Церква Миколи Доброго в Києві
Це́рква Мико́ли До́брого в Ки́єві — втрачений об’єкт архітектурної спадщини, Україна.
Мурована церква з окремо зведеною дзвіницею містилася на Подолі біля підніжжя Старокиївської гори на вулиці Покровській, 8 навпроти Покровської церкви. Споруди були архітектурною домінантою в забудові, створюючи неповторний колорит цієї частини Києва.
Зміст
Історична довідка
Дерев’яну церкву на цьому місці звів козацький гетьман С. Кішка наприкінці 16 ст. на знак подяки св. Миколаю за визволення з турецького полону. При церкві було облаштовано шпиталь для старих і убогих, від чого походить її найменування. У 1651 церква згоріла. 1662 була відбудована. На початку 18 ст. знову згоріла (зайнялася від удару блискавки). 1706– 1716 поряд спорудили муровану церкву з такою ж дзвіницею. 1718 будівлі було пошкоджено пожежею. Архітектор І. Григорович-Барський 1781 реконструював дзвіницю; церкву, що перебувала в аварійному стані, розібрали 1799. На її місці коштом київського купця Н. Сухоти 1800–1807 збудували нову муровану церкву в стилі класицизму за проектом першого міського архітектора м. Києва А. Меленського. Після пожежі 1811 храм відновлено і встановлено іконостас, створений за проектом А. Меленського. 1855 під керівництвом протоієрея Т. Сухобрусова виконано розписи (монументальний розпис) в інтер’єрі. 1885–1886 церкву відремонтовано. Влада її закрила 1934 і знищила 1935. На місці храму збудовано шкільний корпус (тепер ліцей «Поділ» № 100 на вулиці Покровській, 4–8). Дзвіниця церкви Миколи Доброго (вул. Покровська, 10) збереглася і є пам’яткою архітектури національного значення.
Характеристика
Квадратна в плані церква мала одну масивну гранчасту баню на восьмигранному світловому підбаннику. Головний фасад акцентував чотириколонний портик тосканського ордера з трикутним фронтоном. Баню фланкували дві циліндричні вежі-дзвіниці, прикрашені спареними колонами іонічного ордера й увінчані сферичними банями. Фасадні площини були рустовані (див. Руст). В інтер’єрі значну мистецьку цінність становив класицистичний іконостас.
Значення
Церква Миколи Доброго була пам’яткою київської елітарної архітектури початку 19 ст. у стилі класицизму, одним з найкращих творів А. Меленського. Мала історико-меморіальну цінність. Її втрата суттєво збіднила архітектурне середовище Києво-Подолу, який тепер є Державним історико-архітектурним заповідником «Стародавній Київ».
Додатково
У церкві Миколи Доброго 1903–1934 служив настоятелем професор Київської духовної академії протоієрей О. Глаголєв (від 2019 священномученик). 1913 обвінчав М. Булгакова, сина свого приятеля О. Булгакова, з його дружиною Т. Лаппа (1892–1982; Росія). У романі М. Булгакова «Біла гвардія» О. Глаголєв згаданий під власним іменем.
Цитата
Ф. Ернст:
"У середині церкви чудовий, овальний у плані іконостас суто класичного стилю, один з найкращих творів Меленського."(Цит. за: Київ: Провідник / За ред. Ф. Ернста. Харків : Савчук О. О., 2019. С. 569)
Література
- Шероцкий К. Киев. Киев : С. В. Кульженко, 1917. С. 198–200.
- Геврик Т. Втрачені архітектурні пам`ятки Києва. 2-ге вид. Нью-Йорк : Український музей, 1987. С. 32–33.
- Вечерський В. Втрачені об’єкти архітектурної спадщини України. Київ : Науково-дослідний інститут теорії і історії архітектури та мистецтвознавства, 2002. С. 87.
- Київ: Провідник / За ред. Ф. Ернста. Харків : Савчук О. О., 2019. 802 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Церква Миколи Доброго в Києві // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Церква Миколи Доброго в Києві (дата звернення: 1.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.10.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів