Інгулець
Інгуле́ць — річка в Кіровоградській, Дніпропетровській, Херсонській та Миколаївській областях України, права притока Дніпра.
|
Інгулець | |
|---|---|
| Витік | Кропивницький район |
| Гирло | Дніпро (річка) |
| Довжина (км) | 551 |
| Площа басейну (кв.км) | 13 700 |
| Середня витрата (куб.м/с) | 7,5 - 8,8 |
| Тип живлення | переважно снігове |
| Основні притоки | Висунь, Саксагань |
| Протікає через території | Україна |
| Міста на березі | Кривий Ріг, Олександрія (місто), Снігурівка |
Характеристика
Витік. Гирло
Витік розташований біля с. Топила Кропивницького району Кіровоградської області. Впадає в Дніпро двома рукавами біля с. Садового Херсонського району Херсонської області.
Протяжність
Довжина — 551 км, площа басейну — 13 700 км².
Напрям і характер течії
Протікає по Придніпровській височині територією Кіровоградської та Дніпропетровської областей, у нижній течії — Причорноморською низовиною в межах Миколаївської та Херсонської областей. Нижче с. Микільського Херсонського району утворює лиман завширшки до 1 км і впадає в Дніпро за 45 км від його гирла двома рукавами. Загальний напрям течії — південний.
Верхів’я річки є низкою озероподібних або болотистих плес, що з'єднуються між собою лише під час весняного водопілля або після сильних злив. Річкова долина у верхній течії трапецієподібна, завширшки до 1 км.
У середній течії (поблизу Кривого Рогу) тече у скелястих берегах, є багато перекатів, порожистих ділянок. Русло має ширину 25–30 м, глибину — 1,7 м. У нижній течії долина терасована (3–4 тераси), завширшки до 5 км, заплава шириною до 1,5 км. Трапляються заболочені ділянки, солончаки. Русло дуже звивисте: від витоку до гирла утворює понад 50 меандрів. Падіння річки — 175 м. Похил річки: 1,2 м/км у верхній течії, 0,32 м/км в пониззі.
Водний режим
Інгулець — типова рівнинна річка з високим весняним водопіллям та низькими літньою і зимовою меженями. Основний річковий стік формується у верхній частині басейну (80 %). Стік зарегульований Олександрійським (Войнівським), Іскрівським та Карачунівським водосховищами. Коефіцієнт зарегульованості — 81 %. Швидкість течії річки на плесах незначна, на перекатах — 0,2–0,5 м/с. Середньорічна витрата води у річці біля Кривого Рогу — 7,5 м3/с, біля с. Могилівки Криворізького району — 8,5 м³/с. Річка замерзає в грудні, скресає в березні. Максимальна температура води влітку сягає 25–27 °С. Середньорічна мінералізація води Інгульця вище Кривого Рогу — 983 мг/дм3 (уміст хлоридів — 123 мг/дм3, сульфатів — 354 мг/дм3); на відстані 1 км нижче міста — 1 408 мг/дм3 (уміст хлоридів — 287 мг/дм3, сульфатів — 392 мг/дм3). Хімічний склад води сульфатно-гідрокарбонатний кальцієво-магнієвий.
Тип живлення
Природне живлення річки переважно снігове.
Притоки
Ліві: Березівка, Зелена, Жовта, Саксагань, Кобильна.
Праві: Бешка, Бокова, Верблюжка, Висунь.
Найбільші притоки — Висунь (195 км) та Саксагань (144 км).
Тваринний світ
Іхтіофауна Інгульця — до 30 видів риб. Видовий склад зменшується з віддаленням від гирла Інгульця вгору за течією річки. Трапляються: краснопірка, плітка, верховодка, карась, лящ, щука, окунь, чехоня, товстолоб, сом.
Водогосподарський комплекс
Потреба води Криворізького залізорудного басейну перевищує водоносність Інгульця. З метою забезпечення водопостачання 1988 було споруджено канал Дніпро — Інгулець, траса якого бере початок біля м. Світловодська, закінчується в Олександрійському водосховищі (об’єм 7 млн м3) у верхів’ї Інгульця. Об'єм подачі води каналом — 1 003 млн м3/рік.
Нижче за течією стік Інгульця регулюють двома водосховищами — Іскрівським (корисний об’єм 31 млн м3) та Карачунівським (29,2 млн м3).
У пониззі розташовано головну насосну станцію Інгулецької зрошувальної системи (біля м. Снігурівки Миколаївської обл.), яка закачує значні обсяги річкової води для подачі на зрошувані масиви Миколаївської і Херсонської областей.
Екологічні проблеми
Видобуток залізної руди у Криворізькому залізорудному басейні (Кривбасі) триває близько півтора століття. Технологічно видобуток проводять шахтним та кар'єрним способами, під час якого відкачують супутні підземні води (40 млн м3 на рік). Близько 70–75 % цього обсягу може бути задіяно в оборотному циклі водопостачання гірничорудних підприємств. Решту зворотних вод (11–12 млн м3) необхідно відводити у водойми-накопичувачі зворотних вод для тимчасової акумуляції та наступного скиду в Інгулець у міжвегетаційний період. Екологічна проблема полягає у тому, що шахтні та кар’єрні води мають високу мінералізацію (десятки грамів на кубічний дециметр), що значно перевищує цю характеристику для прісних річкових вод (до 1,0 г/дм3).
Основна водойма-накопичувач
Основну водойму-накопичувач зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу розташовано у балці Свистунова на південь від Кривого Рогу за 3,5 км від Інгульця (повний об’єм — 12,2 млн м3, рекомендований — 7,8 млн м3, площа — 216 га).
Мінералізація води у водоймі-накопичувачі — 30–3 г/дм3, хлоридно-натрієвий склад (хлоридів —17,5–19,0 г/дм3, Натрію — 10,2 г/дм3), твердість — 64–80 мг-моль/дм3, водневий показник рН=8,4-8,7.
Ємність водойми-накопичувача у балці Свистунова не дозволяє прийняти та акумулювати весь обсяг зворотних вод гірничорудних підприємств, тому з метою недопущення його переповнення виникла необхідність у щорічному впровадженні заходів зі скиду надлишків зворотних вод в Інгулець. Щорічним розпорядженням Кабінету Міністрів України затверджено регламент скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в Інгулець. Державне агентство водних ресурсів України щорічно затверджує регламент промивання та екологічного оздоровлення Інгульця, яке здійснюють після скиду зворотних вод.
Схема скидання надлишків зворотних вод та промивання Інгульця
Від 2010 запроваджено таку схему скидання надлишків зворотних вод та промивання:
- в осінньо-зимовий період (листопад — лютий) відбуваються скиди надлишку зворотних вод з водойми-накопичувача у балці Свистунова в Інгулець нижче Карачунівського водосховища, з якого в цей час здійснюються попуски води для розбавлення зворотних вод (до мінералізації бл. 4 г/дм3);
- для компенсації цих попусків в русло річки через канал Дніпро — Інгулець подають дніпровську воду для накопичення в Карачунівському водосховищі, а після припинення скидів шахтних вод починається процес промивання русла Інгульця з метою зниження мінералізації річкової води до рівня прісної за рахунок попусків води з Карачунівського водосховища (березень — жовтень),
Недоліки схеми скидання зворотних вод
У розпорядженні Кабінету Міністрів України стосовно скиду надлишків зворотних вод зазначено, що протягом квітня — жовтня вміст хлоридів у воді Інгульця на гідрологічному посту с. Андріївки Криворізького району не повинен перевищувати гранично допустимої концентрації (ГДК) 350 мг/дм3.
Але дані моніторингу свідчать, що від серпня у воді Інгульця спостерігається тенденція до збільшення вмісту хлоридів (іноді до 1 000–2 000 мг/дм3), що значно перевищує встановлені норми ГДК і може негативно впливати на екологічний стан річки та зрошуваних земель. На думку експертів, вирішення цієї екологічної проблеми полягає не у щорічному промиванні Інгульця, а у запровадженні на гірничорудних підприємствах Кривбасу сучасних технологій та альтернативних шляхів накопичення та очищення шахтних та кар’єрних вод.
Значення
Інгулець є унікальним водотоком. Річка повністю функціонує як природно-антропогенна система або водогосподарський комплекс, що підживлюється дніпровською водою. Інгулець є джерелом господарсько-питного водопостачання міст Кривого Рогу (Карачунівське водосховище) та Жовтих Вод (Іскрівське водосховище), приймає скиди надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу, забезпечує потреби Інгулецької зрошувальної системи. Водосховища використовують для місцевих рекреаційних цілей.
У басейні Інгульця розташовано низку природоохоронних територій — ландшафтних та геологічних заказників. Заказники загальнодержавного значення: «Чорноліський ландшафтний», «Інгулецький степ» (ландшафтний), «Скелі МОДРу» (геологічний). Заказники місцевого значення: геологічні — «Виходи мігматиту», «Виходи аркозових пісковиків», «Пісковикова скеля», «Скелеватські виходи», «Відслонення аркозових пісковиків»; ландшафтний — «Візирка»; ботанічний — «Інгулецький лиман».
Ландшафтний заказник «Біла криниця» входить до складу Висунсько-Інгулецького регіонального ландшафтного парку, створеного для збереження типових для степової зони природних комплексів.
Міста на Інгульці: Олександрія, Кривий Ріг, Снігурівка.
Література
- Хільчевський В.К., Кравчинський Р.Л., Чунарьов О.В. Гідрохімічний режим та якість води Інгульця в умовах техногенезу. Київ : Ніка-центр, 2012. 180 с.
- Шерстюк Н.П, Хільчевський В.К. Особливості гідрохімічних процесів у техногенних і природних водних обє'ктах Кривбасу. Дніпропетровськ : Акцент, 2012. 263 с.
- 3Шахман І.О., Лобода Н.С. Оцінка якості води у створі р. Інгулець – м. Снігурівка за гідрохімічними показниками // Український гідрометеорологічний журнал. 2016. № 17, С. 123–136.
- Курило О.В. Фізико-географічна характеристика басейну річки Інгулець // Наукові записки Херсонського відділу Українського географічного товариства. 2019. Вип. 11. С. 75–79.
- Ковальчук П.І., Коваленко Р.Ю., Яцюк М.В. та ін. Системна модель інтегрованого управління водними ресурсами р. Інгулець за басейновим принципом // Меліорація і водне господарство. 2020. № 1. С. 37–48.
- Митяй І.С., Дегтяренко О.В., Хомич В.В. та ін. Гідроекологічна характеристика Малоолександрівського водосховища р. Інгулець у зв’язку з відновленням роботи міні-ГЕС // Тваринництво та технології харчових продуктів. 2020. Vol. 11. №1. 56-66.
- Козленко Є.В., Морозов О.В., Морозов В.В. Сучасні проблеми формування якості води Інгулецької зрошувальної системи в разі застосування промивки річки Інгулець упродовж квітня – серпня та шляхи їх вирішення // Аграрні інновації. 2021. 7. С. 53-59.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Хільчевський В. К. Інгулець // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Інгулець (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.12.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
