Місто

Мі́сто — форма поселення, населений пункт, значний за розмірами, чисельністю й щільністю населення, зайнятого переважно у неаграрних сферах діяльності.

Античне грецьке місто Пантікапей (тепер м. Керч, АР Крим, Україна).
Графічна реконструкція В. Толстікова
Давньоруське місто Переяслав.
Графічна реконструкція Г. Логвина
Пізньосередньовічне місто Львів.
За В. Долинським
Ренесансне місто Жовква.
Графічна реконструкція М. Бевза
Ранньомодерне місто Рига (тепер Латвія).
Зображення 17 ст.
Київ у 1651 р.
Малюнок А. ван-Вестерфельда

Місто є історично конкретною соціально-просторовою формою існування суспільства. Населення міста формами життя і повсякденної діяльності об’єднане у певну соціально-територіальну спільноту.

Історична довідка

Місто як форма поселення виникло внаслідок суспільного розподілу праці, тобто відокремлення ремесла від сільського господарства і зосередження обміну в руках певної суспільної групи. Найстародавніші відомі науці міста з’явилися на Близькому Сході:Чатал-Гуюк (7500 до н. е., тепер Туреччина), Єрихон (6800 до н. е., тепер Палестина), Сузи (5500 до н. е., тепер Іран), Урук (3300 до н. е., тепер Ірак), Троя (3000 до н. е., тепер Туреччина), Мілет (3 тисячоліття до н. е., тепер Туреччина), Єрусалим (2800 до н. е., тепер Ізраїль), Мемфіс (2500 до н. е., тепер Єгипет), Вавилон (1800 до н. е., тепер Ірак). Найстародавнішим містом Давньої Індії є Хараппа (4000 до н. е., тепер Пакистан), Китаю — Сіань (1000 до н. е.), АмерикиТеотіуакан (500 до н. е., тепер Мексика). До найстародавніших міст Європи належать Афіни й Рим (з 7 ст. до н. е.). Найбільшим античним (див. Античність) містом був Рим, середньовічним — Константинополь (тепер м. Стамбул, Туреччина).

Більшість давніх міст були багатодільними, з акрополем (цитаделлю) у центрі на пагорбі й укріпленим власне містом довкола, до якого прилягали неукріплені передмістя. Цитадель була резиденцією правителя та/або сакральним центром з храмовим комплексом. Центром міста був торговельний майдан.

На території України найстародавнішими містами (з 6 ст. до н. е.) є античні грецькі Пантікапей (тепер м. Керч, Автономна Республіка Крим), Херсонес (тепер м. Севастополь), Тіра (тепер м. Білгород-Дністровський), Ольвія (тепер Очаківський район Миколаївської області). Найголовнішими містами Давньої Русі були Київ, Чернігів, Переяслав, Володимир, Галич, Новгород-Сіверський. У пізньому середньовіччі провідними містами України були Львів, Кам’янець-Подільський, Луцьк. Ренесансними містами в Україні є Жовква і Броди. З добою Козаччини пов’язане заснування і розбудова у 17 ст. міст Харкова, Сум, Ізюма, Охтирки, Лебедина, Чигирина, Батурина, Глухова. Містами епохи класицизму 18–19 ст. є Дніпро, Кропивницький, Миколаїв, Одеса, Херсон. За радянської доби засновано міста Енергодар (1970), Нововолинськ (1951), Нову Каховку (1952), Прип’ять (1970); за доби незалежності розбудовано м. Славутич, засноване 1986.

Характеристика

Місто відрізняється від села високим ступенем різноманітності та інтеграції трудової діяльності (виробничої та невиробничої). Тут сконцентровано багато галузей народного господарства — промисловість, наука, культура, інформація, внаслідок чого міста стали центрами науково-технічного і соціального поступу. У поєднанні з розвинутою соціальною та інженерною інфраструктурою це обумовило формування у містах специфічного міського способу життя, який у процесі урбанізації поширюється на все більшу кількість населених пунктів, серед них і й сільських. Місто зазвичай є адміністративним, торговельним, промисловим, культурним центром певного регіону.

Міста розрізняють:

  • за профілем їх містоутворювальної бази (добувна і обробна промисловість, наукові, навчальні, культурні, рекреаційні, транспортні та інші центри);
  • за ступенем складності структури народногосподарського комплексу (монофункціональні, поліфункціональні);
  • за історико-культурним потенціалом (місцевого, регіонального, національного, світового значення);
  • за величиною: найбільші (понад 500 тисяч мешканців), значні (250—500 тисяч), великі (100—250 тисяч), середні (50—100 тисяч), малі (до 50 тисяч).

Станом на 2022 у світі 557 міст із населенням понад 1 мільйон осіб; найбільшими містами світу є Токіо, Делі, Шанхай, Сан-Паулу, Мехіко, Каїр, Дакка, Мумбаї, Пекін, Осака з населенням від 37 до 19 мільйонів осіб.

В Україні переважають міста малі й середні, які здебільшого є центрами адміністративних районів. Великі й значні міста є центрами областей і Автономної Республіки Крим. Найбільші міста — Київ, Харків (обидва — з населенням понад 1 мільйон осіб), Дніпро, Донецьк, Львів, Одеса.

Література

  1. Дьомін М. Місто // Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 73.
  2. Вечерський В. Спадщина містобудування України: Теорія і практика історико-містобудівних пам'яткоохоронних досліджень населених місць. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 2003. С. 5–21.
  3. Wilson B. Metropolen. Die Weltgeschichte der Menschheit in den Städten. Frankfurt am Main : S. Fischer, 2022. 592 s.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Місто // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Місто (дата звернення: 9.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
18.12.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶