Фонтан

Фонта́н (італ. fontana від лат. fontis — джерело), водограй — архітектурно оформлена декоративна споруда, яка служить основою або обрамленням водного джерела, потоків, струменів води, що з силою викидаються вгору або вільно стікають у басейн.

Фонтан Треві у м. Римі, Італія
Фонтани палацово-паркового ансамблю Верхній Бельведер у Відні
Світломузичний фонтан у м. Празі, Чехія
Фонтан у Маріїнському парку у м. Києві

Історична довідка

Спочатку фонтани споруджували як архітектурне упорядження природних джерел питної води, згодом — як водорозбірні споруди суто утилітарного призначення. Згодом перетворилися на неодмінний елемент садово-паркової архітектури.

Найперші фонтани відомі у Стародавньому Єгипті. Поширилися у всіх стародавніх культурах (Месопотамії, Персії Давньої, Греції Давньої, Римі Стародавньому, Візантійській імперії, Індії, Китаї, Японії, в арабському світі тощо) як неодмінний елемент саду, великого двору, резиденції, монастиря тощо. Первісно домінувала утилітарна функція забезпечення водою мешканців і господарства; згодом важливішою стала рекреаційна функція, зокрема у римських віллах, садах правителів, міських парках. У 17 ст. провідною стала репрезентативна функція у великих магнатських (вілла д’Єсте у м. Тіволі, тепер Італія) і королівських резиденціях. Численні фонтани Версальського палацово-паркового ансамблю (див. Версальський палац і парк) пізніше намагалися повторити й перевершити в багатьох інших монарших резиденціях Європи (Великий палац у Петергофі).

У м. Києві перші фонтани відомі з 17 ст. У середині 18 ст. у центрі Подолу діяв фонтан «Самсон». У 1840-х на вулиці Хрещатик на місці теперішнього майдану Незалежності створили фонтан, що подавав воду для побутових потреб і наповнення пожежного резервуару. Оскільки він не мав гарного архітектурного оформлення, кияни назвали його «Уродом». З того часу фонтани на цій площі постійно переробляли, однак вони не мали художньої цінності. Після створення у м. Києві централізованого водогону 7 чавунних фонтанів, відлитих на місцевому заводі Термена, протягом 1899–1901 встановлено у парках, скверах і на площах. 2015 у м. Києві функціонувало понад 90 фонтанів. Тепер найголовнішими їх функціями є рекреаційні та репрезентативні.

У 20–21 ст. у світі набули популярності світломузичні фонтани. На 2022 найвищим фонтаном у світі вважають Фонтан короля Фатха у м. Джидді (Саудівська Аравія), в якому струмінь морської води здіймається на висоту 312 м.

Характеристика

Для функціонування фонтану необхідно подати до нього воду (акведуком або трубою) й потім безпечно відвести її з басейна, поєднаного з каналізаційною системою. Для фонтана, у якого струмені спрямовані вгору, потрібен природний або штучний тиск води. Досягається підведенням води трубами з високих пагорбів, облаштуванням водозбірних басейнів вище по рельєфу, спорудженням водонапірних веж. Тепер необхідний тиск води зазвичай забезпечують електричні насоси. Висота струменю води залежить від тиску води в трубі. Від форми мундштука на кінці труби залежить форма й висота струменя. Фонтани суттєво поліпшують мікроклімат середовища: зволожують повітря, очищають його від пилу, знижують температуру довкілля під час спеки. З огляду на це фонтани намагаються розміщувати в оточенні зелених насаджень. Різноспрямовані струмені води завжди отримують архітектурно-пластичне оформлення, яке відповідає панівній архітектурно-мистецькій стилістиці відповідної історичної доби: найпишніше оформлено фонтани стилю бароко (фонтан Треві у м. Римі, фонтани палацово-паркового ансамблю Верхній Бельведер у Відні). Для технічного виконання і художньо-декоративного та пластичного оформлення фонтанів застосовують довговічні будівельних матеріалів — дерево (у давнину), камінь, цеглу, бетон і залізобетон, метали (сталь, чавун, мідь, бронзу, алюміній тощо). Фонтани підсвічують у темну пору доби, оскільки це дає сильний декоративний ефект.

Література

  1. Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 297–298.
  2. Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 428–429.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Фонтан // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Фонтан (дата звернення: 28.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
25.04.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України



Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶