Ратуша

Ратуша у м. Гданську, Польща
Ратуша у м. Дрогобичі Львівської області, Україна
Ратуша у стилі конструктивізму
у м. Івано-Франківську, Україна

Ра́туша (від нім. rathaus — будинок ради) — спеціальний архітектурний тип громадської споруди для розміщення органу місцевого самоврядування у містах Європи.

Споруди ратуш почали будувати у 12 ст. у центрах міст на ринкових площах. Зазвичай вона прямокутна в плані, іноді з внутрішнім двориком. Мала два і більше поверхів, часто з балконом і аркадною (див. Аркада) галереєю на першому поверсі (Ратуша в Таллінні). На другому поверсі містилася велика парадна зала для засідань та проведення інших громадських заходів. Неодмінним складником споруди була багатоярусна вежа, яка іноді стояла окремо (Будинок русько-польського магістрату в Кам’янці-Подільському). Завдяки цьому споруди ратуш — архітектурні домінанти історичних центрів міст (ратуша у м. Гданську, Польща). На вежі, яка символізувала міське самоврядування, був спостережний пункт пожежної охорони, дзвін, у який дзвонили в разі небезпеки, та міський годинник з кадраном (мистецьки декорованим циферблатом). На першому поверсі споруди та в її прибудовах розміщували торговельні заклади, прибутки від яких поповнювали міський бюджет.

З епохи готики ратуші намагалися зводити якнайрепрезентативнішими, оскільки вони уособлювали значущість і багатство відповідного міста та права і свободи міської громади (Бремена ратуша та статуя Роланда на Ринковій площі). За доби Відродження архітектура ратуш набула палацових форм, особливо пишних у стилі бароко (Ратуша в Бучачі). Лапідарність архітектури, орієнтованої на античну (див. Античність) спадщину, властива стилю класицизму, не змінила традиційну композицію будівель ратуш (Ратуша у Львові), а стилістика історизму сприяла появі найвеличніших споруд цього типу (Ратуша у Відні). Тільки у 20 ст. під впливом Архітектури сучасної архітектори відмовилися від традиційної композиції ратуш, запропонувавши новаторські архітектурні вирішення (Ратуша в Торонто).

В Україні старовинні муровані споруди ратуш збережено в містах Белзі, Бережанах, Болехові, Буську, Бучачі, Городку, Дрогобичі, Кам’янці-Подільському, Коломиї, Львові, Мукачеві, Самборі, Снятині, Чернівцях; ратуша 1938 у стилі конструктивізму — у м. Івано-Франківську.

Література

  1. Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 250.
  2. Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 354.
  3. Рибчинський О. Міські ратуші // Ї. 2005. № 36. С. 42–48.
  4. Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. 3-тє вид., допов. і перероб. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 97.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Ратуша // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ратуша (дата звернення: 14.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
09.10.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶