Гуманітарний коридор

Гуманітарний коридор.jpg
Гуманітарний коридор ВУЕ.png

Гуманіта́рний коридо́р (також коридор безпеки, мирний коридор, коридор тиші, «зелений коридор») — конкретний маршрут і логістичні методи, узгоджені між усіма сторонами, з метою безпечного переміщення гуманітарних вантажів та/або людей у зоні активних бойових дій.

Характеристика

Подане визначення введене Офісом ООН із координації гуманітарних питань (англ. United Nations Office for the Coordinationof Humanitarian Affairs, OCHA). У міжнародному гуманітарному праві термін не має чіткого формулювання. Серед правових засад вказують на Резолюцію 45/100 Генеральної Асамблеї ООН від 14.12.1990, де вжито термін «коридори допомоги» (англ. «relief corridors»). Гуманітарні коридори розглядають переважно як різновид тимчасово демілітаризованої зони задля безпечного транзиту гуманітарної допомоги в кризовий регіон або евакуації цивільного населення.

Сформовано певні спільні уявлення щодо організації, ознак та особливостей застосування гуманітарних коридорів.

Гуманітарні коридори:

  • обмежені в часі (встановлюються на визначений період, здебільшого кілька годин);
  • пролягають конкретним маршрутом, чітко окресленим географічно;
  • діють винятково за умови підтвердженої домовленості усіх сторін конфлікту та їхньої готовності дотриматися цієї угоди (інакше замість безпеки людей і вантажів зона коридору перетворюється на потенційну мішень і територію ризику для цивільних осіб, про що свідчать події 1993 в Боснії, 2016 в Сирії, 2022 в Україні тощо);
  • передбачають військову присутність для забезпечення захисту коридору;
  • керуються принципом добровільного користування коридором з боку цивільних осіб.

Гарантією успішності функціонування гуманітарного коридору є політична воля міжнародного співтовариства (напр., відповідні резолюції Ради Безпеки ООН, листи Міжнародного комітету Червоного Хреста).

Після закриття гуманітарного коридору бойові дії відновлюються і зазвичай посилюються, відбувається ескалація конфлікту.

Міжнародні експерти відзначають складність створення та утримання гуманітарних коридорів, забезпечення надійних гарантій їхньої ефективності.

Історичні приклади

Відкриття гуманітарних коридорів було предметом обговорення та часткової реалізації під час війни в Судані (1989), Секторі Гази (2008), Лівії (2011), Іраку (2015–2016), Сирії (2016–2019) тощо.

Після повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації в Україну 24. 02. 2022 питання про забезпечення гуманітарних коридорів обговорювали на другому раунді українсько-російських переговорів 03.03.2022. Російська сторона неодноразово порушувала взяті на себе домовленості, зокрема 05.03.2022 та 06.03.2022 уже після відкриття гуманітарних коридорів продовжено бойові дії в м. Маріуполі та околицях, 08.03.2022 — у м. Сумах.

09.03.2022 Україна та РФ погодили припинення вогню з 9:00 до 21:00 для евакуації населення шістьма гуманітарними коридорами: зі м. Енергодара — до м. Запоріжжя, із м. Сум — у напрямку м. Полтави, із м. Маріуполя — у напрямку м. Запоріжжя, із м. Волновахи — у напрямку м. Покровська, із м. Ізюма — до м. Лозової, із міст Бучі, Ворзеля, Ірпеня, Бородянки, Гостомеля — у м. Київ. За час дії гуманітарних коридорів, за повідомленнями Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України І. Верещук, із районів бойових дій (станом на 09.03.2022) вдалося евакуювати близько 40 тис. жінок і дітей.

У наступні дні активної фази війни гуманітарні коридори діяли з міст Тростянця, Краснопілля, Сум, Ізюму, Волновахи, Бучі, Ірпеня, Гостомеля, Бородянки, Маріуполя, Лисичанська, Сєвєродонецька, Рубіжного та інших населених пунктів. Термін дії та маршрути коридорів для евакуації людей і доправлення гуманітарної допомоги погоджували щоденно.

Література

  1. Glossary of Terms: Pauses During Conflict // United Nations Office for the Coordination of Humanitarian Affairs. 2011. URL: https://www.unocha.org/sites/unocha/files/dms/Documents/AccessMechanisms.pdf
  2. Harvey P. International Нumanitarian Аctors and Governments in Аareas of Сonflict: Challenges, Obligations, and Opportunities // Disasters. 2013. № 37 (S2). Р. 151–170.
  3. Orchard P. Revisiting Humanitarian Safe Areas for Civilian Protection // Global Governance. 2014. № 20 (1). Р. 55–75. URL: https://www.jstor.org/stable/24526181
  4. Humanitarian Evacuations in Violence and Armed Conflict. [W. p.] : UN Refugee Agency, 2018. 32 p. URL: https://www.refworld.org/pdfid/57fe09284.pdf
  5. Price R. A. Humanitarian Pauses and Corridors in Contexts of Conflict. K4D Helpdesk Report 883. Brighton : Institute of Development Studies, 2020. 27 р.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Гуманітарний коридор // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гуманітарний коридор (дата звернення: 2.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
21.03.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶