Марганцеві руди
Ма́рганцеві ру́ди, манганові руди — природні мінеральні утворення, що містять Манган у таких сполуках і концентраціях, за яких їхнє промислове використання технічно можливе й економічно доцільне.
Зміст
Історична довідка
Марганцеві руди почали застосовувати наприкінці 18 ст. для виготовлення фарб і медичних препаратів.
Промислове використання марганцю для легування сталі розпочалося у 19 ст., що обумовило промислове видобування і переробку марганцевих руд.
1856 виробник сталі Р. Ф. Мюшет (1811–1891; Велика Британія) використав манган для покращення здатності сталі, виробленої методом Бессемера. 1882 Р. Е. Гедфілд (1858–1940; Велика Британія) розробив міцну зносостійку сталь, що містить приблизно 12 % марганцю. 1875 феромарганець уперше виплавлено у доменній печі. Виплавку в електричних печах почали 1890. Чистий манган отримали шляхом електролізу в 1930-х фахівці Гірничого бюро США; його комерційне виробництво налагоджено 1941.
У липні 1883 геолог, гірничий інженер В. Домгер (1851–1885; тепер Росія) склав геологічну карту регіону, який охоплював Південь України (13 000 кв. верст у Верхньодніпровському і Катеринославському повітах Катеринославської губернії, а також Херсонському та Олександрійському повітах Херсонської губернії та по лінії Катерининської залізниці). У процесі системних геологорозвідувальних робіт Домгер виявив у оголеннях берегів р. Солоної (притока р. Базавлук) виходи марганцевої руди на поверхню. Проведено дослідження рудного пласта протяжністю 7 верст і виконано хімічні аналізи проб руди, які довели наявність промислового родовища марганцю. Повідомлення про це Домгер опублікував 1884 у виданні «Вісті Геологічного комітету» (рос. «Вестник Геологического комитета»), що засвідчило його пріоритет у відкритті родовища. У липні 1885 закладено першу штольню «Надія», що показала наявність великих запасів високоякісної марганцевої руди. У грудні 1885 запрацював перший рудник «Покровські марганцеві копальні» (тепер Дніпропетровська область, Україна). Виробництво значно розширено в 1950-х із початком відкритого видобутку карбонатних руд у м. Орджонікідзе (тепер Покров).
Характеристика
Хімічний склад
Відомо близько 160 мангановмісних мінералів. Основні з них за вмістом Мангану (%): гаусманіт (72), брауніт (69), манганіт (62,5), піролюзит (63,2), вернадит (44–52), псиломелан (45–60), родоніт (32–41), родохрозит (47,8), манганокальцит (7–25), олігоніт (23–32).
Найбільш шкідлива домішка — Фосфор, який має тісний фізико-хімічний зв’язок із мінералами Мангану і практично повністю переходить у товарні концентрати, призначені для феросплавного виробництва. Добавка феросплавів із підвищеним умістом фосфору в процесі виплавки сталі робить її крихкою за низьких температур.
Різновиди
Розрізняють оксидні, карбонатні, оксидно-карбонатні марганцеві руди.
Основні промислові руди — о к с и д н і (містять піролюзит, псиломелан, криптомелан, манганіт, гаусманіт, брауніт, голандит, коронадит, біксбіїт, нсутит, бернесит, тодорокіт та інші).
Підлегле значення мають к а р б о н а т н і руди (містять кальцієвий родохрозит, манганокальцит, кутнагорит та інші). Силікатні, переважно кварц-родоніт-бустамітові та спесартинові руди, як правило, містять підвищену кількість кремнезему, механічно важко збагачувані, тому їхнє використання утруднене. Більше значення мають їхні окиснені різновиди.
За генезисом родовища марганцевих руд поділяють на осадові, вулканогенні, метаморфізовані, родовища кори вивітрювання.
Осадові родовища розділяють на власне осадові вулканогенно-осадові (припадає близько 50–75 % запасів марганцевих руд усіх континентів) і вулканогенно-осадові. Серед вулканогенних родовищ виділяють гідротермальні і контактово-метасоматичні.
Серед родовищ кори вивітрювання виділяють залишкові накопичення і продукти їхнього локального перевідкладення (типу латеритів, глибокого вилуговування) та інфільтраційні утворення.
Розташування родовищ. Запаси
Світовий видобуток наприкінці 20 — на початку 21 ст. становив 20–25 млн т на рік. Загальні світові запаси марганцевих руд — 15 млрд т (2021). Перспективне джерело марганцевих руд — залізо-марганцеві конкреції на дні Тихого, Індійського та Атлантичного океанів.
Розподіл родовищ нерівномірний. Частки світових промислових запасів марганцевих руд наприкінці 20 ст.: Україна (42,2 %), Південно-Африканська Республіка (19,9 %), Казахстан (7,3 %), Габон (4,7 %), Австралія (3,5 %), Китай (2,8 %), Росія (2,7 %).
Геологічна служба США 2021 повідомила, що Південно-Африканська Республіка, Бразилія, Австралія, Габон, Індія та Китай зробили переоцінку своїх запасів і значно збільшили їх. У світі продовжують виявляти великі родовища марганцевої руди. Так, 2020 у м. Нью-Брансвіку (Канада) виявлено родовище, оцінене в 194 млн т руди.
За оцінкою Геологічної служби США (2021), загальні світові запаси марганцевих руд становлять 1 500 млн т, зокрема: Австралія — 270, Бразилія — 270, Китай — 54, Габон — 61, Гана — 13, Індія — 34, Казахстан — 5 (у перерахунку на концентрат), Південно-Африканська Республіка — 640, Україна — 140 (у перерахунку на концентрат). Частку України в загальних запасах оцінено приблизно у 10 %.
Видобування і переробка
Видобування марганцевих руд здійснюють переважно відкритим способом із використанням високопродуктивних екскаваторів. Збагачують гравітаційними, гравітаційно-магнітними методами і флотацією. Отримані концентрати марганцевих руд розрізняють за сортами залежно від умісту Мангану — вищі сорти містять 45–49 %.
За оцінкою Геологічної служби США (2021), у світі загалом видобувають 20 млн т марганцевих руд, зокрема: Австралія (3,3), Бразилія (0,4), М᾽янма (0,25), Китай (1,3), Кот-д᾽Івуар (0,5), Габон (3,6), Грузія (0,19), Гана (0,64), Індія (0,6), Казахстан (0,16; у перерахунку на концентрат), Малайзія (0,36), Мексика (0,2), Південно-Африканська республіка (7,4), Україна (0,67; у перерахунку на концентрат), В᾽єтнам (0,12), інші країни (0,26).
Марганцеві руди в Україні
За даними Державної служби геології та надр України, станом на 2021 за обсягом загальних запасів марганцевих руд Україна займає у світі друге місце після Південно-Африканської Республіки, за підтвердженими запасами — перше. Державний баланс запасів корисних копалин України врахував запаси марганцевих руд Нікопольського (східна та західна частини), Федорівського та Великотокмацького родовищ. Станом на 01.01.2021 загальна кількість становить: балансові, за категоріями А+В+С1 — 2 162 832,5 тис. т, С2 — 197 272,9 тис. т, позабалансові 57 862,2 тис. т. Окрім природних осадових родовищ марганцю, Державний баланс врахував запаси техногенного родовища «Шламосховище імені Максимова» із запасами марганцевого шламу 5 159,5 тис. т.
Головні запаси (близько 2,28 млрд т) зосереджено у Нікопольському басейні (33 %) і Великотокмацькому родовищі (67 %). Великотокмацьке родовище наприкінці 20 ст. законсервовано. За якісним складом марганцеві руди України поділяють на оксидні, карбонатні та змішані. Найбагатші — оксидні руди (вміст Mn 37–45 %), запаси обмежені (20 % від загальної кількості). Найбільші запаси мають карбонатні руди з умістом Mn 29–31 %, але процес їхнього збагачення більш затратний.
Головні рудні мінерали (вміст Mn 72–73 %) — псиломелан, брауніт, піролюзит, манганіт, родохрозит.
На початку 21 ст. проводили пошуки оксидних і оксиднокарбонатних марганцевих руд в інших районах Українського кристалічного щита; найбільш перспективними вважають межиріччя Дніпра й Інгульця, Інгулу та Інгульця.
Література
- Гурський Д. С. Металічні корисні копалини // Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. Металічні і неметалічні корисні копалини : в 2 т. Київ : Центр Європи, 2006. Т. 1. 785 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2007. Т. 2. 670 с.
- Мінеральні ресурси України: Щорічник. Київ : ДНВП «Геоінформ України», 2021. 270 с.
- Mineral Commodity Summaries 2022. Reston : U.S. Department of the Interior ; U.S. Geological Survey, 2022. 206 p. URL: https://pubs.usgs.gov/periodicals/mcs2022/mcs2022.pdf
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Марганцеві руди // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Марганцеві руди (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.04.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
