Садиба Чечелів у Самчиках

Сади́ба Че́челів у Са́мчикахансамбль пам’яток архітектури та садово-паркового мистецтва національного значення, Хмельницький район, Хмельницька область, Україна.

Садиба Чечелів у Самчиках.
Генеральний план
Брама
Головний фасад палацу
План палацу
Парковий фасад палацу
Скульптура лева на парковому фасаді палацу
Інтер’єр палацу
«Китайський будинок» (Гостьовий павільйон)

Загальні відомості

Садиба розташована на підвищеному лівому березі р. Случ, яку перегороджено греблею, що формує навпроти садиби став площею понад 30 га. Ансамбль садиби складається з мурованих споруд палацу, брами з прибрамною групою будівель, господарського корпусу (ймовірно, кухні), парку, оточеного муром, ставка, а також споруд початку 20 ст. (млин тощо).

Історична довідка

Садибу засновано в першій половині 18 ст. землевласниками Хоєцькими. На початку 19 ст. новий власник — гайсинський староста П. Чечель (1754–1843; тепер Україна) перетворив раніше занедбану садибу на цілісний архітектурний ансамбль у стилі класицизму. У внука П. Чечеля Якова (загинув 1863 як учасник Польського повстання 1863) садибу конфісковано російським урядом і 1867 продано купцю К. Ляшкову, який 1870 продав її І. Угрімову. 1902–1918 власником садиби був М. Шестаков (1856–1926). Він на початку 20 ст. побудував млин і муровану огорожу парку та облаштував у палаці калориферне опалення. Тут гостювали відомі громадські та наукові діячі, серед яких А. Коні, літературознавець М. Стороженко (1836–1906; тепер Україна — РФ) тощо.

Після 1922 територію і садибні споруди використовував місцевий радгосп, з 1956 — Хмельницька державна дослідна сільскогосподарська станція. Протягом 1918–1971 знищено частину споруд садиби й зазнав спотворення парковий ландшафт . 1960 парк оголошено пам’яткою садово-паркового мистецтва, а весь ансамбль з 1979 є пам’яткою архітектури та містобудування республіканського (тепер національного) значення. Рішенням Хмельницького обласного виконавчого комітету 15.08.1990 на базі палацово-паркового ансамблю «Самчики» створено «Музей-маєток Самчики» як відділ Хмельницького обласного краєзнавчого музею. Постановою Кабінету Міністрів України 05.08.1997 садибу оголошено Державним історико-культурним заповідником «Самчики».

Характеристика

Палац, зведений 1814, — прямокутна в плані одноповерхова з мансардою будівля з дворядно-анфіладним (див. Анфілада) розплануванням приміщень. Має два парадні входи з головного й паркового фасадів та додаткові входи з причілків. Основні парадні приміщення згруповано обабіч круглого в плані центрального залу. Головний фасад має шестиколонний портик іонічного ордера. Тимпан масивного фронтону насичено скульптурним декором античної тематики у техніці барельєфу. Прямокутні вікна увінчано трикутними сандриками. Механічно врізані у фриз головного фасаду та причілків квадратні вікна, які порушують архітектуру палацу, є наслідком його реконструкції наприкінці 19 ст., коли в обох бічних частинах влаштовано антресольний (див. Антресоль) поверх. Парковий фасад має по центру гранчастий ризаліт, прикрашений чотириколонним портиком іонічного ордера. Портик поставлено на високий цоколь; до нього ведуть сходи, обмежені з боків парапетами, на які на початку 20 ст. встановлено парні скульптури левів, перенесені сюди від в’їзної брами.

Архітектурне вирішення інтер’єрів суголосне класицистичній стилістиці фасадів. Композиційним центром є парадний ротондальпий (див. Ротонда) бальний зал, оточений по периметру спареними іонічними колонами. У центрі кесоноваиого (див. Кесон) дерев’яного купола над залом розміщено плафон з зображенням блакитного неба. Поздовжня вісь залу є одночасно віссю анфілади головних приміщень палацу. Збережено витончене скульптурне оздоблення парадних кімнат, зокрема обіднього залу. Оригінальністю відзначається оздоблення «японського кабінету», стіни та стеля якого суцільно вкриті живописом з японськими сюжетами.

Брама і прибрамні корпуси. Розташовані в східній частині території садиби, симетрично щодо проїзду. В’їзд включає браму, хвіртки, високі опори у вигляді двох пілонів, на яких встановлено декоративні вази, і нижчі пілони, на яких спочатку стояли скульптурні зображення левів. Огорожа — криволінійна в плані, вирішена в єдиній композиції з архітектурою в’їзду, мурована з каменю, розчленована важкими стовпами на рівні відрізки.

Прибрамні корпуси, призначені для варти, розташовано симетрично обабіч в’їзду. Вони прямокутні в плані, одноповерхові. Входи акцентовано двоколонними портиками з трикутними фронтонами, наріжні частини фасадів рустовано (див. Руст).

Китайський будинок. Розташовано на південь від в’їзду в садибу й сполучено з південним прибрамним корпусом критим переходом. Будинок двоповерховий на високому цоколі. Спочатку слугував каплицею. Перебудовано у середині 19 ст. на павільйон для гостей в еклектичній (див. Еклектика) стилістиці з використанням елементів неоготики (стрілчаста форма вікон) та «китайської» архітектури (форми даху). 1904 перетворено на холодильник.

Парк засновано наприкінці першої чверті 19 ст. і сформовано у два етапи. Первісно він займав невелику територію від старої в’їзної брами до окружної алеї. Збільшення парку на північ та схід відбулося на зламі 19–20 ст. за рахунок створення просторого плодового саду. Розпланування центральної регулярної частини парку в основних рисах збережено (під'їзна алея, кругла клумба з фонтаном перед головним фасадом палацу), але його західна пейзажна частина зазнала значних змін за радянської доби внаслідок невдалого розміщення споруди сільськогосподарської дослідної станції.

Значення

Садиба у Самчиках є одним із блискучих творів палацово-паркової архітектури України доби зрілого класицизму. Палац має особливу історико-мистецьку цінність, оскільки збережено його інтер’єри.

Література

  1. Тиманович Є. Садиба Чечелів // Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання Київ : Техніка, 2000. С. 269–270.
  2. Михайлишин О. Палацово-паркові ансамблі Волині 2-ї половини XVIII–XIX століть. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 2000. С. 215.
  3. Маланюк В. Палацово-парковий ансамбль у Самчиках: історія створення та сучасний стан // Українська академія мистецтва. Дослідницькі та науково-методичні праці. Випуск 18. Київ, 2011. С. 222–228.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Садиба Чечелів у Самчиках // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Садиба Чечелів у Самчиках (дата звернення: 2.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
12.12.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України



Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶