Апостолівський район

Герб
Прапор

Апо́столівський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця Дніпропетровської області України. Ліквідовано 2020.

Географічне положення

Розташований на півдні Дніпропетровської області.

Межує на заході із Широківським районом, на сході — із Нікопольським районом, на півночі — із Криворізьким районом і Софіївським районом, на півдні — із Високопільським районом і Нововоронцовським районом.

На сході омивається Каховським водосховищем.

Адміністративний поділ

У підпорядкуванні — створенні у 2015 чотири об’єднані територіальні громади: Апостолівська (центр — м. Апостолове); Грушівська (центр — с. Грушівка); Зеленодольська (центр — м. Зеленодольськ); Нивотрудівська (центр — с. Нива Трудова).

У районі налічується два міста районного значення: Апостолове й Зеленодольськ, а також 37 сільських населених пунктів.

Загальна територія — 1 380 км2.

Адміністративний центр — м. Апостолове.

Історична довідка

Про заселення території нинішнього Апостолівського району від найдавніших (палеоліт — енеоліт) часів свідчать пам’ятки археологічні й історичні, зокрема ямної культурно-історичної спільноти, катакомбної культурно-історичної спільноти, інгульської археологічної культури, скіфської культури, черняхівської культури тощо. Упродовж багатьох століть на цих землях господарювали кочовики (див. Кочівництво) — скіфи, сармати, печеніги, половці.

У першій половині 16 ст. територія належала Запорозькій Січі. Була частиною Великого степового кордону. Лише від середини 17 ст. район почав набувати вигляду сучасних юридичних кордонів, котрі остаточно були сформовані наприкінці 18 ст.

Після радикальної реформи за схемою губерніяокруграйонсільська рада 07.03.1923 був створений Криворізький округ, що складався із 13 районів, серед яких був і Апостолівський район. Його територія тоді становила 81 219 десятини, а населення — 34 672 особи.

Після створення Дніпропетровської області 1932 він увійшов до її складу.

Під час Другої світової війни в період окупації (1941–1943) входив до Криворізького земельного повіту Дніпропетровської генеральної округи.

Остаточно сучасний вигляд території Апостолівського району був сформований 1959, після приєднання частини територій Сталінського району.

Ліквідований 2020 унаслідок адміністративно-територіальної реформи. Тепер частина новоутвореного Криворізького району.

Природа

Рельєф і корисні копалини

Належить до Причорноморської низовини. Рельєфу властиві низькі рівнини, що перетинають тераси річок, пласкі водорозділи із западинами-подами.

На території району виявлено запаси таких корисних копалин: руди марганцеві (Федорівське родовище); боксит; глина; кварц; вугілля буре; граніт (Токівське, Підстепнянське, Жовтокам’янське родовища) і вапняк (Мар’янське родовище).

Ґрунти

Домінують степові (див. Степ) ландшафти із плодючими чорноземами, з малим умістом гумусу й темно-каштановими (див. Ґрунти каштанові) ґрунтами. По балках і схилах — лучно-чорноземні й лучно-чорноземні глибокосолонцюваті ґрунти.

Річки

Територією району протікають мілководні річки, що належать до басейну р. Дніпро, зокрема Базавлук із притоками; проходить канал Дніпро — Кривий Ріг.

Тут налічується чотири водосховища загальною площею водного дзеркала 1 828,5 га; 6 річок загальної довжини 117,6 км; 154 ставки із загальною площею водного дзеркала 1 075,1 га.

Клімат

Клімат помірно континентальний із порівняно прохолодною зимою та спекотним літом.

Середньорічна температура від +7 до +9 °С. Найхолодніший місяць — січень (від -6 до -4 °С), найтепліший — липень (від +21 до +23 °С).

Середньорічна кількість атмосферних опадів становить 400–480 мм, близько ⅔ випадає в теплий період року

Рослинний і тваринний світ

Флора та фауна типові для степової природної зони.

Поширені дуб (39,7 % площі лісів), біла акація (39,3 %), береза, тополя. Трапляються глід, магалебська вишня, клен татарський, свидина, бузина, в'яз, різні види верб, дика груша, ясен, жостір фарбувальний, жостір ламкий, терен колючий. Присутні види рослин, які охороняються: осот сірий, ломикамінь трипальчастий, льонок великохвостий, ластовень проміжний, рябчик руський, рожа бліда (уразливі); валеріана російська, маршанція поліморфна, ефедра двоколоса, рястка Буше, деревій тонколистий (рідкісні); аспленій, костянець волосовидний, ковила українська, лисонасінник омановидний, серпій сухоцвітий, кольраушія паросткова, солодка щетиниста (такі, що зникають); астрагал скручений (зниклий).

Біля невеликих ставків, у балках водяться коловодні птахи; у степу — заєць сірий, заєць білий, лисиці, сліпаки, тхір степовий, тхір лісовий.

На кам’янистих ділянках мешкають популяції різних видів плазунів: гадюка степова, полоз жовточеревий. Рідкісні види комах трапляються серед жуків, метеликів, прямокрилих, перетинчастокрилих, клопів, бабок.

У річках водяться раки, карасі, плітки, верховодки, краснопірка, окуні й щука звичайна, на ділянках зі швидкою течією — в’язь. Занесено до Червоної книги України такі види, як махаон, подалірій, гадюка степова, лунь степовий, канюк степовий, тхір степовий, сліпак подільський.

Діє орнітологічний заказник природний місцевого значення «Заплава річки Базавлук» поблизу с. Грушівки, що входить до Кам’янського прибережно-річкового комплексу — ландшафтного заказника загальнодержавного значення в Україні.

Населення

Загальна кількість населення — 53 427 осіб, густота — 38,7 осіб/км2 (2019, оцінка).

Склад населення за етнічними групами (2001, перепис): українці (86,2 %), росіяни (10,7 %), білоруси (1,4 %), євреї (0,01 %), вірмени (0,2 %) та інші.

Згідно даним Головного управління статистики у Дніпропетровській області на 01.01.2017 р., розподіл за віковими групами: 0–15 років — 18,6 %, 16–59 років — 61,5 %, 60 і більше років — 19,9 %. За статевими групами: чоловіки (46 %), жінки (54 %).

Українську мову вважали рідною 86,6 % мешканців, російську — 12,5 %, білоруську — 0,3 %, вірменську — 0,1 % тощо.

Станом на 2020 діяли релігійні громади Української православної церкви, Християн віри євангельської, Християнська пресвітеріанська церква, Адвентистів сьомого дня (див. Адвентизм). Понад 90 % вірян православні; впливовими також є протестантські течії.

Населення зменшується. Станом на 2019 природне скорочення становило 494 особи, міграційне — 424 особи. Рівень урбанізації — 50,1 % (2019, оцінка). Найбільші міста (2019, оцінка) — Апостолове (13 592 особи) та Зеленодольськ (13 217 осіб).

Господарство

Промисловість

Апостолівський район, Криворізька теплова електростанція

Підприємства Апостолівського району виробляють електроенергію, теплову енергію, гранітні блоки, розпушувачі та культиватори, запчастини до сільськогосподарських машин, будівельні матеріали, готові корми для тварин.

Криворізька теплова електростанція в м. Зеленодольську — найбільша електростанція Дніпропетровської області, третя за потужністю ТЕС України.

2020 тут функціонували ДП «Токівський гранітний кар’єр» (с. Токівське, добування декоративного й будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди й глинистого сланцю), ПАТ «Апостолівський комбікормовий завод» (с. Нива Трудова), ТОВ «Виробниче об’єднання Гранімпекс» (с. Токівське, різання, оброблення й оздоблення декоративного й будівельного каменю), ПП «Промтекс» (м. Апостолове, будівництво).

Сільське господарство

У Апостолівському районі вирощують зернові культури, соняшник, картоплю, овочі й баштанні культури (перець, цибуля, огірки, томати, помідори, кавуни, баклажани). Розводять свиней, корів домашніх, овець і кіз, свійських птиць. ДП Шовкорадгосп «Апостолівський», «Апостолівське підприємство по племінній справі у тваринництві» налічує 25 фермерських господарств.

Сфера послуг

Діє промислово-продовольчий ринок на 137 торгових місць у м. Зеленодольську; крамниця «Візит»; супермаркети «Вулик»; ТОВ «АТБ-Маркет», ТОВ «Український Ритейл» («Брусничка»).

Тут працюють торговельні комплекси «Торговий дім», «Міленіум», «Віконт», «Люкс», «Лілія» (м. Апостолове), стаціонарні й мобільні офіси надання адміністративних послуг населенню.

Апостолівський район — один із перших районів на Дніпропетровщині від 2000-х, у якому започатковано сільський зелений туризм. Від 2015 розроблено кілька туристичних маршрутів, зокрема: «Чханівськими стежками», «Вихована війною», «Подорож у просторі та часі» (скіфська доба). Через територію с. Кам’янки прокладено туристичний маршрут від церкви Успіння Пресвятої Богородиці в с. Михайло-Заводське через геологічну пам’ятку — каньйон на р. Кам’янці біля с. Токівського та ландшафтний заказник.

Транспорт

У м. Апостоловому розташовано вузлову залізничну станцію «Апостолове». Через територію району проходить автошлях національного значення H23, який з’єднує міста Кропивницький, Кривий Ріг і Запоріжжя.

Наука, освіта, культура

Наука та освіта

Станом на 2020 в районі функціонувало 25 закладів дошкільної освіти; 26 закладів загальної середньої освіти; два заклади професійно-технічної освіти.

Культура та мистецтво

Діють Народний музей історії Апостолівського району (м. Апостолове; 1968); Історично-краєзнавчий музей (с. Грушівка, 1984),; Музей бойової і трудової слави (с. Нива Трудова; 1984); Музей історії (с. Запорізьке; 1985); Музей історії (с. Мар’янське; 1987).

Тут також відбувається Всеукраїнський фестиваль дитячо-юнацької творчості «Зеленодольський зорепад».

Спорт

Працює Апостолівська ДЮСШ (м. Апостолове). Функціонують спортивні комплекси:

  • «Енергетик» (м. Зеленодольськ; баскетбол, волейбол, футбол, футзал, теніс настільний, шахи, атлетика легка, гребля на байдарках і каное, скеледром, тренажерний зал);
  • «Нива» (с. Нива Трудова; баскетбол, волейбол, футбол, футзал, настільний теніс, шахи, легка атлетика, тренажерний зал).

Діють футбольний, волейбольний і баскетбольний майданчики, зокрема при Зеленодольському професійному ліцеї та Апостолівському центрі підготовки та перепідготовки робітничих кадрів, та в підпорядкуванні місцевих відділів освіти.

Література

  1. Апостолівський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Гол. ред. П. Т. Тронько. Київ, 1969. Т. 4: Дніпропетровська область; Музеї Дніпропетровської області / Упоряд.: Н. І. Капустіна, В. М. Бекетова. Дніпропетровськ, 2006. С. 113–141.
  2. Геральдика Дніпропетровщини. Офіційні символи територіальних та муніципальних утворень. Історичні нариси / Авт.-упоряд.: В. М. Бекетова, О. Є. Потап. Дніпропетровськ, 2012; Жарінова Н. М., Колесник О. С., Кочергін І. О. та ін. Пам’ятки історії та культури Апостолівського району (за матеріалами ≪Зводу пам’яток історії та культури України≫). Дніпропетровськ, 2016.
  3. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2016. Київ, 2016. Статистичний збірник: Дніпропетровщина у цифрах у 2016 році / За ред. І. В. Данилової. Дніпропетровськ, 2017. URL: http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2016/zb_nas_15.pdf
  4. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2019. Київ, 2019. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/06/zb_chnn2019.pdf

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Апостолівський район // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Апостолівський район (дата звернення: 27.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
28.06.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶