Суми
Су́ми — місто обласного значення, адміністративний центр Сумської міської громади, Сумського району і Сумської області України.
|
Суми | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Сумська область |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 257,6 |
| Територія (кв.км.) | 95,4 |
| Уродженці | Алчевський, Олексій Кирилович, Аніщенко, Олександр Григорович, Барвінська, Феодосія Андріївна, Братушка, Олексій Сергійович, Голубничий, Володимир Степанович |
Зміст
Географічне положення
Місто розташоване у північно-східній частині України, на р. Псел та її притоках — р. Сумка і р. Стрілка.
Відстань до м. Києва — 332 км.
Територія — 95,4 км².
Походження назви
Походження назви міста пов’язують або від назв річок Сума і Сумка, або з легендою 18 ст.: на місці майбутнього міста, на березі річки знайдені мисливські сумки (відображено на гербі міста 1781).
Історична довідка
Заселення берегів Псла простежується від бронзового віку. Серед дослідників немає згоди щодо дати заснування Сум: одні пов’язують його з 1652, інші — з 1655. Відповідно до останньої, 1655 на місці старого Суминого городища оселились переселенці з містечка Ставище Білоцерківського полку на чолі з Г. Кондратьєвим та заснували м. Суми. 1656–1658 мешканці зводили фортецю під керівництвом воєводи К. Арсеньєва. Сумська фортеця була однією з найбільших і найукріпленіших на Слобожанщині.
1658 Суми — центр Сумського слобідського козацького полку, від 1765 — Сумського гусарського полку.
1708 Суми увійшли до складу Азовської губернії, 1718 — Київської губернії. Розвитку міста сприяло розміщення на торговому шляху, який вів до м. Путивля і м. Рильська (тепер районний центр Курської області, Росія). Це сприяло перетворенню Сум на торговий ярмарковий центр.
1732 Суми стали намісництвом Сумського полку Білгородської губернії, у місті проживало понад 7700 мешканців, а територія у порівнянні з 1660 подвоїлася.
У 1760–1790-ті Сумська фортеця втратила оборонні функції і значення опорного пункту російської армії. Від 1765 — центр Сумської провінції Слобідсько-Української губернії, з 1835 — у складі Харківської губернії.
У першому десятилітті 19 ст. місто динамічно розвивалося, тут були миловарний, свічковий, сальний, шкіряний заводи. У другій половині 19 ст. розвивались цукрова, машинобудівна, металообробна, текстильна (суконна фабрика), торговельна галузі.
1870 у Сумах було 9 церков, 1763 будинки (108 — мурованих), 130 магазинів та лавок, 4 готелі, гімназії, парафіяльні школи (зокрема, для дівчат), лікарня, поштова станція і банк. Населення міста становило 14 126 мешканців. 1878 біля міста була прокладена залізниця. Станом на 1896 нараховувалося 28 підприємств. За Всеросійським переписом населення 1897 у місті налічувалося 27,6 тис. осіб.
У період Української революції місто перебувало у складі Української Народної Республіки, Української Держави гетьмана П. Скоропадського і Директорії УНР.
05.01.1919 місто захопили більшовицькі війська (див. Більшовики).
1923–1930 Суми — центр Сумської округи, від 10.01.1939 — центр новоствореної Сумської області.
У період німецько-радянської війни 1941–1945 Суми були окуповані (10.10.1941–02.09.1943) та зазнали руйнувань.
У 1960-х почали працювати підприємства: машинобудівний завод ім. Фрунзе, Сумське виробниче об’єднання «Хімпром», насосний завод, завод електронних мікроскопів ім. 50-річчя ВЛКСМ (Всесоюзна ленінська комуністична спілка молоді), завод важкого компресоробудування тощо.
24.10.1990 над Сумською міською радою був піднятий синьо-жовтий прапор.
У травні–серпні 2004 у Сумах відбулися студентські протести проти злиття трьох закладів вищої освіти (ЗВО). Спротив увійшов в історію як «студентська революція на траві» і призвів до скасування Указу Президента України Л. Кучми про об’єднання сумських ЗВО.
Автор історичної довідки
Артюх В’ячеслав Олексійович
Населення
Загальна кількість населення — 257,6 тис. (оцінка, 2021), густота населення — 1,837 осіб/км² (2018, оцінка). Упродовж січня—липня 2021 чисельність населення м. Сум зменшилася на 2051 особу, зокрема за рахунок природного скорочення на 1640 осіб, за рахунок міграційного — на 411 осіб. Населення зменшується.
Склад населення за етнічними групами (2001, перепис): українці (бл. 84 %), росіяни (12 %), євреї (0,2 %) та ін.
За релігійними, віковими і статевими групами — дані відсутні.
Українську мову вважали рідною 77 % жителів, російську — 20,2 % (2001, перепис).
Клімат
Клімат — помірно континентальний.
Середня річна температура повітря становила 7,6–9,2 °C (оцінка, 2017).
Середня температура січня — – 6,3 °C, липня — + 19,8 °C. Середньорічна кількість опадів — 675 мм.
Господарство
Промисловість
Одне з найбільших підприємств міста — акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання». Відомі своєю продукцією ПАТ «Сумихімпром», AТ «Сумський завод "Насосенергомаш"», ТОВ «ЗАВОД ЦЕНТРОЛІТ» з обробітку металів, концерн «НІКМАС» («NICMAS»), АТЗТ «Сумський порцеляновий завод», ТОВ «ВП «ПОЛІСАН» (виробництво лаків і фарб).
Сфера послуг
У місті розташовані торговельно-розважальні центри («Атріум», «Лавина», «Мануфактура», «Київ», Центральний універмаг тощо).
Суми — туристичний центр на півночі України. Туристів, обслуговуваних у Сумській області, — 12 004 особи, з них внутрішніх — 2843 особи (оцінка, 2020).
Туристів, які сплатили туристичний збір (кількість ночівель) у Сумах, у 2019 — 35 456 осіб, 2021 — 16 100 осіб (за 10 місяців).
Туристичними перлинами є дендропарк «Сумський», парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Басівський» і «Веретенівський».
Туристично-орієнтовані музеї та галереї відвідали 32 750 осіб (оцінка, 2020).
Розроблено туристичні маршрути: «Пішохідний маршрут містом», «Цікавинки рідного міста або контактні скульптури Сум», «Казкове місто Суми», «Містичні Суми».
2019 Сумською міською радою був затверджений бренд м. Сум.
У Сумській громаді діє 12 готелів (2021), зареєстровано 140 ресторанів і закладів мобільного харчування.
Транспорт
1978 засновано міський аеропорт «Суми», від 2002 переданий у власність територіальних громад Сумської області (Обласне комунальне підприємство «Аеропорт Суми»), відновив роботу 2006. З початку повномасштабного вторгнення РФ відбулися бої за аеропорт (25.02.2022).
У межах міста діють два залізничні вокзали: «Суми» (станція Південної залізниці) та «Суми-Товарний» (приймає дизель-потяги приміського значення).
Діють дві автостанції: «Центральний автовокзал» (вул. Степана Бандери, 40) та «Автостанція» (Кузнечний проїзд, 1).
Тролейбусний рух у Сумах було розпочато 25.08.1967, складає 18 маршрутів (оцінка, 2010).
Міжміське сполучення здійснюється залізницею, автобусами, маршрутним таксі (до Києва, Харкова, Кременчука, Полтави, Дніпра тощо). Автошлях до столиці — Н07.
Наука, освіта, культура
Наука та освіта
Заклади вищої освіти: Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка (1924), Сумський державний університет (1948), Сумський національний аграрний університет (1977), Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (1939), Сумська філія Харківського національного університету внутрішніх справ (1995). Діють 7 коледжів, 7 професійно-технічних училищ.
Станом на 2021 у місті працюють 42 заклади загальної середньої освіти (з них 4 гімназії, 2 навчально-виховні комплекси, Державний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» ім. І. Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України), 4 музичні та одна художня школа, 42 заклади дошкільної освіти.
Культура та мистецтво
Музеї міста: Сумський обласний художній музей ім. Никанора Онацького (1920), Сумський обласний краєзнавчий музей (1939), Будинок-музей А. П. Чехова (1960), музей історії грошей, приватний музей «Причал Одіссея», перший в Україні Музей посуду (2018), музей підприємства «Горобина», музей в катакомбах у садибі Суханових.
Театри: Національний театр ім. М. С. Щепкіна (заснований 1933 у м. Лубнах, переведений у Суми 1939), Сумський обласний театр для дітей та юнацтва (з 1975 Сумський театр ляльок, з 1981 — Сумський театр для дітей та юнацтва), Сумська обласна філармонія (1939).
Важливим осередком культури є Державний архів Сумської області (1925, сучасна назва з 1980), де зберігаються документальні пам’ятки історії краю з кінця 17 ст. і до сьогодення.
Бібліотеки: Сумська обласна універсальна наукова бібліотека, Сумська обласна дитяча бібліотека ім. М. Островського, Сумська міська централізована бібліотечна система — центральна міська бібліотека ім. Т. Г. Шевченка та бібліотеки-філії в різних районах міста.
Галереї: Сумська міська галерея, осередок римо-католицького костелу «Наша на Псільській», галерея актуального мистецтва «АкадемArt», сучасне візуальне мистецтво представлене в галереї «BureuАrt», «Арт-простір на Театральній».
Інші культурно-освітні заклади: Палац культури «Хімік», кінотеатр «Дружба», «Планета кіно» тощо.
Територіальна громада славиться фестивалями різного спрямування: «Ніч музеїв», «Ніч міста», «Чехов фест», «Сурми України», «Extreme Style», «БахФест», «Слобожанські смаки». У 2019 ці заходи відвідало 92 430 людей (з них 5 тис. туристів).
Архітектура
У сумській громаді 254 об’єктів культурної спадщини , із них 205 пам’яток (10 — національного, 195 — місцевого значення), 49 щойно виявлених об’єктів культурної спадщини (згідно з чинним Історико-архітектурним опорним планом м. Сум).
Пам’ятки архітектури національного значення: Спасо-Преображенський собор у Сумах, Троїцька церква в Сумах, Воскресенська церква в Сумах, Пророко-Іллінська церква (1836–1851).
Серед інших архітектурних пам’яток: Сумського кадетського корпусу комплекс будівель, ансамблі споруд: Садиби Сумовських (кінець 19 ст.), Садиби Лінтварьових на Луці (кінець 18–19 ст.), Садиби М. Штеричевої в Басах (19 ст.), Дитячої лікарні Святої Зинаїди імені І. Г. Харитоненка (кінець 19 ст.), архієрейської резиденції з Пантелеймонівською церквою (1911–1915).
Спорт
Розвинена спортивна інфраструктура міста. Найбільший стадіон — «Ювілейний» (введений в експлуатацію 2001), перший футбольний стадіон в Україні з частково критими трибунами (вміщує 25 830 глядачів, розмір поля 105 м на 68 м). Тут проводять матчі Футбольний клуб «Альянс» (від 2016), ФК «LS Group» (з 2021 — ФК «Суми» зі статусом професійного).
Легкоатлетичний манеж — одна з найбільших спортивних споруд в Україні. У спортивному комплексі відбувались міжнародні (Фінальний етап Кубка світу з сучасних танців; Етапи чемпіонатів Європи з гандболу тощо), всеукраїнські та обласні змагання.
Станом на 2014 функціонували: 4 стадіони, легкоатлетичний манеж, 169 спортивних залів та приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять, 8 критих басейнів, 163 спортивні майданчики, 6 лижних баз, 2 веслувально-спортивні бази, кінноспортивна база.
У місті існує спілка ветеранів спорту, яку очолює Почесний громадянин міста Сум, неодноразовий Олімпійський чемпіон В. Голубничий.
Російсько-українська війна
Після початку повномасштабного вторгнення Росії (див. Російсько-українська війна) 24.02.2022 у Суми ввійшли ворожі війська. Велися бої на околиці міста. Силами Національної гвардії України і територіальної оборони окупанти були тимчасово відкинуті. На початку березня 2022 в місті продовжувались вуличні бої, під обстрілами знаходились сусідні населені пункти, ворожа техніка намагалась прорватись через місто.
Від 03.03.2022 почались масові бомбардування міста та області, Суми перебували в оточенні. Пошкоджено ТЕЦ, електричні підстанції тощо. Розпочались перебої з електро- та водопостачанням. 05–06.03.2022 російська авіація нанесла точкові удари по інфраструктурних об’єктах, 07–08.03.2022 бомбардувала житловий сектор (загинуло 22 людини).
08–10.03.2022 під час дії «зеленого коридору» (див. Гуманітарний коридор) із Сум виїхало понад 60 тис. містян, евакуація продовжувалась у наступні дні. 12.03.2022 на місто скинули п’ять авіабомб, пошкоджено корпуси Сумського державного університету.
Внаслідок обстрілів військами Росії околиць Сум стався витік аміаку із заводу «Сумихімпром» (21.03.2022).
04.04.2022 почався вивід окупаційних військ Росії з території Сумської області.
Російські війська продовжують регулярні обстріли прикордонної Сумської області з різних видів озброєння. Відбуваються атаки російських диверсійно-розвідувальних груп. По місту завдаються авіаційно-ракетні удари (07.03.2023, 29.07.2023 тощо).
31.10.2023 утворено Сумську міську військову адміністрацію.
2024 росіяни активізували атаки міста й області за допомогою безпілотних літальних апаратів (БПЛА), внаслідок влучань:
- 06.03.2024 пошкоджені домогосподарства, лікувальні заклади, дитсадок, школа, медичний коледж тощо;
- 13.03.2024 у зруйнованому житловому будинку загинуло три людини, поранено — 14.
Станом на березень 2024 місто та область зазнають ракетних обстрілів, атак БПЛА, застосування військами РФ інших видів озброєння.
Персоналії
Меценат Сум Іван Герасимович Харитоненко (1822–1891; тепер Україна) відкрив цукровий завод, жертвував кошти на будівництво, стипендії, будівлі церков, відкриття у Сумах селянського банку. На його честь зведено пам’ятник [1899; скульптори О. Опєкушин (1838–1923; тепер Росія), А. Круазі)], зруйнований 1918, відновлений 1996 [скульптор А. Івченко (1932–2001; тепер Україна)].
У Сумах народилися промисловець і банкір О. Алчевський, актриса Ф. Барвінська, мовознавець-славіст М. Грунський (1872–1951; тепер Україна), заслужений тренер України О. Євграфов (1935; тепер Україна), дворазовий олімпійський чемпіон В. Голубничий, Герої України О. Аніщенко, О. Братушка.
У місті проживали П. Морачевський, О. Олесь, А. Чехов, О. Купрін, юрист і громадський діяч А. Коні.
Додатково
Кондратьєв Герасим Кіндратович брав участь у боях проти татар під Сумами, Кримських походах, заснував на околицях Сум чоловічий Успенський монастир (с. Мала Чернеччина, тепер — с. Токарі), жіночий Іоано-Предтечинський монастир у с. Лука, відбудував дерев’яні Спасо-Преображенську, Миколаївську, Різдва Богородиці церкви.
Джерела
- Соціально-економічне становище м. Суми // Інформаційний портал Сумської міської ради. 2021. URL: https://smr.gov.ua/uk/misto/misto-u-dzerkali-statistiki/23267-sotsialno-ekonomichne-stanovishche-m-sumi.html
- Екологічні паспорти // Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. URL: https://mepr.gov.ua/diyalnist/napryamky/ekologichnyj-monitoryng/ekologichni-pasporty/
- Про затвердження програми Сумської міської територіальної громади «Маркетинг; промоція та туризм» на 2022–2024 роки: Рішення Сумської міської ради VIII скликання від 23 листопад 2021 р. // Інформаційний портал Сумської міської ради. URL: https://smr.gov.ua/images/documents/Proekty/Poriadok_sesii/2022/19_ses_23.02.22/2/66.pdf
Література
- Сумщина від давнини до сьогодення / Упоряд. Л. А. Покидченко. Суми : Слобожанщина, 2000. 384 с.
- Бєлашов В. І., Бєлінська Л. І., Близнюк А. М. та ін. Сумщина в історії України. Суми : МакДен, 2005. 496 с.
- Сапухіна Л. Історія сумських козацького та гусарського полків. Короткий історичний нарис. Суми : Сумська обласна громадська організація «Центр соціально-гуманітарного розвитку "Рідний край"», 2005. 48 с.
- Бубнов В. Суми у 1941–1943 роках: офіціоз та дійсність. Суми : Мрія-1, 2010. 76 c.
- Корнус А. О., Удовиченко І. В., Леонтьєва Г. Г. та ін. Географія Сумської області: природа, населення, господарство. Суми : ФОП Наталуха А. С., 2010. 184 с.
- Історико-містобудівні дослідження м. Суми // Історико-містобудівні дослідження: Суми, Миргород, Корець / За ред. Вечерського В. В. Київ : Фенікс, 2013. С. 7–154.
- Українське відродження 1917–1920 рр. на Сумщинім / Авт.-упоряд. Г. М. Іванущенко. Суми : Мрія, 2016. 279 с.
- Героям Слава. Книга пам’яті героїв АТО. Сумська область 2014–2017. 3-й вип., допов. Суми : Всі Панорама-Медіа ; ПКП «Еллада S», 2017. 144 с.
- Звід пам’яток історії та культури України. Сумська область (Матеріали до багатотомного «Зводу пам'яток історії та культури України») / Гол. ред. В. Смолій. Київ : Інститут історії України НАН України, 2017. 1855 с.
- Хроніка. 500 днів повномасштабної війни. 24 лютого 2022 р. — 8 липня 2023 р. / Уклад.: С. Гірік, А. Киридон; за заг. ред. А. Киридон. Київ : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2023. 260 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Суми // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Суми (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.03.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
