Барит

Barite FRIZINGTON.jpg

Барит

Синоніми баритин
Клас мінералу сульфати
Колір білий і сірий
Форма кристалів призма
Сингонія ромбічна
Твердість 3, 5–3, 75
Блиск скляний
Густина 4, 5 г/см3
Особливі характеристики крихкий

Бари́т, баритин (від грец. βαρύς — важкий) — мінерал класу сульфатів.

Найпоширеніший мінерал барію (баритова руда).

Історична довідка

Назву барит уперше згадує мінеролог Д. Карстен (1768–1810; Німеччина) у першому виданні мінералогічних таблиць (м. Берлін, 1800).

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: Ba(SO4).

Хімічний склад (%): BaO — 65,7; SO3 — 34,3.

Домішки: Ca, Sr, Pb i Ra.

Фізичні властивості

Сингонія ромбічна, вид симетрії ромбо-дипірамідальний. Густина 4,5 г/см3. Твердість за Мооса шкалою твердості мінералів 3,5–3,75. Спайність досконала по (001) і менш досконала по (210) і (001) (від спайності кальциту відрізняється прямим кутом між площинами); утворює спайні виколювання по ромбічній призмі.

Колір білий або сірий. Блиск скляний.

Злам нерівний. Крихкий. Для бариту характерні друзи добре утворених кристалів, які можуть досягати великих розмірів. Кристали бариту часто витягнуті по першій осі або пластинчасті по пінакоїду {010}. У витягнутих кристалах переважають площини призми 110, разом з якою відзначають пінакоїд {010} і призму {102}. Кристали здебільшого пластинчасті або мають форму таблетки, але трапляються і правильні багатогранні, рідше — призматичні і голчасті та їх пучки. Агрегати зернисті, радіально-променисті, тонковолокнисті ниркоподібно-сферолітові, великі ниркоподібно-пластинчасті, щільні суцільні маси. Відомі паралельні зростання бариту з англезитом, вітеритом і кальцитом.

Різновиди

Барит із високим умістом стронцію називають баритоцелестином, а з умістом свинцю і радію — хокутолітом.

Розрізняють також: волокнистий (різновид бариту у формі волокнистих агрегатів); вонючий (різновид бариту з домішками бітумінозної речовини); барит-гедифан (різновид мінералу гедифану з вмістом ВаО до 8 %); звичайний (зайва назва бариту); землистий (землисті агрегати бариту); зернистий (зернисті агрегати бариту); кальціїстий (різновид бариту, який містить до 2 % Са); кременистий (суміш бариту з кварцом); оптичний (прозорий різновид бариту, який застосовують в оптиці); барит пластинчастий (агрегати бариту, які складаються з пластинчастих індивідів); прихованокристалічний (агрегати бариту, які складаються з прихованокристалічних індивідів); радіїстий (різновид бариту, який містить радій); свинцевий ромбоедричний (застаріла назва піроморфіту); барит свинцевистий (різновид бариту, який містить до 18 % PbO); барит-стронціаніт (суміш стронціаніту з баритом); стронціїстий (різновид бариту, який містить до 15 % SrO); щільний (унікально щільні агрегати бариту).

Баритизація — гідротермальний метасоматичний процес заміщення карбонатів та інших мінералів баритом.

Походження. Розташування родовищ

Трапляється в гідротермальних низькотемпературних жильних рудних родовищах, в осадових гірських породах, у зонах вивітрювання гірських порід і рудних родовищах.

До найважливіших родовищ належать скупчення великих кристалів бариту в графствах Камберленд, Корнуолл, Вестморленд, Нортумберленд (Велика Британія), з антимонітом у Бая-Спріє і Кавніку (жудець Марамуреш, Румунія), як конкреції в мергелях — у г. Патерно поблизу м. Болоньї (Італія), масивні поклади в шт. Каліфорнія, Джорджія, Теннессі, Міссурі, Арканзас (США) та як «троянди пустелі» поблизу м. Нормана (шт. Оклахома, США) та в окрузі Салін (шт. Канзас, США).

Барит в Україні

Трапляється на Закарпатті та Донбасі.

Значення

Використовують для виробництва білої фарби, барієвих препаратів, паперу, гуми, а також як обважнювач бурового розчину чи рідини глушіння, для виготовлення азбестотехнічних виробів (див. Азбест), цементу, лаків, емалі, в медицині, рентгенотехніці, і є єдиною сировиною для отримання сполук барію для хімічної промисловості, в піротехніці, металообробці, машинобудуванні та інших галузях господарства.

Література

  1. Лазаренко Є. К., Винар О. М. Барит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
  2. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  3. Okrusch M., Matthes S. Mineralogie: Eine Einführung in die spezielle Mineralogie, Petrologie und Lagerstättenkunde. Berlin : Springer, 2014. 728 p.
  4. Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Барит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Барит (дата звернення: 8.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
23.09.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶