Садово-паркове мистецтво
Садо́во-па́ркове мисте́цтво, садово-паркова архітектура — мистецтво проєктування і створення садів, парків, скверів та інших озеленених територій.
В Україні до 1978 вживали поняття «садово-паркова архітектура». Його замінено рівнозначним терміном «садово-паркове мистецтво» на підставі Закону УРСР «Про охорону та використання пам’яток історії та культури» (1978).
Історична довідка
Садово-паркове мистецтво відоме у Давній Персії, Давньому Китаї, Давній Месопотамії та Стародавньому Єгипті, де парки й сади створювали при палацах правителів і знаті. Тоді сформовано основні принципи садово-паркового мистецтва: необхідність спеціально виділеної території з водоймами та зеленими насадженнями, мережі упорядкованих доріжок, споруд для відпочинку. У Давній Греції та Стародавньому Римі невід’ємною складовою садово-паркового мистецтва стали скульптури та малі архітектурні форми. Садово-паркове мистецтво середньовічної (див. Середньовіччя) Європи представлено регулярними монастирськими (див. Монастир) садами і парками при замках. У добу Відродження в Італії сформовано ренесансний (див. Ренесанс) тип регулярного парку. Принципи його створення успадковано регулярними парками стилю бароко, поширеними в Європі з 17 ст. Із середини 18 ст. під впливом романтизму поширився принципово відмінний пейзажний або ландшафтний тип парку з мальовничими природними формами. Великі парки, створені у найбільших містах Європи й Америки у 19 ст., здебільшого є ландшафтними з включенням різноманітних споруд спортивного та рекреаційного призначення.
Сади і парки в стилістиці, притаманній раннім періодам розвитку цього мистецтва в Україні (16–17 ст.) у первинному вигляді не збережено, бо зі зміною моди об’єкти садово-паркового мистецтва зазнавали змін; тож у кращому випадку збережено тільки окремі елементи (див. Підгорецький замок).
За історією створення об’єкти садово-паркового мистецтва належать до таких хронологічних категорій:
- Історичні сади-парки, засновані як державні, монастирські або публічні у 18–19 ст. (Єзуїтський сад у м. Львові, тепер Парк імені Івана Франка).
- Парки шляхетських заміських садиб 18 — початку 20 ст., дуже різноманітні за розмірами й облаштуванням — від палацово-паркових ансамблів до скромних садибних комплексів, які формували власники залежно від заможності, смаків, моди, стилів; вони зазвичай зазнавали кількох послідовних стилістичних змін (бароковий регулярний парк, італійський або французький; класицистичний пейзажний англійський парк з пізнішими елементами історизму, модерну — див. Садиба Чечелів у Самчиках).
- Парки 19 — першої половини 20 ст., що виникли на місці приватних садиб, історичних кладовищ (парки «Кинь-Грусть» та Аскольдова могила у м. Києві).
- Ботанічні сади, які почали створювати в Україні з початку 19 ст. переважно при навчальних закладах (Харківському, Київському, Одеському, Львівському університетах, Кременецькому ліцеї). Їх використовували як міські сади, але початково вони були садами-музеями, важливими науковими осередками. В них збирали, вивчали, акліматизували (див. Акліматизація) рослини з різних куточків світу. Завдяки ним розширено уявлення людей про довкілля, а флора України збагатилася багатьма новими видами (див. Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна).
- Парки, створені у радянську добу як реалізацію містобудівної документації (генеральних планів міст) на основі природних насаджень (Голосіївський парк імені Максима Рильського, Нивки, Сирецький гай — усі в м. Києві).
- Парки, що є масивами зелених насаджень, які опинились у складі міських територій після приєднання околиць до великих міст. Їхня належність до садово-паркового мистецтва є дискусійною, оскільки в них відсутня антопогенна (див. Антропогенне) складова (Пуща-Водицький і Святошинський лісопарки, Кирилівський гай — усі в м. Києві).
Об’єкти садово-паркового мистецтва попередніх епох в Україні зазнали цілеспрямованого знищення в період 1917–1920. Те, що збережено, пристосовано до нового, часто невластивого функціонального використання (дитячі будинки, санаторії, лікарні, психіатричні інтернати тощо). Наслідком недбалого ставлення були повсюдні руйнування цих об’єктів протягом усього 20 ст.
Характеристика
Садово-паркове мистецтво поєднує паркове будівництво з природними або створеними людиною ландшафтами. Об’єкти садово-паркового мистецтва одночасно є об’єктами природної і культурної спадщини. Як об’єктам природи їм притаманний постійний розвиток і зміни. Садово-паркове мистецтво включає розпланування в проєкті та на місцевості садів і парків, скверів і бульварів та їхніх окремих ділянок, добір рослин з урахуванням клімату і ґрунтів, розміщення і групування рослин (дерев, чагарників, квіткових рослин тощо), доріг і доріжок, архітектурних і скульптурних форм, водойм тощо. Садово-паркове мистецтво поєднує елементи архітектурної організації простору, декораційного мистецтва, садівництва тощо. Воно пов’язане з культурними нормами і стилем епохи, регіональними особливостями, етнічними уподобаннями. У зв’язку з тим, що рослини постійно ростуть, відмирають, їх замінюють іншими екземплярами, процес формування об’єктів садово-паркового мистецтва не закінчується первісною реалізацією задуму ландшафтного архітектора чи садівника, а відбувається протягом усього періоду існування саду, парку, скверу, іншої озелененої території.
Література
- Нельгівський Ю. Садово-паркове мистецтво // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 261.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 370.
- Безродний П. Архітектурні терміни: Короткий російсько-український тлумачний словник. 2-ге вид., випр. та допов. Київ : Вища школа, 2008. С. 193.
- Вечерський В. Визначна пам’ятка садово-паркового мистецтва Києва та проблеми її середовища // Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музеєзнавство і пам’яткознавство. 2021. Т. 4. № 1–2. С. 8–24.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Садово-паркове мистецтво // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Садово-паркове мистецтво (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 24.08.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
