Манганіт
Мангані́т — мінерал класу оксидів та гідроксидів, основний оксид мангану ланцюжкової будови, важливий компонент марганцевої руди.
|
Манганіт | |
|---|---|
| Колір | темно-сірий до чорного |
| Сингонія | моноклінна |
| Твердість | 4 |
| Блиск | напівметалічний |
| Прозорість | прозорий у тонких уламках |
| Густина | 4, 33 г/см³ |
| Особливі характеристики | крихкий |
Зміст
Історична довідка
Уперше виявлений поблизу м. Нордгаузена (земля Тюрингія, Німеччина). 1827 мінерал описав В. Гайдінгер.
Характеристика
Хімічний склад
Хімічна формула: MnO[OH].
Хімічний склад, %: MnO — 40,4; MnO2 — 49,4; H2O — 10,2.
Домішки: SiO2, Fe2O3, Al2O3, CaO.
Фізичні властивості
Утворює друзи, у гідротермальних жилах — щітки кристалів, в осадових родовищах — зазвичай агрегати: щільні, натічні, оолітові, рідше зернисті.
Сингонія моноклінна. Густина — 4,33 г/см3. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 4. Колір темно-сірий до чорного. Блиск напівметалічний. Прозорий у тонких уламках. Риса коричнева (бура). Крихкий. Злам нерівний.
Походження. Розташування родовищ
Походження осадове або гідротермальне.
Утворюється внаслідок вивітрювання мінералів і гірських порід, що містять манган. Разом з іншими оксидами і гідроксидами мангану (піролюзитом, псиломеланом тощо) і родохрозитом складає марганцеві руди найважливіших у промисловому відношенні осадово-морських родовищ: Чіатурського (Грузія), Нікопольського (Україна), родовища на о. Грут-Айленд (Австралія). У формі кристалів трапляється в низькотемпературних гідротермальних жилах спільно з баритом, кальцитом, рідше кварцом.
Манганіт в Україні
Виявлений у Придніпров’ї.
Література
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Манганіт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003.
- Quantitative Data File for Ore Minerals / Ed. By A. J. Criddle, C. J. Stanley. 3rd ed. London : Chapman & Hall, 1993. 635 p.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 670 с.
- Манґаніт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Манганіт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Манганіт (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.12.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
