Енергодар
Енергода́р — місто у Василівському районі Запорізької області України.
|
Енергодар (Енергодар) | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Запорізька область |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 52 |
| Територія (кв.км.) | 63,9 |
Зміст
Географічне положення
Розташоване в південній частині України, на лівому березі Каховського водосховища на р. Дніпрі (в нижньому Придніпров’ї).
Відстань до столиці м. Києва — бл. 685 км, до обласного центру м. Запоріжжя ― 120 км.
Територія — 63,9 км2.
В адміністративних межах Енергодару розташовані 2 об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення — ландшафтні заказники «Водянські кучугури» площею 825 га та «Іванівський бір» — 797,3 га, що становить 25,5 % території населеного пункту та 75,7 % ― держлісфонду міста.
Історична довідка
1969 ухвалено рішення про будівництво Запорізької державної районної електростанції (ДРЕС) і нового міста-супутника.
Початком будівництва найбільшої в країні Запорізької ДРЕС, нині теплової електростанції, і поселення для працівників станції вважають 12.06.1970. У цей день будівельники на чолі з інженером Р. Хенохом (1926–2004; тепер Російська Федерація) заклали перший гранітний камінь на одному з піщаних пагорбів, так званих Іванівських кучугур, на землях тодішнього Кам’янсько-Дніпровського району (ліквідовано 2020).
Назву «Енергодар» селище енергетиків отримало 23.11.1972 (на той час як селище міського типу).
14.08.1985 Енергодар із 50-тисячним населенням отримав статус міста обласного значення.
Населення
Загальна кількість населення — 52 887 осіб (2021, оцінка).
Склад населення за етнічними групами (2001, перепис): українці (57,1 %), росіяни (39,8 %), білоруси (0,8 %), інші національності (2,3 %). Українську мову вважають рідною 37,81 %, російську — 61,69 % населення (2001, перепис).
Клімат
Клімат помірно-континентальний із малосніжною холодною зимою та спекотним посушливим літом. Середньорічна температура повітря порівняно висока, становить +9,7ºС. Середня температура січня — –5º С, липня — +22ºС. Період із температурою понад +10ºС триває більш ніж 170 днів на рік.
Господарство
Енергетика та промисловість
Визначальною галуззю економіки міста є промисловість, яка складається з унікального енергогенерувального комплексу двох найбільших в Європі станцій: Відокремленого підрозділу «Запорізької АЕС» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”» та Відокремленого підрозділу Запорізької ТЕС АТ «ДТЕК Дніпроенерго». За час свого існування дві електростанції досягли сумарного виробітку в 1 трильйон кВт/год електроенергії. Енергетики Енергодара виробляють 20 % усієї електроенергії України. Початок енергетичному комплексу поклало будівництво 4-х блоків по 300 тис. кВт кожен першої черги Запорізької ДРЕС і 3-х блоків потужністю по 800 тис. кВт другої черги.
Енергетичний потенціал нового гіганта склав 3600000 кВт і став одним із найбільших у Європі. Поточно-швидкісним методом будівництва менш ніж за 3 роки було введено в експлуатацію першу чергу електростанції, а у вересні 1977 завершено будівництво Запорізької ДРЕС.
Рішення про будівництво Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС) ухвалене 1978. Від 1979 вона стала головною будовою серед атомних електростанцій, які зводили за уніфікованим проектом.
Для будівництва атомної станції споруджено завод нестандартного обладнання та трубопроводів і завод спеціальних будівельних конструкцій. 1981 почав роботу завод великопанельного домобудування, який постачав панелі для будівництва житла. У зв’язку з будівництвом ЗАЕС він збільшив потужності. 01.04.1980 покладено перший кубометр бетону у фундамент реактора першого енергоблоку.
У кінці 1982 розпочато монтаж реактора першого енергоблоку ЗАЕС. Уперше у вітчизняному енергобудуванні здійснено складання купола реактора на землі та його встановлення краном за один підйом.
1983 будівництво ЗАЕС було оголошено Всесоюзною ударною комсомольською будовою. 21.12.1984 почав працювати енергоблок № 1 ЗАЕС. Три наступні блоки вводили в експлуатацію щорічно. 1989 запущено 5-й, а 1995 ― останній, 6-й енергоблок. Станом на 2022 ЗАЕС — найбільша в Європі, її встановлена потужність — 6000 Мвт.
В Енергодарі працюють також компанії: Приватне підприємство «Енхол», Відокремлений підрозділ «Атоменергомаш», ТОВ «Велич» та провідне комунальне підприємство «Підприємство комунальної власності».
Транспорт
У місті діє річковий порт, автовокзал, залізничний вокзал. В Енергодарі починається автошлях Р37 до м. Василівки.
Наука, освіта, культура
Наука та освіта
У місті освітні послуги надають 11 дошкільних, 4 позашкільні та 10 загальноосвітніх навчальних закладів, із них: 3 — загальноосвітні школи, 1 — ліцей, 1 — гімназія, 5 — навчально-виховних комплексів, у структурі яких є колегіум, фізико-математична школа, дошкільні групи, міжшкільний навчально-виробничий комбінат.
Культура та мистецтво
Культурні потреби населення міста задовольняють дитячі музична та художня школи, художній виставковий зал, централізована бібліотечна система з пʼяти бібліотек, Палац культури «Сучасник», Культурно-діловий центр управління соціальних програм ВП «Запорізька АЕС».
Міський Палац культури «Сучасник» розташований у спеціально обладнаному приміщенні, має великий зал на 700 місць, малий зал на 150 місць. У закладі діє 15 колективів художньої самодіяльності та 10 клубів за інтересами, працює міський музей історії Запорізької ТЕС.
Від 20.12.2002 в Культурно-діловому центрі управління соціальних програм ВП «Запорізька АЕС» діє музей ЗАЕС. Основне завдання — пропаганда історії будівництва та експлуатації ЗАЕС, традицій трудового колективу, виховання молоді на прикладі життя та діяльності ветеранів. Музей сприяє формуванню громадської думки про необхідність подальшого розвитку атомної енергетики в України.
Від 1992 в Енергодарі щодва роки у травні проходив міжнародний театральний фестиваль «Добрий театр». На сцені Палацу культури «Сучасник» виступали театральні колективи з Німеччини, Франції, Швейцарії, Румунії, Латвії. Головний приз фестивалю — «Срібний дзвіночок» за найдобріший спектакль.У 2014 війна обірвала цю фестивальну традицію.
В Енергодарі режисерка Ірина Громозда зняла серіал «Схованки» (2019).
2019 та 2022 громадська організація «Україночка» проводила в Енергодарі регіональний фестиваль вертепів «Весела коляда».
2022 гурт «Танок на майдані Конго» презентував пісню «Енергодар», присвячену тим, хто опинився в окупації.
Архітектура
Енергодар має незвичайну планувальну структуру. На відміну від інших міст, тут в одних територіальних межах розташовані і житлові райони, і величезна промислова, і зелена зони. Така забудова є характерною для деяких міст-атомоградів 1970-х–1980-х.
Паралельно з будівництвом об’єктів промислового призначення зростала інфраструктура міста. Перший житловий будинок, розташований на розі проспекту Будівельників і вулиці Комсомольської (нині — Молодіжна), було введено в експлуатацію в грудні 1970. У 1971 збудовано першу школу та дитячий садок. Незабаром відкрили поштове відділення і «Торговий центр». До осені 1972 приміщення міської котельні було переобладнано під кінотеатр «Іскра». 1974 завершено будівництво лікарняного комплексу: лікарні, поліклініки та водогрязелікарні. У лісі розбито парк культури і відпочинку (1975). Уведено в дію річковий порт, залізничний вокзал та автовокзал. Зведено будівлі нових середніх шкіл, дитячої художньої школи, розширено мережу дитячих дошкільних закладів, а для організації дозвілля жителів збудовано молодіжний центр, спортивний комплекс, плавальний басейн, художній виставковий зал.
Важливим рекреаційним об’єктом є набережна каналу з оригінальним архітектурним вирішенням і прогулянковою зоною. Вода Каховського водосховища підведена впритул до міста. На каналі облаштовано набережну довжиною бл. 2 км з закладами громадського харчування, виставковими залами, закладами торгівлі.
Спорт
1971 за сприяння заслуженого тренера України В. Манзулі (1946–2006; Україна) створено Енергодарську школу боксу. Її випускниками стали 25 майстрів спорту, 3 майстри спорту міжнародного класу, 1 заслужений майстер спорту України, більш ніж 200 кандидатів у майстри спорту і понад півтори тисячі спортсменів масових розрядів.
При Запорізькій ДРЕС 1974 було організовано секцію вітрильного спорту. У травні наступного року вона здобула статус яхт-клубу, на базі якого, з огляду на реорганізацією Українського парусного союзу, 2000 було утворено Енергодарську міську вітрильну федерацію, зареєстровано «Навчальний яхтовий центр». Енергодарські спортсмени беруть участь у багатьох обласних і республіканських вітрильних змаганнях, є учасниками та призерами змагань у Болгарії, Туреччині, Греції.
Спортивна інфраструктура міста надає можливість займатися 32 видами спорту, зокрема боксом, футболом, легкою атлетикою, волейболом, веслуванням на байдарках і каное, плаванням та ін. У місті функціонують спортивно-оздоровчий комплекс, плавальний басейн та водноспортивна база ВП «Запорізька АЕС», міський стадіон «Старт», Центр туризму, краєзнавства і спорту, Клуб юних моряків. У місті проводять спортивні змагання, турніри, чемпіонати. Щорічними є турнір з боксу, присвячений пам’яті В. Манзулі, Всеукраїнські змагання з веслування на байдарках і каное на кубок ЗАЕС, перший етап Чемпіонату України з мотоциклетного кросу, регата на кубок ВП ЗАЕС, регата пам’яті В. Черевичного, етап чемпіонату області з вітрильного спорту, регата «Кубок Каховського моря», відкрита першість міста з плавання, національний турнір із вільної боротьби серед юнаків та дівчат пам’яті капітана-лейтенанта С. Логінова, національний турнір з міні-футболу «Кубок ВП Атоменергомаш», Чемпіонат України з міні-футболу серед юнаків та ін.
У місті регулярно організовують спортивні заходи серед учнів загальноосвітніх шкіл. Одним із таких є Спартакіада учнів, яка передбачає 10 видів змагань: баскетбол, футбол, волейбол серед дівчат та юнаків, легка атлетика, шахи, настільний теніс, міні-футбол та змагання допризовної молоді. У спартакіаді щорічно беруть участь близько 4,5 тис. осіб. Щорічною є спартакіада ВП «Запорізька АЕС» із 17 видів спорту: міні-футбол, нарди, баскетбол, жим штанги, легка атлетика, шашки, пляжний волейбол, перетягування канату, настільний теніс, гирі, плавання, волейболу, міні-футбол ветерани та ін.
Російсько-українська війна
Під час Революції гідності енергодарці проводили мітинги підтримки Євромайдану, організовували флешмоби, вшановували загиблих майданівців.
Початок російсько-української війни (2014) суттєво не позначився на Енергодарі — місто, розташоване за 300 км від окупованого тоді м. Донецька, надалі мирно функціонувало і розвивалося.
Після повномасштабного вторгнення (24.02.2022) війська РФ підступили до Енергодару вже 27.02.2022; у місті працювали російські диверсійно-розвідувальні групи, метою яких було прорватися на стратегічні об’єкти.
01.03.2022 бої з російськими окупантами на підступах до Енергодару вели військовослужбовці Національної гвардії України і Збройних сил України. Ворог зосередив близько 90 одиниць військової техніки біля с. Дніпровки (Василівський район). Із наміром зупинити просування колони російських військ у місто енергодарці упродовж 01–02.03.2022 масово виходили до блокпостів на трасі.
03.03.2022 в Енергодар рухалася військова колона РФ зі ста одиниць важкої техніки. Російські війська намагались захопити ЗАЕС, їм протистояли бійці Національної гвардії України і Територіальної оборони. Зранку 04.03.2022 на території станції внаслідок ворожих обстрілів виникла пожежа. Окупанти не допустили до гасіння підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Третій енергоблок було від’єднано від єдиної енергосистеми. Росіяни захопили майданчик ЗАЕС. Під час ворожого штурму загинули троє українських військових.
09.03.2022 розпочали евакуацію жителів Енергодару до Запоріжжя. На той час усередині ЗАЕС перебувало 500 російських військових і 50 одиниць важкої техніки. Окупанти чотири дні утримували працівників станції у заручниках.
Енергодарці проводили масові демонстрації протесту проти окупації, зокрема 09.03.2022, в день народження Т. Шевченка. Наприкінці березня у соціальних мережах жителів заклика́ли до проведення мирної акції протесту: вдома опівдні увімкнути Гімн державний; однак енергодарці з українськими прапорами масово вийшли до Палацу культури «Сучасник» і заспівали Гімн разом.
14.03.2022 російські військові підірвали кілька боєприпасів на майданчику ЗАЕС поряд із руїнами навчально-тренувального центру та енергоблоку № 1.
02.04.2022 близько 700 жителів міста вийшли на мирну акцію в знак протесту проти викрадення першого заступника міського голови Івана Самойдюка (якого росіяни утримували в полоні до 16.02.2023). Окупанти розігнали мітингувальників світлошумовими гранатами, сльозогінним газом і автоматними чергами. 02.04.2022 унаслідок вибухів зазнали поранень четверо енергодарців. 08.04.2022 російські війська захопили будівлю Укртелекому та винесли звідти все обладнання.
30.04.2022 в Енергодарі почали вводити в обіг рублі російські.
Напередодні Дня Перемоги (09.05.2022) окупанти відбирали у містян паспорти, змушували виходити на парад для створення масовки перед російськими ЗМІ.
22.05.2022 партизани на вулиці Курчатова підірвали колаборанта — голову окупаційної адміністрації Андрія Шевчика разом із охороною. 23.05.2022 окупанти увірвались до помешкання співробітника енергоремонтного підрозділу ЗАЕС Сергія Швеця — ветерана антитерористичної операції на Сході України, і розстріляли його з автоматичної зброї. Постраждалому дивом вдалось вижити після важких численних ран і виїхати згодом із міста.
На початку червня окупанти вирішили провести часткову ротацію кадрів, бо російські військові почали звикати до місцевих жителів і співчувати енергодарцям.
Окупанти неодноразово нехтували правилами ядерної безпеки, загрожуючи надзвичайною ситуацією на ЗАЕС. 13.07.2022 близько 10:00 у забороненій для польотів зоні неподалік ядерного об’єкта був зафіксований рух гелікоптера вогневої підтримки Ка-52 повітряно-космічних сил РФ, який скинув невідомий предмет на один із корпусів учбово-тренувального центру атомників перед промисловим майданчиком ЗАЕС.
14.07.2022 загарбники розмістили на території ЗАЕС важке озброєння, ракетні комплекси, які використовували для обстрілів правобережжя р. Дніпро, Нікопольського і Апостолівського районів.
17.07.2022 окупанти захопили і вивезли у невідомому напрямку начальника служби охорони навколишнього середовища ЗАЕС Ігоря Квашніна. Відтоді викрадення містян і працівників ЗАЕС набуває катастрофічних масштабів. Зі спальних районів Енергодару російські загарбники обстрілювали міста Нікополь і Марганець.
У серпні 2022 ворог знову здійснював обстріли ЗАЕС із села Водяного, готуючи провокації під українським прапором. Артилерійські удари росіян пошкодили перший блок насосної станції цеху теплових і підземних комунікацій, частково зруйнували пожежну частину, що відповідає за безпеку ЗАЕС. Також у результаті ворожих обстрілів відбулося займання лісу і трави на прилеглих територіях.
31.08.2022 міський голова Енергодару Дмитро Орлов повідомив, що внаслідок обстрілів армії РФ пошкоджено будівлю міської ради: частково зруйнований фасад та один із поверхів. Росіяни зробили там склад військової техніки та оформили самопроголошену адміністрацію окупаційної влади.
За словами начальника Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України К. Буданова (обіймає посаду з 05.08.2020) Сили спеціальних операцій тричі намагалися звільнити Енергодар і ЗАЕС. У серпні 2022 українські спецпризначенці на човнах перетнули Каховське водосховище в районі Енергодару із метою створення на лівому березі плацдарму для подальшого звільнення Енергодару і ЗАЕС, але не змогли закріпитися і вимушено відступили. Бійці ГУР іще двічі намагалися висадитись на лівому березі. Під час третьої спроби росіяни підігнали танки до самого берега, через що спецоперація українських спецназівців знову зірвалася. Проте росіяни так і не наважилися підключити ЗАЕС до своєї енергосистеми.
Ворог облаштував у місті близько десяти катівень (станом на 2023).
За час окупації в Енергодарі залишилася лише п’ята частина населення (станом на 2024). Окупанти не раз проводили повну інвентаризацію житлового фонду, зламували порожні квартири, формуючи «базу народного житла».
Підрив Каховської ГЕС імені П. С. Непорожнього (06.06.2023) став додатковою загрозою для ЗАЕС (небезпека порушення функціонування систем охолодження).
За даними МАГАТЕ (листопад, 2023), на окупованій російськими загарбниками ЗАЕС стався витік борованої води з теплоносія першого контуру у контур вторинного охолодження одного з парогенераторів реакторного блоку № 5 (див. Атомна електростанція). Експертів МАГАТЕ в січні 2024 не пустили до реакторного залу енергоблоку ЗАЕС, який перебував у режимі «холодного зупину». У лютому 2024 експерти МАГАТЕ відвідали тимчасово окупований Енергодар з метою оцінити наслідки атаки 14.02.2024 безпілотного літального апарата (БпЛА). Оскільки рештки БпЛА заздалегідь прибрали, команда з МАГАТЕ не змогла підтвердити, чи були наявні пошкодження безпосередньо пов’язані з атакою БпЛА. Російські окупанти не полишають намірів штучно створити техногенну катастрофу, ситуація на станції надалі загрозлива, ЗАЕС залишається окупованою РФ (станом на 2024).
Персоналії
У Енергодарі нагодилися: веслувальниця, багаторазова чемпіонка Європи та світу Л. Бабак, бронзовий призер Літніх Олімпійських ігор 2000 В. Сидоренко.
Додатково
Є кілька версій появи назви міста. Згідно з першою, її придумав хлопчик з м. Кам’янки-Дніпровської. За іншою, найменування вибрали внаслідок експериментування з назвами Енергодар, Світлодар та подібними.
В Україні вийшла художня книга письменника Петра Кралюка «Королівський гамбіт», заснована на розповідях очевидців про подій в Енергодарі у перший рік окупації: масовий мирний мітинг проти захоплення міста; спротив, який чинили енергодарці на блокпосту; захоплення Енергодара і ЗАЕС; перші дні окупації; потужний обстріл міста окупантами 01.09.2022, коли на ЗАЕС уперше прибула делегація МАГАТЕ; катування і тортури людей, які відмовлялися йти на співпрацю з ворогом.
Література
- Енергодар: місто нестримної енергії. URL.: https://www.ukrainer.net/enerhodar/
- Почтєв А. Упритул всадили близько десятка куль, але він не здався. Страшна й героїчна історія працівника Запорізької АЕС // Вікна. 2022. URL: https://vikna.tv/istorii/rozpovidi/uprytul-vsadyly-blyzko-desyatka-kul-ale-vin-ne-zdavsya-strashna-j-geroyichna-istoriya-praczivnyka-zaporizkoyi-aes/
- Черевата Г. В тимчасово захопленому Енергодарі окупанти утримують в неволі близько ста цивільних людей — Орлов // Суспільне. Новини. 2023. URL: https://suspilne.media/625647-v-timcasovo-zahoplenomu-energodari-okupanti-utrimuut-v-nevoli-blizko-sta-civilnih-ludej-orlov/
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2021. Київ : Державна служба статистики України, 2019. 50 с. URL: http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2021/zb_chuselnist%202021.pdf
- План дій сталого енергетичного розвитку та клімату міста Енергодара до 2030 року // Енергодарська міська рада. 2021. URL: https://www.en.gov.ua/strategchna-ekologchna-ocnka/plan-dy-stalogo-energetichnogo-rozvitku-ta-klmatu-msta-energodara-do-2030-roku
- Енергодаська міська рада (офіційний сайт). URL: https://www.en.gov.ua/
- Місто, яке дарує енергію // Енергодарська міська рада. URL: https://www.en.gov.ua/files/upload/Енергодар буклет.pdf
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Енергодар // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Енергодар (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 31.05.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
