Площа (архітектура)
Пло́ща — багатозначний термін.
1) Архітектурно організована незабудована, відкрита частина території населеного пункту, обмежена будівлями, спорудами, зеленими насадженнями, природними кордонами (берег водойми, схил гори тощо). В Україні віддавна вживають як рівнозначний термін майдан.
Історична довідка
Парадні двори палацових і храмових комплексів, торговельні площі у центрах міст, відомі в Стародавньому Єгипті, Давній Месопотамії, Давній Персії, Стародавньому Китаї, були попередниками аналогічних за функціями міських площ — агор Давньої Греції і форумів у Стародавньому Римі. Європейські площі середньовіччя зазвичай були чотирикутними в плані, замкнутими, із суцільною периметральною забудовою. Відхилення від цього правила траплялися як відповідь на своєрідність ландшафту конкретного міста (Площа Сан-Марко у Венеції). У містах Європи в епоху Відродження площі зберегли суцільний периметральний характер забудови з будинками, виконаними за єдиним зразком. При цьому вони набули правильної геометричної форми з ратушою або пам’ятником у центрі [Королівська площа (тепер площа Вогезів) у м. Парижі, Франція]. Для площ стилю бароко характерні складніші окреслення планів, проте з дотриманням традиційних композицій, що походили з доби Відродження [площа Людовика Великого (тепер Вандомська площа) у м. Парижі]. Найскладнішу композицію, що включає характерні для бароко спотворення перспективи, має Площа Святого Петра в Римі. Площі 19 ст., вирішені у стилістиці класицизму та історизму, відзначаються великими розмірами й найбільшою мірою композиційної і стильової єдності [площа Зірки (тепер площа Шарля де Голля) у м. Парижі; Площа Героїв у м. Відні, Австрія]. Площі, утворені в 20 ст., мають вільну композицію і розімкнений периметр забудови (площі Юзефа Пілсудського у м. Варшаві, Яна Матейка у м. Кракові, обидві — Польща).
Характеристика
Площа за формою — зазвичай прямокутник або багатокутник правильної чи неправильної форми, коло, еліпс, поєднання різних геометричних фігур. Як самостійний структурний елемент території населеного пункту входить до системи вуличної мережі й має важливе архітектурно-художнє значення у композиції населеного пункту. Є місцем розташування найбільш значущих споруд і центром громадського життя населеного пункту чи його частини. Функціональна роль площі — забезпечення соціальних функцій (спілкування, відпочинок, задоволення культурно-побутових і громадських потреб населення), а також упорядкування руху транспорту у місцях перетину магістралей.
Площі розрізняють відповідно до особливостей їхнього функціонального призначення:
- адміністративно-громадські (зокрема урядові, головні або центральні, призначені для святкувань, маніфестацій тощо);
- перед культурними, спортивними та іншими громадськими центрами (театральні, спортивні тощо);
- житлових районів і мікрорайонів;
- торгові й ринкові;
- транспортні (серед них привокзальні, на перетині магістралей, передмостові, в’їзні тощо);
- передзаводські;
- багатофункціональні.
Розміри площ залежать від їхнього призначення, місцезнаходження, розміру та культурно-історичної ролі населеного пункту і становлять:
- 0,5–2,5 га — для малих і середніх міст;
- 3,5–5 га — для великих міст.
|
В Україні
У Давній Русі в межах дитинців зазвичай містилися як вічові площі, так і невеликі торговельні (площа Бабин Торжок перед Десятинною церквою в Києві). Великі торговельні майдани (торжища) влаштовували, здебільшого, у передмістях (у м. Києві — на Подолі). Для тих міст України доби середньовіччя, які мали Магдебурзьке право, характерні центральні ринкові площі, прямокутні в плані (Площа Ринок у Львові); інші населені пункти мали площі нерегулярного плану. Для міст Лівобережної України 17–18 ст. характерні площі, трикутні у плані (м. Лебедин Сумської області). Перепланування українських міст на засадах класицистичної регулярності, вчинене наприкінці 18 — на початку 19 ст., привело до появи великих регулярного плану площ з ансамблевою (див. Ансамбль) забудовою (Кругла площа в Полтаві). Експерименти радянської влади у сфері містобудування зумовили появу у 1930-х у м. Харкові однієї з найбільших у світі площі Дзержинського (тепер Майдан Свободи). В Україні традиційно центральні міські площі є осередками громадського життя, протестної активності, політичних змін революційного характеру (Майдан Незалежності у м. Києві).
|
2) Фізично або умовно виділена частина поверхні, призначена для розміщення людей і предметів, а також для будь-яких інших цілей. В архітектурі, містобудуванні та будівництві — натуральний показник, який характеризує горизонтальні розміри населеного пункту, району, кварталу, присадибної ділянки, комплексу забудови, будинку, окремого приміщення або елемента, виражений у відповідних одиницях виміру (зазвичай квадратні метри, рідше — квадратні сантиметри, для великих територій — гектари і квадратні кілометри).
Важливе значення мають такі показники площ:
Площа забудови — площа земельної ділянки, зайнята будинком (спорудою). Визначають як площу горизонтального перерізу будинку за зовнішнім обводом огороджувальних конструкцій на рівні цоколю, включно з усіма виступними частинами. У площу забудови входять площа під будинком або спорудою, розташованими на стовпах, а також проїзди під будинком. Площу забудови території визначають як суму площі забудови усіх будинків і споруд, розміщених на цій території.
Площа допоміжна — площа приміщень або територій, на яких відбуваються процеси, необхідні для життя і діяльності людини, але безпосередньо не пов’язані з основним функціональним призначенням будинку, споруди, комплексу. Для виробничих споруд і комплексів — це приміщення і території адміністративного, соціально-побутового і культурного призначення, території, зайняті транспортними та інженерними комунікаціями, зеленими насадженнями тощо, для житлових будинків — кухні, санітарні вузли, комори тощо.
Площа будинку — сума площ усіх приміщень усіх поверхів будинку, виміряних у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін. Площа сходових кліток, ліфтових та інших шахт входить до площі кожного поверху з урахуванням їхніх площ у межах даного поверху.
Площа загальна — сума площ усіх приміщень будинку, тобто площа, обчислювана у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін (без площі конструкцій — стін, перегородок, колон тощо), а також сходових кліток, ліфтових вентиляційних та інших шахт, включно з площами антресолей, майданчиків, етажерок (на яких розміщено технологічне та інше устаткування).
Площа житлова у житлових будинках — сума площ житлових кімнат.
Площа квартири — сума площ усіх житлових кімнат і підсобних приміщень із частковим урахуванням (із застосуванням прийнятих коефіцієнтів) площ лоджій, балконів, веранд, терас, холодних комор, тамбурів.
Площа корисна — сума площ усіх робочих і допоміжних приміщень. Площа корисна поверху дорівнює загальній площі усього поверху без площі конструктивних та інших матеріальних елементів, які потрапляють у горизонтальний переріз плану — стін, колон тощо.
Площа виробнича у виробничих спорудах — площа усіх приміщень, у яких відбуваються основні й допоміжні виробничі процеси.
Площа робоча — у громадських будинках площа усіх приміщень, де відбуваються процеси основного функціонального призначення (лекційні та лабораторні приміщення у будинках закладів освіти; палати, кабінети і лабораторії в будинках медичних установ; приміщення для глядачів і артистичні вбиральні в театрах тощо; у виробничих спорудах — те ж саме, що й площа виробнича.
Площа підсобна — площа приміщень або територій, функціонально необхідних для забезпечення основного і допоміжних процесів: комунікації — коридори, тамбури, переходи тощо; технічне обладнання — електрощитові, вентиляційні камери, компресорні тощо; господарські приміщення — комори для інвентаря, склади устаткування тощо. У широкому розумінні — площа допоміжна.
Площа перерізу конструкцій — площа перерізу елементів конструкцій (стін, колон, стояків і розкосів ферм тощо) площиною, перпендикулярною до поздовжньої осі відповідного елемента.
Література
- Рогожина Н., Виноградова М. Площа // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник.. С. 218–220.
- Безродний П. Архітектурні терміни: Короткий російсько-український тлумачний словник. 2-ге вид., випр. та допов. Київ : Вища школа, 2008. С. 165.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Площа (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Площа (архітектура) (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.07.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
