Воскресенська церква в Сумах
Воскресе́нська це́рква в Су́мах — пам’ятка архітектури національного значення, Україна. Церква разом з дзвіницею розташовані у північній частині історичного центру м. Сум у межах колишньої фортеці.
Історична довідка
Муровану церкву Воскресіння Христова розпочали будувати в кінці 17 ст. на замовлення і коштом першого полковника Сумського слобідського полку Г. Кондратьєва (рік та місце народження невідомі – 1701; тепер Україна). Будівництво завершено після смерті фундатора його сином Андрієм (рік та місце народження невідомі – 1708) й церква стала усипальницею роду Кондратьєвих.
Храм, освячений 1702, був тридільним, триверхим, двоповерховим, з верхнім холодним храмом Воскресіння Христового й нижнім теплим св. Андрія Первозваного. З трьох боків перед входами були влаштовані прямокутні в плані притвори.
У середині 19 ст. над північним і південним ґанками надбудовано другі поверхи, а головний вхід перенесено з західного на північний фасад з прибудовою критих сходів Г-подібного плану, що ведуть у горішню церкву. Внаслідок цих перебудов композиція споруди набула хрещатого характеру. При церкві первісно була невисока масивна дзвіниця, увінчана шатром, зруйнована в кін. 19 ст. Замість неї 1906 збудовано нову.
1978 завершено реставрацію церкви й дзвіниці за проектом архітектора-реставратора М. Говденко. У церкві розмістили музей народного-декоративно-прикладного мистецтва Сумщини.
У 2000 церкву зі дзвіницею повернули релігійній громаді Української православної церкви Київського патріархату. Храм набув статусу кафедрального собору Сумської єпархії УПЦ-КП. З 2019 — Свято-Воскресенський кафедральний собор Православної церкви України у м. Сумах.
Характеристика
Зведена посеред історичного Петрівського майдану (тепер майдан Незалежності, 19), замикає перспективу вул. Воскресенської. Первісно територію оточував невисокий мур (не зберігся). Церква, завершена 1702, стала першою мурованою будівлею м. Сум і провідною архітектурною домінантою міста. Дзвіниця (завдяки висотній композиції) посилює домінантну роль церкви у загальноміській панорамі.
Церкву вирішено в стильових формах українського відродження з елементами московської архітектури кінця 17 ст. Такі поєднання характерні для архітектури Слобожанщини межі 17–18 ст.
Квадратні в плані вівтар (5,5 х 5,5 м), нава (7,7 х 7,7 м) і прямокутний бабинець (5 х 6 м) згруповані вздовж вісі схід-захід і завершені банями. У композиції підкреслена головна роль центрального верху, що має висоту до хреста 35 м. Верхи над вівтарем і бабинцем значно нижчі. Це (у поєднанні з пониженими обсягами двоповерхових притворів) створює розвинену пірамідальну центричну композицію.
Усі фасади загалом симетричні. Двоповерховість будівлі підкреслена на фасадах широким антаблементом у рівні міжповерхового перекриття. Нижня тепла церква перекрита системою низьких коробових склепінь із розпалубками. У горішній холодній церкві простір кожного об'єму висотно розкритий до зеніту бані. Перехід від четвериків до восьмериків здійснено за допомогою системи конічних тромпів. Середня баня вдвічі вища від бічних і має два заломи й світловий ліхтар.
Мурована дзвіниця на північ від церкви належить до типу восьмерик на четверику й вирішена в архітектурних формах, схожих на форми церкви, з поєднанням необарокових форм з окремими неовізантійськими елементами. Вона квадратна в плані, має декоративне ярусне вінчання, що повторює форми церковного верху. Загальна висота дзвіниці дорівнює висоті центрального верху церкви. На першому поверсі міститься арковий проїзд на територію храму; до західної грані у 1910-х прибудовано невеликий корпус із восьмигранною капличкою, увінчаною декоративною маківкою.
Значення
Для пам’ятки характерні стрункі пропорції, вишуканість форм і деталей, органічний синтез різних архітектурних традицій. Належить до найвизначніших витворів регіональної Слобожанської архітектурної школи 17–18 ст.
Література
- Таранушенко С. А. Пам'ятки архітектури Слобожанщини XVII–XVIII віків // Питання історії архітектури та будівельної техніки України. Київ : Держбудвидав, 1959. С. 50–57.
- Вечерський В. В. Воскресенська церква в Сумах // Мистецтво України : в 5 т. Київ : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. Т. 1. С. 388.
- Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін. Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 220.
- Вечерський В. В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: виявлення, дослідження, фіксація. Київ : Видавничий дім А.С.С., 2005. С. 274–277.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Воскресенська церква в Сумах // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Воскресенська церква в Сумах (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.04.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
