Реконструкція (архітектура)
Реконстру́кція (від лат. reconstructio — відбудова) –— багатозначний термін в архітектурі й містобудуванні.
1) Відтворення на підставі наукових досліджень композиції, архітектурної форми, декору пам'яток архітектури, старовинних будівель, споруд, комплексів, ансамблів, історичних центрів міст або їхніх частин, які втратили частково чи повністю свій первісний вигляд. Реконструкцію виконують шляхом вивчення натурних залишків об'єктів, виконання археологічних та історико-архітектурних досліджень із залученням архівних, бібліографічних, іконографічних джерел. Візуалізація результатів такої реконструкції можлива у матеріальній і віртуальній формах — як архітектурний кресленик, макет або з використанням новітніх електронних пристроїв та інформаційних технологій — у вигляді динамічних об'ємних комп'ютерних зображень, які можна роздивлятися зусібіч при різних режимах освітлення.
2) Архітектурний кресленик або макет, що відтворює первісний (або на певний історичний період) вигляд пам'ятки архітектури, старовинної будівлі, споруди, комплексу, ансамблю, історичного центру міста або його частини.
3) Перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення. Унаслідок цього змінюються основні техніко-економічні показники (площа забудови, загальна площа, поверховість), до яких належать також (для виробничих споруд) кількість продукції, потужність. Реконструкція забезпечує удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів тримальних і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Реконструкцію пам'яток архітектури українським законодавством заборонено.
4) У містобудуванні застосовується поняття комплексної реконструкції історичних міст, їхніх частин. Метою комплексної реконструкції є:
- забезпечення сприятливого середовища життєдіяльності;
- розвиток різноманітних форм громадської активності;
- підтримання житлової функції історичних центрів міст і підвищення комфортності проживання в них.
При цьому керуються принципом підпорядкування сучасних функцій і потреб вимогам охорони культурної спадщини, можливостям її використання. Основний зміст комплексної реконструкції визначається цілісним містобудівним середовищним підходом до перетворень у межах історичних міст чи їхніх районів. Комплексна реконструкція передбачає взаємопов'язану за метою, завданнями, змістом і термінами реалізації послідовність заходів — наукові дослідження, проектування, планування, фінансування і реалізацію запланованих перетворень.
П'ять методичних засад комплексної реконструкції:
- Пріоритетність збереження нерухомої культурної спадщини.
- Включення реконструкції у загальний процес соціально-економічного розвитку міста.
- Програмно-цільовий підхід.
- Міждисциплінарність і міжвідомчість.
- Диференціація і плюралізм конкретних вирішень.
Завдання комплексної реконструкції:
- виділення історичних містобудівних утворень (кварталів, їхніх груп, вулиць, площ), що підлягають комплексній реконструкції, як цілісних об'єктів;
- визначення територій регенерації, обмежених і активних перетворень;
- складання перспективних планів археологічних розкопок, що узгоджуються з планами реконструктивних робіт;
- складання планів реставрації пам'яток з урахуванням програми комплексної реконструкції.
До програми комплексної реконструкції міст із особливо цінною культурною спадщиною входить програма (план) розвитку інфраструктури туризму.
Комплексна реконструкція передбачає виконання такого комплексу практичних заходів:
- реставрація і реабілітація пам’яток культурної спадщини;
- модернізація і капітальний ремонт масової історичної забудови;
- вибіркове знесення амортизованих малоцінних будівель і нове компенсаційне будівництво;
- розвиток інженерної інфраструктури і транспортних мереж;
- озеленення і благоустрій території, забезпечення задовільного екологічного стану довкілля.
Коректне виконання цих заходів дозволяє досягнути таких результатів:
- збереження і примноження культурно-історичного потенціалу міста;
- створення сприятливих умов функціонування історичних центрів і районів міста;
- забезпечення гармонійного поєднання нових будівель з історичним архітектурним середовищем.
За ступенем радикальності перетворень розрізняють такі реконструктивні заходи:
- збереження (містобудівна консервація) забудови з можливим відтворенням утрачених елементів, реставрацією пам’яток і влаштуванням прихованих систем інженерного устаткування;
- оновлення (реконструкція) забудови з компенсаційним новим будівництвом;
- перетворення забудови зі збереженням вуличного розпланування і новим будівництвом, регульованим за висотою та іншими параметрами.
Комплексна реконструкція в останній чверті 20 — на початку 21 ст. успішно застосовувалася в багатьох історичних містах Європи: Вільнюсі, Ризі, Таллінні, Гданську, Берліні, Дрездені, Тбілісі, Суздалі (РФ), Мінську та інших. В Україні ця практика не набула поширення.
Джерела
- ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво: https://dbn.co.ua/load/normativy/dbn/dbn_a_2_2_3_2014/1-1-0-1168
Література
- Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 251–252.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 356.
- Безродний П. Архітектурні терміни. Київ : Вища школа, 2008. С. 186.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Реконструкція (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Реконструкція (архітектура) (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.09.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
