Проєкт (архітектура)
Проє́кт (від лат. projectus — кинутий уперед, з projectere — кидати вперед, виступати вперед, тримати попереду) — сукупність технічних документів (креслеників, текстів, розрахунків, макетів, цифрових тривимірних моделей і візуалізацій), необхідних для будівництва, реконструкції, реставрації будівель, споруд, комплексів.
Зміст
Історична довідка
Із найдавніших часів створенню об’єкта архітектури передує опрацювання проєкту цього об’єкта, який може бути втілено у різних формах і зображено в різних техніках на різних носіях (папірус, пергамент, папір, полотно, глина, камінь, гіпс тощо), а також втілено в макетах, виготовлених із різних матеріалів (дерево, картон, пластик, метал тощо). Повноцінну проєктну документацію в сучасному розумінні почали розробляти в Італії в добу Відродження. З того часу склад і зміст проєктної документації ускладнювали й деталізували.
Характеристика
Зміст і різновиди
Відповідно до сучасних норм проєкт (проєктна документація) — затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначають містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об’єктів будівництва. Проєкт зазвичай містить кілька розділів — архітектурно-будівельний, технологічний, енергетичний, кошторисно-фінансовий тощо, які розробляють спеціалісти відповідного профілю. Склад частин проєкту змінюють залежно від об’єкта проєктування. Розрізняють проєкти: районного планування, планування і забудови окремих населених пунктів (генеральний план), окремих підприємств, комплексів, будинків і споруд.
Проєкти розробляють у спеціалізованих або комплексних проєктних організаціях, проєктних майстернях, іноді — групою спеціалістів за наявності відповідних кваліфікаційних сертифікатів. Спеціаліста, який розробляє проєкт (архітектора, інженера, конструктора, технолога, дизайнера, художника, дендролога, економіста тощо), називають проєктувальником або проєктантом.
Проєктну документацію розробляють з урахуванням усіх документів будівельних норм і стандартів, чинних на час її передачі у виробництво. Склад та зміст проєктної документації на будівництво визначено Державними будівельними нормами України ДБН А.2.2-3-2014.
Передпроєктні роботи
Розробленню проєкту передує виконання передпроєктних робіт для визначення принципових об’ємно-просторових і містобудівних рішень.
Передпроєктні роботи містять:
- розроблення попередніх концептуальних архітектурних пропозицій (форескізів);
- розроблення пропозицій щодо розміщення об’єктів будівництва на земельних ділянках (обґрунтування місця розміщення, необхідної території та умов будівництва);
- опрацювання технологічної та інженерної характеристик об’єкта;
- попередні інженерні вишукування;
- попередні обстеження будівель, які підлягають реконструкції, капітальному ремонту або технічному переоснащенню;
- інші види робіт, необхідні для початку процесу проєктування.
Завдання на проєктування
Проєкт розробляють на підставі завдання на проєктування, яке визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об’єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва. Завдання на проєктування складають з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень, які готують і видають відповідні служби органів місцевого самоврядування.
Стадійність проєктування
Державними будівельними нормами України визначено стадії розроблення проєкту:
- техніко-економічне обґрунтування (ТЕО);
- техніко-економічний розрахунок (ТЕР);
- ескізний проєкт (ЕП);
- проєкт (П);
- робочий проєкт (РП);
- робоча документація (Р).
Ескізний проєкт виявляє можливість та доцільність будівництва чи реконструкції об’єкта і визначає його основні архітектурно-композиційні, технологічні і технічні характеристики, а також укрупнені техніко-економічні і вартісні показники; проєкт містить докладніше опрацьовані основні вирішення; робочий проєкт і робоча документація фіксують остаточні вирішення і містять повний комплект технічної, кошторисної, організаційної документації, необхідної і достатньої для виконання усіх робіт із будівництва, реконструкції, реставрації об’єкта.
Зазвичай проєктування нескладних об’єктів здійснюють у дві стадії — ескізний проєкт і робоча документація. Для складних об’єктів і об’єктів великої архітектурної значущості виконують усі стадії проєкту.
Види проєктів
Залежно від мети проєктування розрізняють проєкти:
- повторного застосування (розроблений для конкретного об’єкта, але застосований без істотних змін для будівництва іншого аналогічного об’єкта);
- типовий (призначений для багаторазового використання звичайно у будівництві масових типів будинків і споруд; його розробляють з урахуванням природно-кліматичних особливостей великого регіону і для реалізації доопрацьовують відповідно до локальних умов будівництва);
- експериментальний (спрямований на перевірку нових архітектурно-планувальних, конструктивних, технологічних та інших вирішень для наступного впровадження їх у практику проєктування і будівництва).
Архітектурне проєктування
Процес розроблення архітектурного проєкту називають архітектурним проєктуванням. Його поділяють на види:
- проєктування варіантне (з розробленням кількох варіантів вирішення одного й того ж самого завдання на проєктування);
- проєктування експериментальне (з метою перевірки нових архітектурно-планувальних, конструктивних, технологічних вирішень для подальшого упровадження їх);
- проєктування індивідуальне (розроблення унікального проєктного вирішення архітектурного об’єкта);
- проєктування конкурсне (розроблення за єдиним завданням кількох різних проєктів різними проєктувальниками; див. Архітектурний конкурс);
- проєктування концептуальне (орієнтоване на пошук принципово нових концепцій, ідей щодо вирішення тих чи інших архітектурних завдань; такий проєкт призначено не для реалізації, а для стимулювання творчого процесу в архітектурі);
- проєктування серійне — вид типового проєктування, що передбачає розроблення серії проєктів однорідних за функціями об’єктів (школи, дитячі садки, поліклініки тощо), об’єднаних єдиним підходом, але різними за окремими парамерами (місткістю, опорядженням фасадів та інтер’єрів тощо);
- проєктування типове (розроблення проєктів багаторазового використання для масового будівництва).
У СРСР з 1950-х переважало типове і серійне проєктування, від якого в незалежній Україні відмовилися на користь індивідуального і конкурсного проєктування.
Джерело
- ДБН А.2.2-3-2014. Склад та зміст проектної документації на будівництво. Київ : Мінрегіон України, 2014. 40 с.
Література
- Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 233–236.
- Заварзін О. О. Дизайн архітектурного середовища. Київ : Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2020. С. 253.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Проєкт (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Проєкт (архітектура) (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.01.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
