Меленський, Андрій Іванович
Меле́нський, Андрі́й Іва́нович (1766, м. Москва, тепер РФ — 13.01.1833, м. Київ, тепер Україна) — архітектор, представник класицизму, перший головний архітектор м. Києва (1799–1829), автор низки споруд у м. Києві.
|
Меленський, Андрій Іванович | |
|---|---|
| Народження | 1766 |
| Місце народження | Москва |
| Смерть | 13.01.1833 |
| Місце смерті | Київ |
| Місце поховання | Щекавицьке кладовище |
| Місце діяльності | Україна |
| Напрями діяльності | архітектура |
Життєпис
Народився у сім’ї офіцера. Освіту отримав у м. Москві: у Кам’яному приказі (1775–1780) і в Експедиції кремлівського будівництва (1780–1785) під керівництвом архітекторів В. Баженова і М. Казакова (1738–1812; тепер Росія). З листопада 1785 до травня 1787 працював у команді архітектора К. Бланка (1728–1793; тепер Росія) на спорудженні Катерининського палацу в м. Москві. 1787–1792 працював у Кабінеті її Величності з будівництва палаців у м. Санкт-Петербурзі під керівництвом архітектора Дж. Кваренгі. 1793 відряджений до західних областей України, приєднаних до Російської імперії після Другого поділу Речі Посполитої (див. Поділи Польщі). Проєктував адміністративні будівлі для міст Житомира і Кам’янця-Подільського, орієнтовно з 1796 був волинським губернським архітектором. Від 29.06.1799 до 07.03.1829 служив керівником креслярні при канцелярії київського генерал-губернатора. З 1804 мав чин надвірного радника. Його обов’язки відповідали повноваженням міського архітектора, тому Меленського вважають першим головним архітектором м. Києва. На цій посаді вирішував містобудівні питання (перепланування міста, відбудова його після пожежі 1811, розпланування нових вулиць, перспективи територіального розвитку тощо), проєктував і забезпечував контроль за зведенням понад 50 нових будинків, займався реставрацією і реконструкцією старовинних споруд (церков, дзвіниць тощо). Мав власний будинок на вулиці Хоривій на Подолі, збудований за своїм проєктом. 1829 за станом здоров’я залишив службу й працював як приватний архітектор. 1831 подав клопотання про призначення пенсії.
Помер у м. Києві й похований на Щекавицькому кладовищі. Могилу з надгробком у вигляді піраміди знищено за радянської доби.
Творчість
Працював як архітектор і містобудівник (див. Містобудування). 1803–1809 взяв участь у розробленні генерального плану м. Києва, який скориговано після великої пожежі Подолу 1811. З 1812 керував післяпожежними переплануванням на засадах регулярності (з використанням проєкту В. Гесте) і забудовою Подолу, а також розплануванням і забудовою нових кварталів в інших частинах міста. При ньому з трьох окремих частин м. Києва — Верхнього міста, Подолу й Печерська — утворено єдине місто, нову головну вулицю якого, згідно з ідеєю Меленського, прокладено по дну Хрещатої долини (тепер вулиця Хрещатик). Виконані Меленським містобудівні заходи визначили сучасне розпланування історичного центру міста. За його пропозиціями прокладено нові важливі магістралі, зокрема вулицю Олександрівську (тепер Михайла Грушевського) та Васильківське шосе (тепер вулиця Велика Васильківська).
Архітектурна творчість Меленського збагатила м. Київ творами архітектури в стилі високого класицизму: 1803–1806 на початку Хрещатика біля теперішньої Європейської площі збудовано перший міський театр (не збережено); 1809–1810 на Печерську біля Маріїнського палацу — корпус присутствених місць (не збережено); 1812–1817 тюремний замок на Печерську, а також особняки, крамниці, монастирські келії, церкви, дзвіниці тощо. 1815–1817 реконструював старий Контрактовий будинок на вулиці Покровській на Подолі, а також збудував 1815–1817 Новий контрактовий будинок на Контрактовій площі за проєктом В. Гесте; там само 1828 перебудував Гостиний двір.
Багато працював над фіксацією та збереженням старовинних київських споруд: виконав обмірні кресленики Маріїнського палацу, споруд Києво-Печерської лаври та інших монастирів. Реставрація і реконструкція, перебудови й надбудови старовинних споруд за проєктами Меленського надали їм нових архітектурних рис й уможливили збереження їх як об’єктів архітектурної спадщини. Це: церква Успіння Богородиці Пирогощі, бурса на вулиці Набережно-Хрещатицькій, дзвіниці Видубицького, Братського, Флорівського монастирів тощо. 1825 на підставі археологічних досліджень вперше запропонував відбудувати Десятинну церкву. Після пожежі 1810 допомагав архітектору І. Кедріну (1776 — після 1834; тепер Україна) відбудовувати споруди Межигірського Спасо-Преображенського монастиря.
Усім архітектурним творам Меленського властиві людяний масштаб, тонка деталізація архітектурних форм, гармонійність з природним середовищем, відсутність імперської помпезності (характерної вади російського класицизму); завдяки цьому його будівлі створюють психологічно комфортне для людини середовище й близькі до української національної традиції.
Серед робіт Меленського (усі у м. Києві):
- генеральні плани м. Києва 1803, 1806, 1809, 1811;
- церква Миколи Доброго на Подолі 1800–1807 (не збережено);
- «Нижній пам’ятник Хрещення Русі», встановлений на відзначення повернення м. Києву Магдебурзького права 1802–1808;
- будинок Стрельбицького на вулиці Покровській 1808;
- Миколаївська церква на Аскольдовій могилі 1809–1810;
- церква Різдва Христового 1810–1814 (не збережено; відбудовано 2002–2005)
- Хрестовоздвиженська церква «що на Кожум’яках» 1811;
- дзвіниця церкви Спаса на Берестові 1813–1814;
- відбудова після пожежі Києво-Братського Богоявленського монастиря (дзвіниці, крамниць, братського корпусу, будинку ігумена, трапезної, поварні з келіями, спорудження нового академічного корпусу) 1815–1826;
- відбудова після пожежі Флорівського Вознесенського монастиря з будівництвом нових споруд: 8 корпусів келій, будинку ігумені, нової трапезної, Воскресенської лікарняної церкви, огорожі та надбудова дзвіниці 1818–1832;
- надбудова четвертого ярусу дзвіниці Видубицького монастиря 1829–1833.
|
Визнання
12.10.2011 у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці ім. В. Г. Заболотного відбулися Восьмі Заболотнівські читання «Роль особистості в архітектурі України: Меленський Андрій Іванович (1766–1833) — перший головний архітектор Києва (1799–1829)». Презентовано дослідження про Меленського та оприлюднено пропозицію про створення у м. Києві Музею архітектора А. Меленського (не реалізовано).
Від 2017 у Голосіївському районі м. Києва є вулиця Андрія Меленського.
Література
- Дегтярев М. Киевский городской архитектор А. И. Меленский (1763–1838) // Строительство и архитектура. 1989. № 2. С. 17–19.
- Тимофієнко В. Меленський Андрій Іванович // Зодчі України кінця XVIII — початку ХХ століть: Біографічний довідник. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 1999. С. 246–248.
- Виноградова М., Кальницький М., Малаков Д. та ін. Головні та міські архітектори Києва 1799–1999. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування ; Головкиївархітектура, 1999. 35 с.
- Виноградова М. Садиба Андрія Меленського у Києві // Культурна спадщина Києва: дослідження та охорона історичного середовища. Київ : АртЕк, 2003. С. 124–131.
- Дегтярёв М. Культовое зодчество архитектора Меленского А. И. // БудМайстер. 2013. № 1. С. 5–7.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Меленський, Андрій Іванович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Меленський, Андрій Іванович (дата звернення: 6.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.02.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
