Територіальна оборона
Територіа́льна оборо́на Украї́ни (тероборона, ТрО) — система загальнодержавних, воєнних і спеціальних заходів, що здійснюються у мирний час та в особливий період із метою протидії воєнним загрозам, а також для надання допомоги у захисті населення, територій, природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій.
Зміст
Загальна характеристика
Конституція України визначає захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України як громадянський обов’язок (ст. 65), справу усього Українського народу (ст. 17). Готовність і вміння обороняти державу, кожний її регіон, адміністративно-територіальну одиницю, населений пункт тощо набувають ключового значення у часи війни, повномасштабної збройної агресії. Відтак система територіальної оборони є важливим складником національного спротиву — комплексу заходів, які здійснюються з метою сприяння обороні України. Спрямована на широке залучення громадян до дій із забезпечення безпеки воєнної, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування зовнішньої агресії та її відсічі.
Територіальна оборона України зорганізовується та здійснюється відповідно до Законів України «Про оборону України» (1991), «Про основи національного спротиву» (2021, вступив у дію з 01.01.2022), «Про внесення змін до Закону України "Про основи національного спротиву" щодо надання можливості територіальній обороні виконувати завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій» (2022), «Стратегії воєнної безпеки України», затвердженої Указом Президента України (2021), а також низки Положень про територіальну оборону, ухвалених Постановами Кабінету Міністрів України (із урахуванням особливостей, визначених законодавством про оборону, мобілізацію та правовий режим воєнного стану).
Відповідно до Закону України «Про оборону України», територіальну оборону на всій території держави організовує Генеральний штаб Збройних сил України (ЗСУ), а на території областей — обласні державні адміністрації (у межах своїх повноважень). В основу побудови територіальної оборони закладено територіально-зональний принцип із урахуванням військово-адміністративного поділу території України.
Організацію, підготовку та виконання завдань територіальної оборони законом покладено на Сили територіальної оборони ЗСУ (далі — Сили ТрО ЗСУ), що є окремим родом військ ЗСУ. Етапи і порядок створення й розвитку Сил ТрО ЗСУ визначає Головнокомандувач ЗСУ.
На допомогу військовим частинам ТрО ЗСУ на місцевому рівні створюють добровольчі формування територіальних громад — воєнізовані підрозділи, сформовані на добровільній основі з громадян України (які проживають у межах території відповідної територіальної громади) й призначені для участі у підготовці та виконанні завдань ТрО в межах своєї громади. Рішення про їхнє створення, за поданням командувача Сил ТрО ЗСУ, приймає Головнокомандувач ЗСУ. Діяльність добровольчих формувань територіальних громад здійснюється під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил ТрО ЗСУ за територіальним принципом.
Законодавством введено поняття добровольця Сил ТрО ЗСУ. Ним може стати громадянин України або іноземець чи особа без громадянства, який перебуває в Україні на законних підставах упродовж останніх 5 років та на добровільній основі зарахований до проходження служби у складі добровольчого формування Сил ТрО ЗСУ. Членами добровольчого формування територіальної громади може бути громадянин віком від 18 років, який мешкає на території громади, пройшов медичний, професійний та психологічний відбір (перевірку) і уклав контракт добровольця ТрО.
Масовий вступ українців до лав тероборони у період гострої фази російсько-української війни став значущим чинником національного спротиву агресору.
Основні завдання
Основні завдання територіальної оборони України визначені у Законі України «Про основи національного спротиву». Серед них:
- своєчасне реагування та вжиття необхідних заходів щодо оборони території та захисту населення на визначеній місцевості до моменту розгортання тут угруповання військ (сил) або/чи угруповання об’єднаних сил, призначених для ведення воєнних (бойових) дій з відсічі збройної агресії проти України;
- участь у посиленні охорони та захисті державного кордону;
- участь у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, ліквідації наслідків ведення воєнних (бойових) дій;
- участь у забезпеченні умов для безпечного функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та органів військового управління;
- участь в охороні та обороні важливих об’єктів і комунікацій, інших критично важливих об’єктів інфраструктури, об’єктів обласного, районного, сільського, міського тощо значення, порушення функціонування та виведення з ладу яких становлять загрозу для життєдіяльності населення;
- участь у здійсненні заходів щодо тимчасової заборони або обмеження руху транспортних засобів і пішоходів поблизу та в межах зон/районів надзвичайних ситуацій та/або ведення воєнних (бойових) дій;
- участь у забезпеченні заходів громадської безпеки і порядку в населених пунктах;
- участь у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану в разі його введення на всій території України або в окремих її місцевостях;
- участь у боротьбі з диверсійно-розвідувальними силами, іншими збройними формуваннями агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями тощо.
Основні принципи
Територіальна оборона ґрунтується на принципах (ст. 4 ЗУ «Про основи національного спротиву»):
- територіальності;
- масовості;
- мінімального часу на розгортання та приведення підрозділів у готовність до дій;
- єдиноначальності;
- централізації управління та децентралізації й контрольованої автономності застосування сил і засобів;
- активності, рішучості та безперервності ведення територіальної оборони, наполегливості у досягненні визначеної мети;
- узгодженого застосування та безперервності взаємодії сил і засобів територіальної оборони;
- всебічного врахування і використання моральних та психологічних факторів.
Складники територіальної оборони
Законодавством визначено військовий, цивільний та військово-цивільний складники (у законі — «складові») територіальної оборони.
Військова складова включає органи військового управління, військові частини Сил ТрО ЗСУ, інші сили і засоби сил безпеки та сил оборони, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони за рішенням Головнокомандувача ЗСУ.
Цивільна — державні органи, органи місцевого самоврядування, які залучаються до територіальної оборони.
Військово-цивільна — штаби зон (районів) територіальної оборони та добровольчі формування територіальних громад, які залучаються до територіальної оборони.
Керівництво
Загальне керівництво національним спротивом здійснює Президент України як Верховний Головнокомандувач ЗСУ через Міністра оборони України.
Безпосереднє керівництво територіальною обороною здійснюють: 1) на всій території України — Головнокомандувач ЗСУ через Командувача Сил ТрО ЗСУ; 2) у межах військово-сухопутної зони — керівник регіонального органу військового управління Сил ТрО ЗСУ через регіональний орган військового управління Сил ТрО ЗСУ; 3) у межах зони територіальної оборони — керівник зони територіальної оборони через штаб зони територіальної оборони; 4) у межах району територіальної оборони — керівник району територіальної оборони через штаб району територіальної оборони.
Структура і комплектування
Структура Сил ТрО ЗСУ:
- Командування Сил ТрО ЗСУ;
- регіональні органи військового управління Сил ТрО ЗСУ;
- бригади Сил ТрО ЗСУ;
- батальйони зі складу бригад Сил ТрО ЗСУ.
Згідно з законом, військові частини Сил ТрО ЗСУ утворюються та функціонують:
- у кожній зоні територіальної оборони та додатково в кожному місті, чисельність населення якого перевищує 900 тис. мешканців, як бригади Сил ТрО ЗСУ;
- у кожному районі територіальної оборони та додатково в кожному адміністративному центрі області як батальйони Сил ТрО ЗСУ;
- у зонах територіальної оборони, чисельність населення яких перевищує 2,4 млн мешканців, можуть утворюватися та функціонувати додаткові військові частини (підрозділи) Сил ТрО ЗСУ.
Перевагою такою структури є повсюдна присутність підрозділів ТрО ЗСУ, швидкість збору й мобілізації на виконання визначених завдань, оперативність усіх процесів розгортання, умотивованість.
Добровольчі формування територіальних громад утворюються з урахуванням ресурсних та людських можливостей відповідних територіальних громад. Загальна кількість та місця розташування добровольчих формувань визначаються Командуванням Сил ТрО ЗСУ за участю відповідних сільських, селищних, міських рад та затверджуються Головнокомандувачем ЗСУ.
Комплектування органів військового управління, військових частин Сил ТрО ЗСУ здійснюється: у мирний час — військовослужбовцями за контрактом та за призовом особами офіцерського складу; в особливий період — військовослужбовцями за контрактом, а за призовом — особами офіцерського складу та територіальним резервом. Комплектування добровольчих формувань територіальних громад здійснюється на добровільній основі відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
На громадян України, зарахованих до складу добровольчих формувань територіальних громад, під час участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони поширюється дія статутів ЗСУ, а також гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (1992).
Цитата
«Ми хочемо отримати велику кількість патріотично вмотивованих громадян, які за короткий термін можуть взяти в руки зброю і завдавати противнику таких втрат, що змусять того відмовитися від подальших бойових дій…Ми проводимо роботу по формуванню, у тому числі добровольчих загонів, які будуть здатні захищати власні домівки, свої райони, свої родини, своїх дітей… При цьому система територіальної оборони Сумської області буде докорінно відрізнятися від територіальної оборони в Тернопільській області, оскільки перед ними стоятимуть різні завдання, відповідно — будуть формуватися різні підрозділи, що відрізнятимуться за підготовкою. Це цілий комплекс заходів, спрямований на те, щоб створити абсолютно нову систему національного спротиву»
Залужний В., Головнокомандувач ЗСУ: «Хай ворог знає — протитанкових засобів в Україні вистачить на всіх» // Укрінформ. 17.01.2022. https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3386299-valerij-zaluznij-golovnokomanduvac-zsu.html
Додатково
Командування Сил ТрО ЗСУ разом із органами місцевого самоврядування, які розташовані в межах території відповідної зони територіальної оборони, розробляє та затверджує єдину символіку для всіх добровольчих формувань територіальних громад, що функціонують у межах такої території.
Джерела
- Про оборону України: Закон України № 1932-ХІІ від 06 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 9. Ст. 107. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text
- Про основи національного спротиву: Закон України № 1702-ІХ від 16 липня 2021 р. // Відомості Верховної Ради України. 2021. № 41. Ст. 339. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-20#Text
- Положення про добровольчі формування територіальних громад // Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1449-2021-%D0%BF#n11
- Порядок організації, забезпечення та проведення підготовки добровольчих формувань територіальних громад до виконання завдань територіальної оборони // Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1447-2021-%D0%BF#n9
- Стратегія воєнної безпеки України // Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/121/2021#Text
- Типове положення про штаб зони (району) територіальної оборони // Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1442-2021-%D0%BF#n9
Література
- Райнін І. Л. Особливості територіальної оборони в умовах гібридної війни // Європейські перспективи. 2015. Вип. 6. С. 99–102.
- Янюк С. Недоліки організації територіальної оборони: європейській досвід // Актуальні проблеми державного управління. 2017. Вип. 3. С. 141–144.
- Лобко М. М., Саганюк Ф. В., Устименко О. В. Територіальна оборона як резерв посилення спроможності сил оборони // Науковий часопис Академії національної безпеки. 2018. № 1. С. 49–69.
- Мочков О. Б. Особливості формування управління системою територіальної оборони у забезпеченні національної безпеки України // Економіка та держава. Серія: Державне управління. 2020. № 3. С. 66–70.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Територіальна оборона // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Територіальна оборона (дата звернення: 3.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.03.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
