Архітектурна спадщина

Архітекту́рна спа́дщина — частина культурної спадщини людства, сукупність матеріальних (речовинних) і нематеріальних предметів, властивостей, відносин, що історично формувалися в процесі архітектурної діяльності.

Мозаїчне зображення собору св. Марка у м. Венеції станом на 11 ст. у консі порталу на західному фасаді собору св. Марка у Венеції. Фото В. Вечерського
«Альбертінський» план м. Відня з околицями, 1430, на якому зображено міста Відень і Пресбург (тепер Братислава).
Фото В. Вечерського

Характеристика

Матеріальну частину архітектурної спадщини становлять містобудівні системи, будівлі і споруди, антропогенні ландшафти, пам’ятки архітектури, містобудування, монументального мистецтва, археології тощо; нематеріальну — фаховий досвід (знання, уміння, навички), теоретичні погляди, концепції, ідеї та ін., які накопичені культурою народу (традиції, звичаї тощо), зафіксовані у текстовій, графічній або будь-якій іншій формі (архітектурні трактати, книги, проєкти тощо), уособлені в суспільних структурах (проєктні, наукові та навчальні інститути, спілки архітекторів, урбаністів, дизайнерів та ін. фахові організації).

У вузькому розумінні архітектурна спадщина — це сукупність пам’яток та об’єктів нерухомої культурної спадщини за видом «архітектура», відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» (2000).

Питання охорони і збереження архітектурної спадщини на міжнародному рівні регулюються Конвенцією про охорону архітектурної спадщини Європи, яку Україна ратифікувала у 2006.

Найкращі взірці архітектурної спадщини людства представлені у Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зокрема від України об’єкти:

Збереження архітектурної спадщини є основою і джерелом спадкоємного розвитку архітектури та необхідною передумовою соціокультурного поступу кожної нації. Воно здійснюється шляхом охорони історичних поселень, територій, архітектурних пам’яток, включення матеріальних елементів архітектурної спадщини в сучасне містобудування, підтримки і розвитку функціонування суспільних структур, що забезпечують збереження в часі фахової архітектурної культури.

Галерея

Джерела

  1. Про охорону культурної спадщини: Закон України № 1805-III від 08.06.2000 // Відомості Верховної Ради України. 2000. № 39. Ст. 333. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14.
  2. Державний реєстр нерухомих пам'яток України. URL: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/officialcategory?cat_id=244910406

Література

  1. Вечерський В. Архітектурна спадщина // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Вечерський В. В. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 34–35.
  2. Вечерський В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. 300 с.
  3. Жовква О. І. Архітектурна спадщина. Окремі питання охорони культурної спадщини // Містобудування та територіальне планування. 2019. Вип. 69. С. 133–146.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Архітектурна спадщина // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Архітектурна спадщина (дата звернення: 2.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
23.02.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶