Історизм (архітектура)
Істори́зм, історицизм — багатозначний термін.
1) Науковий метод аналізу та оцінки явищ, фактів, об’єктів архітектурного процесу на підставі суспільно-історичних умов їхнього виникнення та розвитку.
2) Світоглядно-фахова система поглядів, заснована на переконанні, що головним джерелом і зразком архітектурної творчості є історичний досвід та апробовані історією принципи формоутворення, втілені в архітектурній спадщині; це — основна засада історизму як стилістики.
3) Провідна стилістика в архітектурі другої половини 19 ст., для якої характерне використання історично усталених архітектурних стилів. Термін виник у другій половині 20 ст. і був розповсюджений водночас зі схожим за значенням терміном «ретроспективізм». Перші риси історизму наявні в архітектурі 18 ст. у межах класицизму, коли архітектори використовували архітектурні елементи й мотиви готики чи орієнтальних стилізацій (див. Орієнталізм). У межах історизму розрізняють кілька стилістичних напрямів: необароко, неоготику, неокласицизм, неоренесанс; неовізантійський, неороманський, неоросійський, російський, російсько-візантійський стилі; стилістики: романо-готична (замок Глубока 1840–1871 у Чехії, реформатська церква 1892–1896 у м. Будапешті), орієнтальна; національно-романтичні стилізації (Вірменська церква 1871–1875 у м. Чернівцях). За поєднання в одній будівлі чи споруді ознак, архітектурних елементів різних історичних стилів, йдеться про еклектику.
В Україні до перших споруд історизму належить Воронцовський палац (див. Алупкинський палацово-парковий музей-заповідник) з ґотичними та орієнтальними мотивами (1828–1848, архітектор Е. Блор). Визначні твори історизму — Володимирський собор у Києві, будинок Міської думи в Києві, особняк С. Лібермана у м. Києві (1896, архітектор В. Ніколаєв); будівля театру опери і балету в Одесі, будинок Нової біржі в Одесі; будинок Львівської політехніки, будинок Галицького крайового сейму у Львові; Резиденція митрополитів Буковини і Далмації в Чернівцях.
|
Література
- Асеев Ю. Стили в архитектуре Украины. Киев : Будивельник, 1989. 104 с.
- Євреїнов Ю., Ясієвич В. Історизм // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 113.
- Norwich J. J. Great Architecture of the World. New York : DaCapoPress, 2003. P. 216–217.
- Вечерський В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 185–192.
- Вечерський В. Курс історії архітектури країн Східної Європи. Київ : АртЕк, 2007. С. 175; 219; 248–249; 261–262.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Історизм (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Історизм (архітектура) (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.05.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
