Архітектурна спадщина
Архітекту́рна спа́дщина — частина культурної спадщини людства, сукупність матеріальних (речовинних) і нематеріальних предметів, властивостей, відносин, що історично формувалися в процесі архітектурної діяльності.
Характеристика
Матеріальну частину архітектурної спадщини становлять містобудівні системи, будівлі і споруди, антропогенні ландшафти, пам’ятки архітектури, містобудування, монументального мистецтва, археології тощо; нематеріальну — фаховий досвід (знання, уміння, навички), теоретичні погляди, концепції, ідеї та ін., які накопичені культурою народу (традиції, звичаї тощо), зафіксовані у текстовій, графічній або будь-якій іншій формі (архітектурні трактати, книги, проєкти тощо), уособлені в суспільних структурах (проєктні, наукові та навчальні інститути, спілки архітекторів, урбаністів, дизайнерів та ін. фахові організації).
У вузькому розумінні архітектурна спадщина — це сукупність пам’яток та об’єктів нерухомої культурної спадщини за видом «архітектура», відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» (2000).
Питання охорони і збереження архітектурної спадщини на міжнародному рівні регулюються Конвенцією про охорону архітектурної спадщини Європи, яку Україна ратифікувала у 2006.
Найкращі взірці архітектурної спадщини людства представлені у Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зокрема від України об’єкти:
- «Київ: собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі»;
- «Києво-Печерська лавра» (див. Софійський собор у Києві; Софійський монастир у Києві; Софія Київська, Національний заповідник; Києво-Печерська лавра);
- «Львів — ансамбль історичного центру» (див. Львова історичний центр);
- «Резиденція митрополитів Буковини і Далмації в Чернівцях»;
- «Античне місто Херсонес Таврійський і його хора» у м. Севастополі (див. Херсонес Таврійський та його хора);
- Дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі і України.
Збереження архітектурної спадщини є основою і джерелом спадкоємного розвитку архітектури та необхідною передумовою соціокультурного поступу кожної нації. Воно здійснюється шляхом охорони історичних поселень, територій, архітектурних пам’яток, включення матеріальних елементів архітектурної спадщини в сучасне містобудування, підтримки і розвитку функціонування суспільних структур, що забезпечують збереження в часі фахової архітектурної культури.
Галерея
Джерела
- Про охорону культурної спадщини: Закон України № 1805-III від 08.06.2000 // Відомості Верховної Ради України. 2000. № 39. Ст. 333. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14.
- Державний реєстр нерухомих пам'яток України. URL: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/officialcategory?cat_id=244910406
Література
- Вечерський В. Архітектурна спадщина // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Вечерський В. В. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 34–35.
- Вечерський В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. 300 с.
- Жовква О. І. Архітектурна спадщина. Окремі питання охорони культурної спадщини // Містобудування та територіальне планування. 2019. Вип. 69. С. 133–146.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Архітектурна спадщина // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Архітектурна спадщина (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.02.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів