Стіна

Стіна. Тримальна стіна 17 ст., мурована з каменю
Стіна. Тримальна стіна 19 ст., мурована з цегли
Стіна. Тримальна стіна 18 ст. з дерев'яного брусу
Стіна. Самотримальні стіни із залізобетонних панелей 20 ст.
Стіна. Нетримальні навісні скляні стіни 21 ст.

Стіна́ (давньослов’ян. стѣна, гот. stains, давньоісланд. steinn — камінь) — вертикальна огороджувальна конструкція, яка відділяє приміщення всередині будинку від зовнішнього простору (зовнішні стіни) і розділяє внутрішній простір будинку на окремі приміщення (внутрішні стіни).

Характеристика

Стіна також може: огороджувати частину земної поверхні — територію чи земельну ділянку (огорожа), розділяти її на окремі частини; мати захисну функцію (оборонний мур); бути інженерною спорудою (підпірна стіна).

Зазвичай стіна — один із основних елементів будівлі, споруди. За характером сприйняття навантажень розрізняють стіни тримальні, самотримальні і нетримальні (навісні або екрани). Тримальні сприймають навантаження від власної ваги, вітру, перекриттів і покриттів; самотримальні й нетримальні – тільки від власної ваги й вітру. Тримальні й самотримальні стіни передають навантаження на фундаменти, а нетримальні (навісні) — на інші тримальні конструкції (наприклад, каркас) зазвичай у межах одного поверху.

Класифікація

За способом зведення стіни поділяють на:

  • монолітні, які мурують із цегли, дрібнорозмірних каменів, керамічних або бетонних блоків тощо на будівельному розчині (такі стіни називають мурами) або формують із пластичної бетонної, шлакобетонної та інших сумішей в опалубці;
  • збірні, які монтують на будівельному майданчику із великорозмірних панелей або блоків заводського виготовлення.

За масою стіни класифікують на:

  • важкі (з цегли, природного каменю, важкого бетону);
  • полегшені (з порожнистих каменів або великих елементів з легкого й ніздрюватого бетону);
  • легкі [з листового металу (титану, алюмінію тощо], азбестоцементу (тепер не застосовують через канцерогенність), пластику в поєднанні з ефективними утеплювачами).

Розрізняють стіни одно- і багатошарові. Одношарова стіна поєднує функцію конструктивну з ізоляційною. У багатошаровій стіні кожний шар виконує певну функцію: конструктивну (сприйняття навантажень), теплоізоляційну, звукоізоляційну, паро- і вологонепроникну, опоряджувальну. У малоповерховому будівництві здавна застосовують також дерев’яні стіни: суцільні, зроблені з колод, брусів, плах (див. Зруб) та каркасні (див. Фахверк) — тепер з утеплювачем у заповненні каркасу.

Література

  1. Дехтяр С. Стіна // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 276–277.
  2. Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 392.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Стіна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Стіна (дата звернення: 9.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
31.01.2024

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України



Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶