Став

Став у ландшафтному парку Феофанія, м. Київ

Став у с. Маяк Дніпропетровського району Дніпропетровська область

Став у Голосіївському парку імені Максима Рильського, м. Київ

Рибницький став взимку, Сумська область

Технічний став-відстійник алюмінієвого заводу (з червоним шламом) в м. Айка, Угорщина

Останні 30 років життя основним напрямом творчості К. Моне (Франція) була серія з близько 250 картин, на яких зображено став з ліліями

Став, ставок — штучна водойма, створена шляхом спорудження греблі в долинах малих річок, струмків, на території балок або ярів, а також обвалування території поза руслом (у зниженнях рельєфу, на рівнинних ділянках місцевості, у штучних виїмках).

Став призначений для накопичення запасу води з метою її господарського використання.

Загальна характеристика

Зазвичай став має достатню крутизну берега, слабкий ухил дна і стійке до розмиву ложе. Якщо став живиться стоком річкових або ґрунтових вод, то його заповнення відбувається за рахунок талих весняних вод. Для видалення надлишку води влаштовують водоспуски.

У сільській місцевості стави створюють з метою зрошення, обводнення, розведення риби, водоплавної птиці, зберігання води для господарських та культурно-побутових цілей.

У містах і зонах відпочинку стави є місцями рибного лову, купання і проведення спортивних заходів. У парках стави виконують ландшафтно-декоративну функцію.

На промислових об’єктах створюють технічні стави або технічні водойми з метою зберігання води для резервної подачі в разі виникнення пожежі (протипожежні стави); для очищення стічних вод (стави–відстійники, біологічні стави) або скиду відпрацьованих водних сумішей (стави-накопичувачі).

Класифікація

Стави класифікують за різними ознаками, які відображають їхнє походження, функціональне призначення тощо.

За способом спорудження: загатні; обваловані (польдерні); викопані (стави-копанки), кар’єрні.
За джерелами живлення: снігове; ґрунтовими водами; змішане; штучне.
За положенням у гідрографічній мережі: яружно-балочні; руслові.
За розташуванням на водозборі: одиничні; каскадні; віяльні; каскадно-віяльні.
За функціональним призначенням: комплексного призначення; сільськогосподарського і промислового водопостачання; зрошувальні; господарсько-побутові; рибницькі (нагульні, маточні, нерестові, виросні); рекреаційні; ландшафтно-декоративні (присадибні, садово-паркові); протипожежні; стави-відстійники; стави-накопичувачі.
За мінералізацією води, г/дм³: дуже прісні (до 0,1); помірно прісні (0,1 – 0,6); прісні з підвищеною мінералізацією (0,6 – 1,0); слабосолоні (1 – 3); середньосолоні (3 – 15); солоні (15 – 35); сильносолоні (35 – 50); розсоли (понад 50).

Стави в Україні

Згідно з Водним кодексом України, ставом вважають штучну водойму об’ємом менше 1 млн м³, понад 1 млн м³ — це водосховище.

В Україні нараховують близько 50 790 ставів, що мають сумарну площу водного дзеркала 2 929 км², загальний об’єм — 3,98 км³. Серед них дуже великі (понад 500 тис. м³) та великі (200–500 тис. м³) становлять 13 %, середні (50 –200 тис. м³) — 29 %, малі (10–50 тис. м³) та дуже малі (до 10 тис. м³) — 58 %.

Найбільше ставів зосереджено на території Вінницької (10,5 % від загальної кількості ставів в країні), Дніпропетровської (6,5 %), Київської (6,3 %) та Львівської (6,3 %) областей. Найменше ставів знаходиться в межах Луганської (0,7 %), Закарпатської (1,3 %) та Тернопільської (1,7 %) областей.

Джерела

Водний кодекс України. Кодекс України про надра. Лісовий кодекс України. Повітряний кодекс України: станом на 1 берез. 2019 р. Харків : Право, 2019. 277 с.

Література

Коненко Г. С. Гідрохімія ставків і малих водоймищ України. Київ : Наукова думка, 1971. 311 с.
Євтушенко М. Ю., Хижняк М. І. Основні підходи до оцінки стану водойм рибогосподарського призначення на основі біомоніторингу // Гідробіологічний журнал. 2012. Т. 48. № 1. С. 57–64.
Шерстюк Н. П., Хільчевський В. К. Особливості гідрохімічних процесів у техногенних та природних водних об’єктах Кривбасу. Дніпропетровськ : Акцент, 2012. 264 с.
Гребінь В. В., Хільчевський В. К., Сташук В. А. та ін. Водний фонд України. Штучні водойми. Водосховища і ставки / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. Київ : Інтерпрес ЛТД, 2014. 164 с.
Жежеря В. А., Батог С. В., Линник П. М. та ін. Гідролого-гідрохімічна характеристика Китаївських ставків (м. Київ) // Наукові праці Українського гідрометеорологічного інституту. 2015. Вип. 267. С. 64–81.
Хільчевський В. К. Про фукціонально-генетичну та гідрохімічну класифікації ставків // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2017. № 3 (46). С. 6–11.
Хільчевський В. К., Гребінь В. В. Сучасна гідрографічна характеристика ставків в Україні — регіональні і басейнові аспекти // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2020. № 3 (58). С. 20–30.
Khilchevskyi V., Grebin V., Zabokrytska M. еt al. Hydrographic Сharacteristic of Ponds Distribution in Ukraine — Basin and Regional Features // Journal of Water and Land Development. 2020. № 46 (VII–IX). P. 140–145.

Автор ВУЕ

В. К. Хільчевський

Покликання на цю статтю: Хільчевський В. К. Став // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Став (дата звернення: 2.05.2024).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.10.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів

Став

Зміст

Загальна характеристика

Класифікація

Стави в Україні

Джерела

Література

Автор ВУЕ

Важливо!

Офіс Президента України

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

Служба безпеки України

Міністерство оборони України

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України

Кіберполіція

Національна поліція України