Історизм (архітектура)

Замок Глубока у Чехії
Реформатська церква у м. Будапешті

Істори́зм, історицизм — багатозначний термін.


1) Науковий метод аналізу та оцінки явищ, фактів, об’єктів архітектурного процесу на підставі суспільно-історичних умов їхнього виникнення та розвитку.


2) Світоглядно-фахова система поглядів, заснована на переконанні, що головним джерелом і зразком архітектурної творчості є історичний досвід та апробовані історією принципи формоутворення, втілені в архітектурній спадщині; це — основна засада історизму як стилістики.


3) Провідна стилістика в архітектурі другої половини 19 ст., для якої характерне використання історично усталених архітектурних стилів. Термін виник у другій половині 20 ст. і був розповсюджений водночас зі схожим за значенням терміном «ретроспективізм». Перші риси історизму наявні в архітектурі 18 ст. у межах класицизму, коли архітектори використовували архітектурні елементи й мотиви готики чи орієнтальних стилізацій (див. Орієнталізм). У межах історизму розрізняють кілька стилістичних напрямів: необароко, неоготику, неокласицизм, неоренесанс; неовізантійський, неороманський, неоросійський, російський, російсько-візантійський стилі; стилістики: романо-готична (замок Глубока 1840–1871 у Чехії, реформатська церква 1892–1896 у м. Будапешті), орієнтальна; національно-романтичні стилізації (Вірменська церква 1871–1875 у м. Чернівцях). За поєднання в одній будівлі чи споруді ознак, архітектурних елементів різних історичних стилів, йдеться про еклектику.

В Україні до перших споруд історизму належить Воронцовський палац (див. Алупкинський палацово-парковий музей-заповідник) з ґотичними та орієнтальними мотивами (1828–1848, архітектор Е. Блор). Визначні твори історизму — Володимирський собор у Києві, будинок Міської думи в Києві, особняк С. Лібермана у м. Києві (1896, архітектор В. Ніколаєв); будівля театру опери і балету в Одесі, будинок Нової біржі в Одесі; будинок Львівської політехніки, будинок Галицького крайового сейму у Львові; Резиденція митрополитів Буковини і Далмації в Чернівцях.

Література

  1. Асеев Ю. Стили в архитектуре Украины. Киев : Будивельник, 1989. 104 с.
  2. Євреїнов Ю., Ясієвич В. Історизм // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 113.
  3. Norwich J. J. Great Architecture of the World. New York : DaCapoPress, 2003. P. 216–217.
  4. Вечерський В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 185–192.
  5. Вечерський В. Курс історії архітектури країн Східної Європи. Київ : АртЕк, 2007. С. 175; 219; 248–249; 261–262.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Історизм (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Історизм (архітектура) (дата звернення: 29.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
13.05.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶