Баженов, Василь Іванович
Баже́нов, Васи́ль Іва́нович (рос. Баженов, Василий Иванович; 12.03.1738, с. Дольське, тепер Малоярославецького району Калузької області, Російська Федерація — 13.08.1799, м. Санкт-Петербург, тепер Російська Федерація) — архітектор, представник класицизму, автор архітектурних пам’яток у м. Москві й околицях.
|
Баженов, Василь Іванович (Баженов, Василий Иванович) | |
|---|---|
| Народження | 12.03.1738 |
| Місце народження | Калузька область |
| Смерть | 13.08.1799 |
| Місце смерті | Санкт-Петербург |
| Alma mater | Московський державний університет імені М. В. Ломоносова, Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури й архітектури імені І. Ю. Рєпіна |
| Напрями діяльності | архітектура |
Зміст
Життєпис
Народився в сім’ї дячка парафіяльної церкви, котрого перевели причетником до придворної церкви Святого Іоанна Предтечі, відтак родина переїхала до м. Москви. Мав хист до малювання, тому 1751 Д. Ухтомський (1719–1775) узяв на навчання в свою архітектурну школу. Навчався 1755–1758 в Імператорському Московському університеті (тепер Московський державний університет імені М. В. Ломоносова); перевівся в Імператорську академію мистецтв (тепер Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна), де викладач архітектури С. Чевакінський (1713–1779) призначив його помічником на спорудженні дзвіниці Микільського морського собору у м. Санкт-Петербурзі.
1760 Баженов отримав звання гезеля архітектури (помічника архітектора), чин прапорщика і 09.09.1760 разом з А. Лосенком виїхав на навчання до м. Парижа, Франція. Це були перші пенсіонери Імператорської академії мистецтв, направлені за кордон.
1760–1762 навчався в архітектора Ш. де Ваї (1730–1798), отримавши в м. Парижі 1762 диплом архітектора.
1762–1764 вивчав архітектурну спадщину Італії в містах Римі, Генуї, Пізі, Флоренції, Пармі, Венеції.
1765 повернувся до м. Санкт-Петербурга, де влаштував резонансну виставку своїх проєктів. З 1767 працював архітектором Артилерійського відомства у чині капітана.
1768 направлений у м. Москву для перебудови Московського кремля та інших архітектурних робіт, очоливши Експедицію будівництва Великого кремлівського палацу. За його проєктом зруйновано забудову 15–17 ст., частину кремлівських мурів і башт уздовж набережної р. Москви й розпочато спорудження палацу, припинене 1773 у зв’язку із загрозою руйнування кремлівських соборів.
З 1775 проєктував палацовий комплекс підмосковної садиби Царицино, через архітектурну символіку Катерина ІІ наказала його знести (виконано частково). Опальний Баженов 1785 пішов у відставку, зосередившись на виконанні приватних замовлень — проєктів панських садиб, будинків і церков. 1790 намагався створити приватну мистецьку школу в м. Москві. 1792 як масон (див. Масонство) був під слідством у справі М. Новікова (1744–1818). Тоді ж на запрошення великого князя Павла Петровича (майбутнього Павла І) став головним архітектором м. Гатчини (тепер Ленінградська область, РФ) й розпочав проєктування резиденції майбутнього імператора — Михайлівського (Інженерного) замку в м. Санкт-Петербурзі, насиченого масонською символікою.
1799 як віце-президент Імператорської академії мистецтв організував створення «Увража російської архітектури» — першої збірки графічної інформації про визначні архітектурні споруди на теренах Російської імперії (не завершено у зв’язку зі смертю Баженова).
Творчість
Баженов є ключовою постаттю в розвитку російського класицизму, засновником його московської школи. Проєктуючи громадські, сакральні й цивільні будівлі, запровадив у російську архітектуру новаторську на той час монументальну стилістику високого класицизму, запозичену з Франції. Проєкт Великого кремлівського палацу (не реалізовано) справив вплив на формування містобудівних (див. Містобудування) принципів класицизму, що позначилося на переплануванні більшості міст Російської імперії наприкінці 18 — першій половині 19 ст. Для сучасників несамовитий проєкт палацу в чужих для Москви формах греко-римської класики, що мав зайняти усю територію знесеного Московського кремля, за величиною і пишністю перевершивши усе, відоме від часів Римської імперії до Версаля Людовика XIV, символізував повний розрив із московською провінційністю і зухвалий прорив Росії у цивілізоване європейське майбутнє. Водночас Баженов є родоначальником романтизму в російській архітектурі, поєднуючи в своїх творах класицизм із неоготикою та традиційними для Москви та її околиць національними формами зодчества 17 ст.
Діяльність
- Проєкт Смольного інституту в м. Санкт-Петербурзі, 1767 (не реалізовано);
- Великий кремлівський палац у м. Москві, 1768–1773 (не реалізовано);
- будинок Долгова в Москві, 1770;
- палацовий комплекс у садибі Царицино, тепер м. Москва, 1775–1785, збереглися окремі споруди;
- будинок Пашкова у м. Москві, 1783–1787;
- дзвіниця і трапезна церкви Ікони Божої Матері «Всіх скорбящих радість» на вул. Великій Ординці у м. Москві, 1783–1791;
- Вознесенська церква і садибний будинок І. Орлова у с. Головкіно, тепер Старомайнського району Ульяновської області, 1785 (не збережено);
- Михайлівський (Інженерний) замок у м. Санкт-Петербурзі 1792–1797; реалізовано проєкт, переопрацьований архітектором Вінченцо Бренна (1747–1820; Італія—Росія).
Визнання
1762 отримав найвищу нагороду Паризької академії — Римський приз.
1764 обраний членом Римської академії Святого Луки, Флорентійської і Болонської академій.
З 1765 — академік Імператорської академії мистецтв, з 26.02.1799 — її віце-президент.
З 1796 — дійсний статський радник із правом спадкового дворянства.
Додатково
Вважають, що саме Баженов залучив до масонства спадкоємця, великого князя Павла Петровича, що викликало гнів Катерини ІІ.
Сучасники вважали баженовський проєкт Великого кремлівського палацу протиприродним, і саме це викликало у них найбільше захоплення. Поет Г. Державін свою оду «На случай разломки Московского Кремля для построения нового дворца…» (1770) завершив закликом: «Баженов! Начинай, уступит естество». (Цит. за кн.: Чернов Е. Г., Шишко А. В. Баженов. Москва : Академия архитектуры СССР, 1949. С. 45).
Цитата
Переклад:
«Неспокійний, вічно бентежний дух, великий і немічний водночас, то сміливий і зухвалий, піднесений на запаморочливі висоти, то раптом безсилий, зігнутий під вагою тягаря, котрий то злинає примхою долі на вершини слави, то стрімголов летить донизу, принижений, осміяний, забутий — чи не є він справжнім героєм ненаписаної ще трагедії великого стилю! Геніальний невдаха, котрий у висліді майже сорокарічної полум’яної праці не лишив нам жодного довершеного твору…»
Оригінал:
«Беспокойный, вечно мятущийся дух, великий и немощный в одно и то же время, то смелый и дерзкий, восходящий на головокружительные высоты, то вдруг бессильный, сгибающийся под тяжестью ноши, то вздымаемый прихотью судьбы на вершины славы, то стремглав летящий вниз, униженный, осмеянный, забытый — это ли не подлинный герой ненаписанной еще трагедии большого стиля! Гениальный неудачник, в результате почти сорокалетней пламенной работы не оставивший нам ни одного совершенного создания…»Цит. за : Грабарь И. Э. Василий Иванович Баженов // История русского искусства : в 6 т. Москва : И. Кнебель, 1914. Т. 3. С. 336. Переклад В. В. Вечерського.
Література
- Грабарь И. Э. Василий Иванович Баженов // История русского искусства : в 6 т. Москва : И. Кнебель, 1914. Т. 3. С. 325–336.
- Чернов Е. Г., Шишко А. В. Баженов. Москва : Академия архитектуры СССР, 1949. 160 с.
- Василий Иванович Баженов (1737–1799) // Василенко Е. В. Деятели искусств России. Москва : Дом Cлавянской книги, 2010. С. 450–456.
- Великие архитекторы : в 68 т. Москва : Комсомольская правда; Директ-Медиа, 2016. Т. 39: Василий Иванович Баженов. 72 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Баженов, Василь Іванович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баженов, Василь Іванович (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.11.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
