Осадові гірські породи
Осадо́ві гірські́ поро́ди — природні агрегати мінералів, що утворилися на поверхні літосфери внаслідок вивітрювання та перевідкладення давніших осадів різного походження; випадіння речовин із розчинів; нагромадження решток рослинних і тваринних організмів та продуктів їхньої життєдіяльності; вулканічного матеріалу та матеріалу, що надходить з космосу. Осадові гірські породи вивчає наука літологія.
Характеристика
Осадонакопичення — процес взаємодії поверхневих геосфер Землі: атмосфери, гідросфери та літосфери, за участю різних організмів (біосфери), який призводить до утворення осадів на поверхні суші, в річках, озерах, морях та океанах. Феноменологічна схема (див. Феноменологічний метод) утворення осадових гірських порід включає таку послідовність основних процесів породотворення: седиментація або седиментогенез (накопичення осадів) → діагенез (перетворення осадів у гірські породи) → катагенез (зміни осадових порід на глибині поза зоною діагенезу) → метагенез (радикальніші зміни речовини осадових порід на глибині) → гіпергенез (зміни порід під впливом вивітрювання в приповерхневій частині земної кори).
Характерною ознакою осадових гірських порід є їхня шаруватість, тобто властивість розташовуватися паралельними або майже паралельними шарами, які відрізняються один від одного за складом, структурою, твердістю та забарвленням порід, що входять до їхнього складу. У товщі осадових гірських порід кожен пласт відділений від іншого поверхнею нашарування. Поверхня, яка обмежує пласт знизу, називається підошвою, а зверху — покрівлею.
Первинною формою залягання осадових гірських порід є горизонтально залягаючий пласт, складений однорідними породами й обмежений більш-менш паралельними нашаруваннями порід у покрівлі та підошві. Однак внаслідок руху земної кори первинна горизонтальна форма залягання осадових гірських порід може бути порушена, завдяки чому пласт може набути похиле положення.
Похило залягаючий пласт характеризується істинною, горизонтальною та вертикальною потужностями.
Осадові гірські породи становлять 10 % усіх гірських порід земної кори: вкривають 75 % поверхні Землі, утворюючи осадову оболонку (стратисферу). Близько 70 % всіх корисних копалин представлені осадовими гірськими породами. Вік деяких осадових порід сягає 3,98 млрд р. (виявлені в Гренландії, 1971).
Класифікація
Класифікація осадових гірських порід базується на їхньому складі та генезисі. Серед них переважають глинисті (глини, аргіліти, глинисті сланці — 48 % на платформах, 49 % в геосинкліналях), піщані (піски і пісковики — 23 % на платформах, 23 % в геосинкліналях) і карбонатні (вапняки, доломіт та ін.). Солі становлять 2,8 % на платформах і 0,3 % в геосинкліналях.
У межах материків близько 20 % обсягу всіх осадових гірських порід залягає на платформах і 48 % в геосинкліналях.
Понад 75 % всіх гірських порід, що вилучаються з надр Землі (вугілля, нафта, солі, руди заліза, марганцю, алюмінію, розсипи золота і платини, фосфорити, нерудні будівельні матеріали тощо), містяться в осадових гірських породах.
За способом утворення осадові гірські породи поділяють на уламкові (конгломерати, галька, піски, леси тощо); глинисті (каолінітові, монтморилонітові глини, вторинні каоліни тощо); та хіміко-органогенні (вапняки, солі, трепели, викопне вугілля тощо).
Кременисті осадові гірські породи складаються переважно з аморфного кремнезему, утвореного з органiчних залишкiв (шкаралупок дiатомей, спiкул кремнiєрогових губок, черепашок радiолярiй) чи дрiбних сферичних тiлець (глобул) опалу або халцедону. Умови нагромадження осадів та подальші їх зміни визначають шаруватість, пористість та спосіб цементації осадових гірських порід. Однорідні за розмірами та густиною породи називають відсортованими.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Blatt H., Tracy R., Owens B. Petrology: Igneous, Sedimentary, and Metamorphic. 3rd ed. New York : W.H. Freeman, 2005. 530 p.
- Ваганов І. І., Маєвська І. В., Попович М. М. Інженерна геологія та охорона навколишнього середовища. Вінниця : Вінницький національний технічний університет, 2014. 266 с.
- Okrusch M., Matthes S. Mineralogie: Eine Einführung in die spezielle Mineralogie, Petrologie und Lagerstättenkunde. 9 aufl. Berlin : Springer, 2014. 728 p.
- Maresch W., Schertl H.-P., Medenbach O. Gesteine Systematik, Bestimmung, Entstehung. 3 aufl. Stuttgart : Schweizerbart, 2016. 368 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Осадові гірські породи // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Осадові гірські породи (дата звернення: 5.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.10.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
