Мансарда

Манса́рда [ фр. mansarde, від прізвища Мансар (фр. Mansart) ] — приміщення на горищі будинку під високим дахом.

Схема розрізу, на якій сірою заливкою позначено житловий простір
Мансарда другої половини 18 ст. Митрополичого будинку Софійського монастиря у Києві.
Двоповерхова мансарда початку 21 ст. у м. Києві.

Історична довідка

Високі з заломами дахи, характерні для замків і палаців Франції 16–17 ст., утворювали великі горищні простори, що освітлювалися й провітрювалися за допомогою люкарн. Це спонукало до використання їх спершу для господарських і виробничих (майстерні) потреб, а з 17 ст. — для житлових. У м. Парижі архітектор Ф. Мансар з 1630 облаштовував на горищах недороге житло, що стало популярним й отримало назву від прізвища архітектора. Протягом 19 ст. усі вулиці в центрі м. Парижа забудовано житловими будинками єдиного зразка заввишки 21,8 м із обов'язковим мансардним поверхом заввишки 2,6 м.

В Україні високі мансардні дахи характерні для репрезентативних будинків і палаців 18 ст. у стилях бароко та українського бароко (мансарда другої половини 18 ст. Митрополичого будинку Софійського монастиря у Києві), проте використання горищних просторів для житла поширилося у великих містах тільки з кінця 19 ст. Значної популярності набули мансарди у європейських містах з кінця 20 ст.: їх стали влаштовувати на історичних і сучасних будинках, нерідко дво- і триповерховими. У м. Києві ця тенденція, попри економічну доцільність, визнана сумнівною з погляду збереження традиційного характеру середовища і названа «мансардизацією міста» з негативною конотацією.

Характеристика

Мансарда створює додаткову корисну площу, забезпечує кращий технічний стан і надійнішу експлуатацію даху будинку, збагачує його силует. Для облаштування мансарди житлового чи офісного призначення необхідний високий дах з переломом, схили якого складаються з двох частин — горішньої пологої (ухил близько 30 °) і нижньої крутої (ухил близько 60 °). Іноді обидві частини схилу мають однаковий ухил. Тепер під мансардою розуміють мансардний поверх будинку, фасадна частина якого утворена повністю або частково поверхнями похилого, ламаного або криволінійного даху. Тримальні конструкції мансарди виконують з дерева, металу, залізобетону; покриття даху — з металу, черепиці, металочерепиці тощо. Приміщення мансарди освітлюють за допомогою вікон, влаштованих у схилі даху.

Література

  1. Логвин Н. Мансарда // Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 155.
  2. Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 265.
  3. Безродний П. Архітектурні терміни. Короткий російсько-український тлумачний словник. Київ : Вища школа, 2008. С. 120.
  4. Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 167.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Мансарда // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Мансарда (дата звернення: 9.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
14.02.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶