Аскольдова могила
Аско́льдова моги́ла (від Аскольд) — історична місцевість у Печерському районі м. Києва.
Історична довідка
Назву «Аскольдова могила» пов'язано з ототожненням цієї місцевості з урочищем Угорським («на горѣ, еже ся ныне зоветь Угорьское», стаття за 6390 [890]), де, згідно зі свідченням «Повісті минулих літ», поховано князя Аскольда, а згодом споруджено церкву Св. Миколая. Топонім «Аскольдова могила» не фігурував у писемних джерелах до 17 ст. і вперше зустрічається в «Синопсисі» (після цього поступово набув поширення).
Імовірно, ототожнення цієї місцевості з літописним урочищем Угорським пов’язано з існуванням на цьому місці з пізнього середньовіччя Микільського монастиря і церкви Св. Миколая на його території (автор «Синопсису» пов’язує сучасну йому церкву Св. Миколая з літописною).
У кін. 17 ст. коштом І. Мазепи споруджено новий Микільський військовий собор (зруйновано 1934) на горі над церквою Св. Миколи, до келій довкола якого переселилася більшість ченців Микільського монастиря. У зв’язку з цим у 18 ст. територія довкола старої церкви Св. Миколая почала використовуватися як цвинтар, відомий як некрополь «Аскольдова могила».
На місці розібраної 1809 дерев’яної церкви Св. Миколая 1809–1810 збудовано церкву-ротонду за проектом А. Меленського (тепер — церква Св. Миколая Чудотворця Української греко-католицької церкви) з підвальною криптою на 77 поховань.
1845 цвинтар на Аскольдовій могилі закрито для поховань, однак у 2-й пол. 19 – на поч. 20 ст. на ньому здійснювалися поховання заслужених цивільних осіб, а також поховання військовослужбовців із почестями (зокрема, солдатів російської армії, які загинули під час Першої світової війни, загиблі під станцією Крути бійці студентського куреня та ін.).
1861 цвинтар оточено мурованою огорожею, у 1860-х споруджено будинок настоятеля церкви (зруйновано у 1930-х). 1893 церкву прикрашено новими стінописами за ескізами В. Васнецова (не збереглися), 1899–1901 збудовано нову дзвіницю.
1919 цвинтар остаточно закрито для поховань. 1921 храм перейшов у юрисдикцію Української автокефальної православної церкви.
1934 храм закрито. 1935 на місці цвинтаря облаштовано парк. 1936–1938 церкву перебудовано, зруйновано огорожу довкола цвинтаря, будинок настоятеля церкви й дзвіницю.
У добу незалежності
1992 будівлю церкви передано УГКЦ, 1997–1998 відновлено її первісний зовнішній вигляд (архітектор — В. Хромченков). 2009–2011 здійснено новий розпис храму (художники Ю. Матвійчук, І. Ганіна, В. Васильєв).
2012 на території колишнього некрополю встановлено символічний кам’яний хрест на часть загиблих під станцією Крути. 2016–2017 споруджено нову дзвіницю.
Література
- Толочко О. Замітки з історичної топографії домонгольського Києва. ІІІ. Чи знаємо ми, де знаходилася Аскольдова могила? // Київськ старовина. 2000. № 5.
- Козюба В. Про локалізацію Угорського урочища і Угорської брами у давньому Києві // Історико-географічні дослідження в Україні. 2005. Вип. 8.
- Аскольдова могила: українське християнство крізь віки / Упоряд.: о. І. Онишкевич, Н. Пуряєва. Київ, 2015.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Аскольдова могила // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аскольдова могила (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.06.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
