Ватикан

Собор Св. Петра

Ватикан (Vaticano)
Регіон планети	Південна Європа
Форма державного правління	монархія теократична
Форма державного устрою	місто-держава
Територія (кв.км)	0.44
Чисельність населення (тис.осіб)	0.450
Офіційна мова	італійська мова, латинська мова, французька мова, німецька мова
Грошова одиниця	євро
Країни-сусіди	Італія

Ватика́н (італ. Vaticano, лат. Vaticanus) — багатозначний термін:

1) Офіційна резиденція римських пап від 1870 після ліквідації Папської області, підпорядкування її території об’єднаному Італійському королівству та добровільного «ув’язнення» папи Пія IX у Ватиканському палаці.

2) Держава Ватикан (італ. Vaticano, Stato della Città del Vaticano; лат. Status Civitatis Vaticanae — буквальний переклад «Держава міста Ватикан») — місто-держава, суверенний анклав у м. Римі; релігійний, політичний, адміністративний центр Католицької церкви. Статус у міжнародному праві — допоміжна суверенна територія Святого престолу.

Назва

Назва «Ватикан» — похідна від назви Ватиканського пагорбу (лат. Mons Vaticanus) на правому березі річки Тибр, який був місцем стародавнього етруського поселення й культових практик етруських віщунів, пізніше —римських оракулів. Слово «ватикум» у розмовній мові римлян означало «місце ворожіння», «місце провіщення». У 2 ст. н. е. пагорб, прилеглі до нього сади, низина й некрополь, приблизно відповідали території сучасної держави Ватикан.

Географічне положення

Карта Ватикана

Держава Ватикан розташована у західній частині м. Риму — столиці Італії.

Найменша у світі незалежна держава. Територія — 0,44 км².

Довжина кордонів з Італією — 3,2 км.

Державні символи

Державний гімн

Державний гімн Ватикану — «Папський гімн і марш» (лат. «Hymnus et modus militaris Pontificalis», італ. «Inno e Marcia Pontificale») затверджений 01.01.1950. Музику написав Ш. Гуно у 1869. Виконується двома мовами — італійською та латинською. Автор слів італійською мовою — органіст собору Св. Петра С. А. Аллегра (1905–1969), автор слів латиною — канонік Р. Лаванья (1918–2015).

Державний прапор

Державний прапор складається з двох однакових за розмірами вертикальних смуг жовтого (ліворуч) і білого кольору; на білій розмішена папська тіара у вигляді потрійної корони, під нею — схрещені ключі (золотий і срібний), оповиті червоним шнуром. Затверджений 7.06.1929.

Державний герб

Державний герб — червоний щит, на якому зображені папська тіара та схрещені ключі (золотий і срібний), оповиті червоним шнуром.

Державні мови

Італійська — офіційна мова Держави-міста Ватикан, латинська — офіційна мова Католицької церкви і юридична мова Ватикану, французька — дипломатична мова Ватикану, німецька — мова армії Ватикану, швейцарської гвардії.

Грошова одиниця

Грошова одиниця Ватикану — євро (з 2002). На монетах до 2017 зображувався портрет правлячого понтифіка, від 2017 – герб правлячого понтифіка.

50 євроцентів
Герб Папи Римського Франциска
Зображення Папи Римського Франциска

Державне свято

Державне свято Ватикану — 11 лютого, день утворення незалежної Держави-міста (11.02.1929). День вступу на престол Папи Римського (від 2013 — 13 березня).

Членство у міжнародних організаціях

Святий Престол — загальновизнаний суб’єкт міжнародного права.

Від 1957 співзасновник і член Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). Постійний спостерігач при Організації Об'єднаних Націй (з 1964); бере участь у роботі 14 спеціалізованих установ ООН. Має постійну спостережну місію при Всесвітній організації охорони здоров’я (з 1967).

26.10.1994 Святий престол встановив дипломатичні відносини з Організацією визволення Палестини; від 2006 має свого делегата при Лізі арабських держав, з якою 23.04.2009 підписано спеціальний Меморандум.

Є членом Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). 1970 встановив офіційні відносини з Європейським Союзом. Від 2008 на постійні основі співпрацює з Інтерполом.

Член Всесвітньої туристичної організації, Міжнародної організації супутникової телекомунікації, Всесвітньої медичної асоціації тощо.

Державний лад

Вид на Палац губернаторства Ватикану з даху собора Св. Петра

Ватикан — абсолютна теократична монархія (див. Теократія). Конституційні акти Ватикану прийнято 1929.

Глава держави — Папа Римський, носій верховної законодавчої, виконавчої та судової влади, представник Ватикану у сфері міжнародних відносин. Повний титул: єпископ Риму, намісник Ісуса Христа, спадкоємець князя апостолів, верховний понтифік Вселенської церкви, патріарх Заходу, примас Італії, архієпископ і митрополит Римської провінції, монарх держави-міста Ватикан, раб рабів Божих. Папа обирається пожиттєво конклавом — колегією кардиналів: 2/3 голосів плюс 1 голос.

Адміністративне управління справами Ватикану здійснюють кардинал, комісія і губернатор. Церковними й політичними справами відає Римська курія (уряд). До неї входять: статс-секретаріат (очолює кардинал, він же виконує функції прем’єр-міністра і міністра закордонних справ), 9 конгрегацій (департаментів, міністерств), 3 трибунали, 3 секретаріати (утворені після II Ватиканського собору 1962–1965: у справі єдності християн; зв’язків з нехристиянськими релігіями; у справах невіруючих); рада у справах мирян, комісії, фінансові служби — префектура з економічних справ Святого Престолу, управління власності Апостольського престолу, управління містом-державою Ватикан та низка інших служб. До складу курії входять також колегія кардиналів і синод Католицької церкви.

При Папі діє періодично скликуваний церковний синод з дорадчим голосом (створений за рішенням II Ватиканського собору). До нього входять Патріархи і митрополити східних церков, представники національних єпископських конференцій, чернечих орденів та особи, призначені Папою.

Дипломатичні відносини

Ватикан як суверена держава підтримує дипломатичні відносини зі 175 державами (станом на 2018). Святий престол репрезентують нунціатури, очолювані нунціями, які мають статус послів і виконують в країнах перебування функції дуаєна (старійшини) дипломатичного корпусу. Дипломатичні відносини Ватикану з деякими державами доповнені конкордатом — договором з урядами цих країн.

Дипломатичні місії іноземних держав акредитуються при Святому престолі; іноземні посольства і представництва через невелику територію Ватикану розташовані в Римі.

Незалежна Україна встановила дипломатичні відносини з Ватиканом 8.02.1992.

Історична довідка

Як теократична монархія є наступником держави Папська область, яка існувала з 8 ст., 1870 — ліквідована, її території увійшли до складу Італійського королівства. 1929 ратифіковано Латеранські угоди між Папою Пієм ХІ та урядом Італії, які визнали за Папським престолом «повну власність, виняткову й абсолютну владу та суверенну юрисдикцію над Ватиканом у його нинішньому складі».

Природа

Клімат помірний, середземноморський: м’яка зима з дощами і сухе, спекотне літо.

Найвища точка рельєфу — 75 м, найнижча — 19 м.

Населення

У Ватикані працюють понад дві тисячі службовців, в основному італійські духовні особи. Кількість підданих (громадян) Ватикану перевищує 450 осіб. Громадянство Ватиканської держави для більшості підданих є тимчасовим і втрачається або зі втратою посади, або у зв’язку з виходом на пенсію.

Господарство

У Ватикані немає власної промисловості, окрім поліграфічної. Вся необхідна продукція експортується з інших країн.

Ватикан володіє земельною власністю в Італії та Іспанії. Доходи держави складаються з пожертв віруючих і надходжень від Помісних католицьких церков, а також доходів Ватиканського банку і відсотків від вкладів у зарубіжні банки. Істотним джерелом доходів є туризм (плата за відвідання Ватиканських музеїв), торгівля сувенірами, поштовими марками, пам’ятними монетами й медалями. Громадяни Ватикану не обкладаються податками.

Залізниця (862 м) сполучена з італійською залізницею. Є цивільний геліпорт.

Освіта і наука

У Ватикані та під його опікою функціонують університети й академії духовно-світської освіти: Григоріанський, Латеранський, Салезіанський, Святого Томи Аквінського, Урбаніанський університети, Східний інститут (усі — в м. Римі).

Папська академія наук заснована 1603 у м. Римі. Академіки (70 осіб) обираються серед провідних учених світу, лауреатів Нобелівської премії, незалежно від національної та релігійної приналежності. Папська академія соціальних наук, заснована Іваном Павлом II у 1994, об’єднує суспільствознавців (філософів, соціологів, істориків, демографів, політологів, економістів тощо). Висновки й рекомендації вчених використовуються в розробці соціальної доктрини Католицької церкви.

Діє Ватиканська астрономічна обсерваторія (заснована 1578).

Культура

Ватиканська пінакотека

Серед музеїв Ватикану — Ватиканська пінакотека (відкрита 1908; зібрання італійського живопису), музей Піо-Клементіно (заснований 1770; колекція скульптури, саркофаги, мозаїка тощо), музей К’ярамонті (заснований 1807; класична скульптура), Історичний музей Ватикану (заснований 1973; портрети, ритуальні предмети, карети тощо), Етнологічний місіонерський музей (заснований 1926; предмети культу різних країн), Григоріанський єгипетський музей (заснований 1839; давньоєгипетське мистецтво), Григоріанський етруський музей (заснований 1837; предмети побуту етрусків), Філателістичний і нумізматичний музей Ватикану (заснований 2007; марки і монети Держави Ватикан) та ін.

Ватиканська апостольська бібліотека (заснована 1475) містить 180 тис. рукописів, 1600 тис. друкованих книг, 8600 інкунабул, монети, гравюри, монети, малюнки тощо.

Архітектура

До архітектурного комплексу входить палацовий ансамбль Ватикану (пл. 55 тис. м²) з численними спорудами, головно 15–16 ст.: Сікстинська капела з фресками Мікеланджело, П. Перуджіно, С. Боттічеллі, Д.Гірландайо; капела Миколи V з фресками Б. Анджеліко; лоджії та станці (зали) з розписами Рафаеля; двір Бельведер, 1503–1545, і двір Сан-Дамазо, близько 1510, обидва — архітектор Д. Браманте; парадні сходи в стилі бароко — Скала Реджа, 1663–1666, архітектор Дж. Берніні; корпуси бібліотеки, 1587–1590, будівлі музеїв Піо-Клементіно, 1769–1774, і К’ярамонті, 1817–1822 тощо.

До Ватиканського комплексу прилягає собор Святого Петра (1506–1626), архітектори Д. Браманте, Мікеланджело, К. Мадерно та інші, колонада площі св. Петра (1656–1667, архітектор Дж. Л. Берніні). Ансамбль будівель Ватикану включений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Преса, радіо, телебачення

Офіційний друкований орган Ватикану — газета «Оссерваторе Романо» («L’Osservatore Romano» — «Римський наглядач»).

Ватиканське радіо віщає 34 мовами, зокрема українською. Власного телемовлення Ватикан не веде.

Від 2011 працює інтернет-портал Ватикану. 2015 в Римській курії створений Комітет з комунікацій.

Джерела

Офіційний друкований орган Ватикану. URL: http://www.osservatoreromano.va/en
Офіційний сайт Ватиканських музеїв. URL: http://www.museivaticani.va/content/museivaticani/en.html
Офіційний сайт Ватикану. URL: http://www.vaticanstate.va/content/vaticanstate/it/stato-e-governo/storia/la-citta-del-vaticano-oggi.html
Lateran Pacts of 1929. URL: http://www.aloha.net/~mikesch/treaty.htm

Література

Історія релігії в Україні : у 10 т. / Редкол.: А. Колодний, П. Яроцький та ін. Львів : Світ знань, 2001. Т. 4: Католицизм. 598 с.
Костюк П. Нариси Історії Вселенської Церкви. Івано-Франківськ : Лілея НВ, 2002. 473 с.
Хоружий Г. Ватикан: історія і сучасність. Львів : Місіонер, 2007. 280 c.
Компендіум Соціальної доктрини Церкви. Київ : Кайрос, 2008. 552 с.
Сироїд Т. Л. Міжнародно-правовий статус Ватикану // Форум права. № 4. 2012. С. 814–818. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index.htm_2012_4_134
Яроцький П. Релігієзнавство. Сучасні релігійні процеси в світі й Україні. Київ : Кондор-Видавництво, 2013. 439 с.
Марітчак С. До питання про передумови утворення міста-держави Ватикан // Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2015. Вип. 61. С. 171–177.
Мельник В. Еволюція міжнародно-правового статусу Ватикану: історія, сьогодення, українські акценти. Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2016. 192 с.

Автор ВУЕ

П. Л. Яроцький

Покликання на цю статтю: Яроцький П. Л. Ватикан // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ватикан (дата звернення: 27.04.2024).