над могилами мучеників (мартирії), над підземними церквами, потім — на кладовищах, міських та сільських площах, на дорогах як поминальні або меморіальні (на честь конкретної події) споруди, а також як домашні церкви при замках, палацах, закладах освіти тощо.
Форми капел (каплиць) різні — від ікони на стовпі під двосхилим дахом до багатокамерних споруд.
У середні віки переважали ротондальні (див. Ротонда) капели (палацова імператорська капела Аахенського собору, 805), а також дводільні та тридільні окремі або прибудовані до бічних нефів чи вівтарів великих соборів.
Для готики характерні прямокутні в плані зальні капели (Сен-Шапель у м. Парижі, Сикстинська капела у Ватикані), а також розташовані півколом групи капел навколо хору або апсиди собору (т. з. вінець капел).
В архітектурі Ренесансу переважали невеликі центричні капели (капела Пацці у м. Флоренції, Італія, 1430–1443; капела Сигізмунда І Старого на Вавелі у м. Кракові, Польща, 1519–1533).
За часів Давньої Русі дерев’яні каплиці будували в лісах, над джерелами, печерами, а також муровані — біля бічних нефів кафедральних і монастирських соборів (Спасо-Преображенський собор у Чернігові; Успенський собор Києво-Печерської лаври).
В український архітектурі 16–17 ст. були поширені каплиці в стилістиці Ренесансу (каплиці Боїмів 1609–1615 та Трьох Святителів 1578–1591 у м. Львові). Будівництво капел (каплиць) продовжували і в 20 ст. (капела в Роншані).
Галерея
|
3.jpg)
4.jpg)
1.jpg)
Література
- Вечерський В. Капела // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 116.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 194–197.
- Вечерський В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 163.
- Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. 3-тє вид., допов. і перероб. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 142–143.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Капела (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Капела (архітектура) (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.10.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
