Неоросійський стиль
Неоросі́йський стиль, неорюс — стилістичний напрям в архітектурі пізнього історизму початку 20 ст. у Російській імперії.
Історична довідка
Засновано на протиставленні офіційному російському стилю принципів і форм мурованого зодчества міст Пскова і Великого Новгорода 13–14 ст. (часів їхнього республіканського політичного устрою і непідлеглості деспотичній Москві). Неоросійська стилістика маніфестувала демократичні політичні ідеали замовників відповідних споруд і їхніх авторів — архітекторів О. Щусєва і В. О. Покровського (1871–1931; тепер Російська Федерація), котрі започаткували стиль. На стилеутворення вплинула творчість художників В. Васнецова і М. Реріха.
Неоросійський стиль за своїми архітектурними формами, значно модернізованими порівняно з історичними прототипами, близький до національно-романтичних стилізацій стилю модерн. Найяскравіші твори неоросійського стилю в Росії: Марфо-Маріїнська обитель 1907–1912, Казанський залізничний вокзал 1913–1930 (обидва у м. Москві), Храм-пам’ятник на Куликовому полі 1911–1917 (усі — архітектор О. Щусєв); Федоровський собор у Царському селі (тепер м. Пушкін у складі м. Санкт-Петербурга) 1910–1915 (архітектор В. О. Покровський).
Неоросійський стиль в Україні
|
В Україні розвиток неоросійського стилю пов’язано із впливом на українських архітекторів і художників творчості В. Васнєцова і О. Щусєва. Основними пам’ятками є: монастирський корпус із дзвіницею, огорожею і брамою біля Василівської церкви в Овручі 1907–1911, Спасо-Преображенська церква з комплексом споруд у садибі Харитоненків «Наталіївка» у с. Володимирівці (тепер Харківської області) 1911–1913, Троїцька церква Почаївської Свято-Успенської лаври 1906–1912 (усі — архітектор В. Щусєв); Покровська церква в Пархомівці (архітектор В. О. Покровський); Пантелеймонівська церква 1915 у м. Сумах [архітектор В. М. Покровський {1863–1924; тепер Україна)]; Покровська церква 1911–1913 у с. Жуклі Чернігівської області [архітектори: великий князь Петро Миколайович (1864–1931; тепер Російська Федерація — Франція) та А. Білогруд (1875–1933; тепер Україна — Російська Федерація)].
Серед будівель, створених у неоросійському стилі українськими зодчими, — також прибуткові житлові будинки, виставкові павільйони тощо. Цей стиль унаслідок своєї екзотичності не набув значного поширення в Україні.
Література
- Асеев Ю. Стили в архитектуре Украины. Киев : Будівельник, 1989. 104 с.
- Ясієвич В. Неоросійський стиль // Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 184.
- Вечерський В. Курс історії архітектури країн Східної Європи. Київ : АртЕк, 2007. С. 141–142.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Неоросійський стиль // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Неоросійський стиль (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.09.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
{{#related:Російський стиль}
